Справа № 22ц/1290/5988/12
Провадження № 22ц/1290/5988/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області
у складі: головуючого Соловей Р.С.,
суддів Лозко Ю.П., Пащенко Л.В.
при секретарі Друпповій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 16 жовтня 2012 року
у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 06.11.2007 р. у справі за позовом ТОВ «Антей-Сервіс» до Луганської міської ради, ОСОБА_1 про визнання неправомірними рішень, усунення перешкод, визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2007 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Антей-Сервіс» звернулось до суду з позовом до Луганської міської ради та ОСОБА_1, який надалі було доповнено та уточнено; просив визнати неправомірними та скасувати рішення Луганської міської ради від 23.12.2005 р. № 38/70 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,0100 га під будівництво та розміщення торгівельного павільйону по АДРЕСА_1, а також від 24.03.2006 р. № 42/139 про передачу вказаної земельної ділянки в оренду ОСОБА_1; визнати недійсним договір оренди вказаної земельної ділянки, укладений між Луганською міською радою та ОСОБА_1 11.04.2006 р.; зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ТОВ «Антей-Сервіс» належною йому земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 72 кв. м шляхом звільнення її та знесення огорожі (а. с. 210 - 212 т. 1).
Рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 06.11.2007 р. позовні вимоги ТОВ «Антей-Сервіс» було задоволено: визнано неправомірними та скасовано рішення Луганської міської ради від 23.12.2005 р. № 38/70 про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під розміщення та будівництво торгівельного павільйону біля будинку АДРЕСА_1 та рішення Луганської міської ради від 24.03.2006 р. № 42/139 про надання ОСОБА_1 в оренду вказаної земельної ділянки для зазначених цілей; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1, укладений 11.04.2006 р. між Луганською міською радою та ОСОБА_1; зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ТОВ «Антей-Сервіс» у користуванні вказаною земельною ділянкою в АДРЕСА_1 шляхом звільнення її та знесення огорожі (а. с. 328 - 329 т. 1).
Вказане рішення було предметом розгляду апеляційного суду Луганської області, який ухвалою віл 15.04.2008 р. залишив його без змін, відхиливши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (а. с. 244 - 246 т. 2).
В жовтні 2008 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 06.11.2007 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами. Вважає, що суд при ухваленні рішення безпідставно не задовольнив її клопотання про витребування додаткових доказів. Натомість нею (відповідачкою ОСОБА_1) вже після розгляду справи були отримані з архівного відділу Луганської міської ради копії наступних документів: рішення виконкому Луганської міської ради від 22.06.1994 р. № 299, від 24.10.1995 р. № 550 з витягом з додатку до рішення, від 27.11.1996 р. № 612, від 23.01.1998 р. № 38/20; рішення Луганської міської ради від 01.03.2002 р. № 32/11 та від 25.11.2003 р. № 15/17. Відповідачка зазначила, що вказані в цих рішеннях обставини не були та не могли бути відомі їй, у зв'язку з чим є нововиявленими обставинами, є істотними, а тому є підставами для скасування рішення.
Оскаржуваною ухвалою Ленінського районного суду міста Луганська від 16.10.2012 р. в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 06.11.2007 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.
ОСОБА_1, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як незаконну та необґрунтовану, постановлену при неповному та не всебічному з'ясуванні обставин, на які вона (відповідачка) посилалась у заяві про перегляд рішення, що мають істотне значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також просить направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт вважає необґрунтованим висновок суду щодо відсутності істотних обставин для справи, що не були відомі їй, як особі, що звернулась з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. На її думку, судом не надано належної оцінки, як доказам, рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради з врахуванням вимог пунктів 3, 4, 7 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами».
