АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Литвинюк І. М.
суддів: Міцнея В.Ф., Височанської Н.К.
секретаря: Лисак О.А.
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника -ОСОБА_2, відповідача -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Чернівецької міської ради, виконкому Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача - Садівниче товариство «Ентузіаст»про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку в садівничому товаристві «Ентузіаст»на ім'я ОСОБА_3 в частині 0,0104 га., про визнання права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку в Садівничому товаристві «Ентузіаст»площею 0,0453 га, про визнання незаконними рішення 5 сесії 24 скликання Чернівецької міської ради від 26 вересня 2002 року № 88 в частині п. 6, рішення міськвиконкому від 03 березня 1998 року №184/5 в частині п. 865 додатку № 6 до рішення про передачу земельної ділянки площею 0,0349 га, рішення 3 сесії 24 скликання Чернівецької міської ради від 27 червня 2002 року № 44 в частині безоплатної передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0424 га згідно з п. 9 Додатку № 1 до рішення, про визначення меж земельної ділянки, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з даним позовом, вказуючи на те, що в квітні 1983 року він став членом садівничого товариства «Ентузіаст»по АДРЕСА_1 і за ним було закріплено земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0453 га,яка межує із земельною ділянкою НОМЕР_1 площею 0,0312, закріпленою за ОСОБА_3.
У 1994 році почався приватизаційний процес земель товариства, була складена уточнююча відомість розмірів ділянок, де ділянка позивача дорівнювала 0,0453 га, а ділянка ОСОБА_3 -0,0312 га, про що вони і розписалися у відомості.
Рішенням виконкому Чернівецької міської ради № 184/5 від 03 березня 1998 року йому помилково передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 у садівничому товаристві «Ентузіаст»площею 0,0349 га замість площі 0,0453 га.
Рішенням 5 сесії Чернівецької міської ради від 26 вересня 2002 року внесено зміни до п. 865 додатку № 6 до рішення виконкому міської ради № 184/5 від 03 березня 1998 року, відповідно до якого площа земельної ділянки 0,0349 га збільшена до 0,0442 га, згідно з матеріалами інвентаризації та видано позивачу новий Державний акт на право приватної власності на землю від 22 жовтня 2002 року.
Рішенням 22 сесії 24 скликання № 478 від 27 травня 2004 року, за результатами розгляду протесту прокурора, в частині безоплатної передачі ОСОБА_1 у приватну власність 0,0442 га. в садівничому товаристві «Ентузіаст », скасовано п. 6 рішення 5 сесії 24 скликання міської ради від 26 вересня 2002 року № 88. Згідно з п. 3 рішення було вирішено вважати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю, який виданий ОСОБА_1 22 жовтня 2002 року за № 9486, департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин доручено внести зміни до Книги записів державних актів з врахуванням п. 3 рішення та анулювати Державний акт №'9486 від 22 жовтня 2002 року.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 грудня 2005 року та ухвалою від 03 березня 2006 року про роз'яснення постанови визнано незаконними пункти 3 і 4 рішення 22 сесії міської ради від 27 травня 2004 року, яким визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_1 22 жовтня 2002 року.
Позивач вважає, що межі його земельної ділянки визначені огорожею, яка ним влаштована ще у 1984 році і яка залишилася незмінною до теперішнього часу. Оскільки ОСОБА_3 безпідставно виданий земельний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0424 га., то він почав претендувати на частину його земельної ділянки площею 0,0104 га., при цьому вчиняє перешкоди у користуванні ділянкою, яка знаходиться в межах огорожі. Він перекопав межу земельних ділянок, знищив межові знаки і таким чином приєднав межу до своєї земельної ділянки. За період з 1998 року по 2001 рік на його земельній ділянці на межі з земельною ділянкою ОСОБА_3 по вині відповідача загинуло 2 дерева вишні, 3 дерева сливи, 1 горіх. На захопленій межі ОСОБА_3 насаджує плодові дерева, влаштував вбиральню. Збори товариства неодноразово зобов'язували ОСОБА_3 перенести вбиральню, однак він не реагує. З цих підстав просив задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2012 року в позові відмовлено.
На дане рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2012 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вважає, що суд не надав належної оцінки доказам, які є в матеріалах справи, не зазначив у рішенні в якій частині воно стосується кожного з відповідачів, дійшов хибного висновку про те, що підстав для визначення меж земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 немає і немає підстав вважати, що відповідач ОСОБА_3 перешкоджає позивачу в користуванні земельною ділянкою.
Також вказує на порушення вимог ст.17 ЗК України (в редакції 1992 р), 81 ЗК України ( в редакції 2001 р.). Вважає, що з сукупності доказів, що були досліджені в судовому засіданні, вбачається, що він фактично користується огородженою земельною ділянкою площею 0,0453 га, яку повинні були йому передати при приватизації у власність і яка має бути зазначена в Державному акті на право власності на земельну ділянку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги.
Відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав, вважає, що рішення суду є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на земельну ділянку, скасування рішень міської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_3, визначення меж земельних ділянок та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення міської ради прийняті у відповідності до вимог закону і в межах повноважень, і немає підстав для їх скасування, також немає підстав вважати, що ОСОБА_3 будь-яким чином перешкоджає ОСОБА_1 в користуванні його земельною ділянкою.
Висновки суду відповідають обставинам справи та ґрунтуються на законі.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням 5 сесії Чернівецької міської ради від 26 вересня 2002 року внесено зміни до п. 865 додатку № 6 до рішення виконкому міської ради № 184/5 від 03 березня 1998 року, відповідно до якого площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1, з 0,0349 га збільшена до 0,0442 га, згідно з матеріалами інвентаризації та видано позивачу новий Державний акт на право приватної власності на землю від 22 жовтня 2002 року.
Вказані обставини підтверджуються постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 грудня 2005 року та ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2006 року про роз»яснення рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 грудня 2005 року, відповідно до якої виданий ОСОБА_1 Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2 в садівничому товаристві «Ентузіаст»площею 0,0442 га від 22 жовтня 2002 року є чинним. Чинним є і Державний акт на землю, виданий ОСОБА_3 03 грудня 2004 року.
Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що розмір його земельної ділянки дорівнює 0,0453 га не знайшли підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Посилання ж апелянта на те, що неправильно визначені розміри по ширині та довжині земельних ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2, а отже, і неправильно вираховані площі цих ділянок, тобто, наявність розбіжностей в даних про розміри земельних ділянок, переданих позивачу та відповідачу у власність, з фактичними розмірами, не є підставою для визнання в судовому порядку рішень міської ради незаконними та їх скасування, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я відповідача, а також визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 0,0453 га.
Відповідно до ст.ст.12, 116 ЗК України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Статтею 126 ЗК України, чинною на час видачі спірного державного акта, передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Порядок видачі державних актів про право власності на земельну ділянку регулюється Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженою наказом Держкомзему України від 04 травня 1999 року.
Відповідно до п. 2.1 цієї Інструкції роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконується в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.
Таким чином, право позивача, яке він вважає порушеним, може бути захищено не шляхом визнання судом за ним права власності на земельну ділянку, скасування рішень міської ради про передачу йому у приватну власність земельної ділянки та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я відповідача, а іншим шляхом і вирішення даного питання належить до компетенції органу місцевого самоврядування.
Не належать до юрисдикції суду і спори щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, оскільки такі спори у відповідності до ст.158 ЗК України в межах населених пунктів вирішуються органами місцевого самоврядування.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та межею шляхом заборони втручання в господарювання ОСОБА_1 на своїй земельній ділянці, та зобов'язання відповідача ОСОБА_3 перенесення вбиральні в інше місце з-під вікон садівничого будинку ОСОБА_1.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: