Справа № 22-605 ас/2006                                               Головуючий у 1 інстанції: Дідик В.В.

Категорія                                                                                                   Доповідач: Дроботя В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 24 дня Колегія суддів апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - Дроботі В.В.,

суддів Боднар О.В., Собослой Г.Г., при секретарі  Боклах Г.І.,

з участю третьої особи, представника відповідача, адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянула у відкритому засіданні в м. Ужгороді адміністративну справу за апеляційною скаргою третьої особи  ОСОБА_3 на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 5 червня 2006 року ,-

встановила:

ОСОБА_4 пред"явив до Мукачівської міської Ради, третьої особи ОСОБА_3 позов про визнання нечинним та скасування рішення суб"єкта владних повноважень.

Позивач зазначав, що рішенням 35 сесії 4-го скликання від 21 липня 2004 року відповідач передав ОСОБА_3 у приватну власність 0,10 га. землі в АДРЕСА_1. Зазначене рішення порушує його право власності на майно, осікільки з 1994 року він є власником незавершеного будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_2, частина якого опинилась на ділянці, переданій ОСОБА_3.

Посилаючись на те, що рішення міської Ради протирічить нормам цивільного та земельного законодавства, порушує його права, позивач просив визнати його та додаток до нього нечинними та скасувати їх в частині, що стосуються спірної земельної ділянки.

Постановою суду позов задоволено.

В апеляційній скарзі третя особа ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового з відмовою у позові. Вказує на те, що ані попередній власник незавершеного будівництва, ані позивач свої права на земельну ділянку по АДРЕСА_2 не оформляли, тому рішенням, що оскаржується, права останього не порушені.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Оспорюючи рішення суб"єкта владних повноважень з земельного питання позивач вважав, що цим рішенням порушується його право власності.

До такого ж висновку дійшов суд першої інстанції.

З доводами та висновком про порушене право позивача погодитись не можна.

Право власності позивача на незакінчений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_2 є похідним від права власності або права користування на земельну ділянку за даною адресою (а.с.4,5).

Попередньому власнику недобудови ОСОБА_5 відповідач виділив 450 кв.м, землі (0,0450 га) та відвів її в натурі під будівництво (а.с. 38).

В період з 1994 року, тобто з часу купівлі-продажу зазначеного вище об"єкту нерухомості, до 2005 року, тотбо до часу звернення ОСОБА_4 до суду з даним позовом, відповідач йому в установленому законом порядку не виділяв додатково землю, що ствердив адвокат позивача в судовому засіданні та пояснив, що будь-які правоустановлюючи документи, окрім наявних, у позивача відсутні.

З геодезичної зйомки суміжних земельних ділянок позивача та третьої особи, проведеної ДП " Закарпатгеодезцентр" видно, що на час спору позивач мав у користуванні навіть більшу площу землі під жилий будинок, ніж за ним закріплено.

Отже, визнання судом першої інстанції нечинним рішення відповідача в частині передачі ОСОБА_3 0,10 га землі у приватну власність проведено без врахування зазначених вище доказів та без врахування вимог ст.ст. 116,129,121 Земельного кодексу України та ст.ст. 373,375,377,380,383 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.п.З та 4 ст. 202 КАС України колегія ухвалює нову постанову про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 198,199,202 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Мукачівського міськрайонного суду від 5 червня 2006 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_4 у позові до Мукачівської міської Ради, третьої особи ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування п.1.29 рішення 35-ої сесії 4-го скликання Мукачівської міської Ради від 21 липня 2004 року щодо передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки 0,10 га. АДРЕСА_1, а також відповідного додатку до рішення.

Постанова набуває законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.