Так, при розгляді її заяви судом першої інстанції не були враховані та не були оцінені надані нею на підтвердження наявності нововиявлених обставин копії документів, якими підтверджується, на її думку, наступне:
- рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.10.1995 р. № 550 із витягом з додатку до рішення, що підтверджує те, що позивачу ТОВ «Антей-Сервіс» були надані земельні ділянки по 18 кв. м кожна строком на п'ять років по вул. Демьохіна (біля магазину «Глобус»), у той час як передана їй (ОСОБА_1) в оренду згідно з рішенням Луганської міської ради від 24.03.2006 р. № 42/139 земельна ділянка площею 100 кв. м знаходиться по АДРЕСА_1;
- рішення виконкому Луганської міської ради від 27.11.1996 р. № 612, що підтверджує те, що позивачу була надана у користування на умовах оренди строком на п'ять років земельна ділянка площею 18 кв. м по АДРЕСА_1, а не площею 72 кв. м, як було зазначено у позовній заяві та в рішенні суду від 06.11.2007 р.;
- рішення виконкому Луганської міської ради від 23.01.1998 р. № 38/20, яке підтверджує, що продовжувався до 22.06.2008 р. строк користування земельною ділянкою по вул. Совєтській (на зупинці), в той час як у договорі № 1159 від 20.10.1995 р. значить адреса вул. Совєтська (біля підземного переходу № 64);
- рішення виконкому Луганської міської ради від 22.06.1994 р. № 299, яке підтверджує, що земельна ділянка площею 27 кв. м за адресою АДРЕСА_3 (біля підземного переходу), була надана не ТОВ «Антей-Сервіс», а приватному підприємцю;
- рішення Луганської міської ради від 01.03.2002 р. № 32/11, яким було надано повноваження виконавчому комітету Луганської міської ради в межах повноважень ради вирішувати всі питання щодо оренди землі, тимчасового користування землею, а також інші питання в галузі земельних відносин (п. 2);
- рішення Луганської міської ради від 25.11.2003 р. № 15/17, яким рішення Луганської міської ради від 01.03.2002 р. № 32/11 було визнано таким, що втратило чинність.
Апелянт вважає, що рішення виконкому Луганської міської ради від 23.01.1998 р. № 38/20 «Про внесення змін у рішення виконкому Луганської міської ради від 22.06.1994 р. № 299, від 24.10.1995 р. № 550 та від 27.11.1996 р. № 612», з урахуванням положень п. 3 Перехідних положень Земельного кодексу України та з урахуванням рішення Луганської міської ради від 25.11.2003 р. № 15/17, не могло бути підставою для укладення додаткових угод до договорів на право тимчасового користування землею у 2006 році без прийняття відповідних рішень Луганською міською радою щодо продовження строку оренди земельних ділянок. Апелянт також зазначила, що вказані обставини не були та не могли бути відомі їй, у зв'язку з чим є нововиявленими обставинами, є істотними, а тому є підставами для скасування рішення.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з приписів статті 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно із статтею 362 ЦПК України, заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється, зокрема, у випадках, встановлених пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.
Відмовляючи відповідачці у задоволенні заяви про перегляд рішення у цій справі від 06.11.2007 р. за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі виходив з того, що не встановлено істотних для справи обставин, що не були та не могли бути відомі відповідачці на час розгляду справи, які могли б бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, вказані в апеляційній скарзі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 27.11.1996 р. № 612 та від 23.01.1998 р. № 38/20, на які апелянт посилається як на нововиявлені обставини, були предметом обговорення в рішенні суду у цій справі від 06.11.2007 р., що набрало чинності після залишення його без змін ухвалою апеляційного суду від 15.04.2008 р.
Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 23.01.1998 р. № 38/20, копія якої є у справі (а. с. 13), було внесено зміни у рішення виконкому Луганської міської ради від 22.06.1994 р. № 299, від 24.10.1995 р. № 550 та від 27.11.1996 р. № 612.
Отже, відсутні підстави вважати вказані рішення виконавчого комітету Луганської міської ради, а саме: рішення від 22.06.1994 р. № 299, від 24.10.1995 р. № 550 та від 27.11.1996 р. № 612 та від 23.01.1998 р. № 38/20, - такими, що не були відомі апелянту ОСОБА_1 під час розгляду справи до ухвалення рішення від 06.11.2007 р., тобто нововиявленими обставинами та підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Що стосується рішень Луганської міської ради від 01.03.2002 р. № 32/11, пунктом 2 якого було надано повноваження виконавчому комітету Луганської міської ради в межах повноважень ради вирішувати всі питання щодо оренди землі, тимчасового користування землею, а також інші питання в галузі земельних відносин, та від 25.11.2003 р. № 15/17, яким рішення Луганської міської ради від 01.03.2002 р. № 32/11 було визнано таким, що втратило чинність, то ці рішення не мають істотного значення для цієї справи. Зазначеними рішеннями Луганської міської ради не встановлювались та не скасовувались повноваження виконавчого комітету Луганської міської ради на 2006 рік, а апелянт посилається на вказані рішення саме з приводу укладення додаткової угоди від 03.02.2006 р. до договору про право тимчасового користування землею від 10.02.1997 р. № 1824 між виконкомом Луганської міської ради та ТОВ «Антей-Сервіс».
Зважаючи на викладене, доводами апелянта правильний висновок суду в оскаржуваній ухвалі не спростовується.
Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Оскільки оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 208, 209, 218, 303, 304, 312 - 315, 317, 319, 361, 362 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 16 жовтня 2012 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 06 листопада 2007 року у цивільній справі за позовом ТОВ «Антей-Сервіс» до Луганської міської ради, ОСОБА_1 про визнання неправомірними рішень, усунення перешкод, визнання договору недійсним, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: