Справа №2-а-3419/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Таран С.А.

Номер провадження 22-а/1890/16436/12 Суддя-доповідач - Собина

Категорія - 99

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собина О. І.,

суддів - Попруги С. В., Рибалки В. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України Ковпаківському районі м. Суми

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 червня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (далі - Управління) здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. з врахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Управління на користь позивача повернення судових витрат: суму судового збору у розмірі 8,50 грн. та 37грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на необґрунтованість ухваленого рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковій зміні.

Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст.71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначена надбавки дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У 2009 році дія норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач у період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р.

Враховуючи те, що позов вирішено в порядку ЦПК України та виходячи з характеру і змісту спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що по суті позовних вимог оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд вірно стягнув з Управління на користь позивачки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.00 коп.

В той же час, суд безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати при сплаті судового збору в розмірі 8 грн.50 коп., оскільки відповідно до п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» Управління пенсійного фонду України в Охтирському районі звільнений від оплати судового збору, а тому в силу ст.88 ЦПК України їх слід компенсувати позивачеві за рахунок держави.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування судових витрат підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення "Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, змінити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 8,50 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -