У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді : Гордійчук С.О.

суддів : Василевича В.С., Григоренка М.П.

секретар судового засідання : Приходько Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 02 липня 2012 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства ''Державний ощадний банк України''до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 02 липня 2012 року позов ПАТ ''Державний ощадний банк України''до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості задоволено повністю.

Солідарно стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ ''Державний ощадний банк України''заборгованість за договором кредиту №417 від 14.07.2006 року у розмірі 12 304,30 дол. США, що станом на 02.07.2012 року за курсом, 100 дол. США дорівнює 799,25 грн., в гривневому еквіваленті становить 98 311,35 грн. та витрати по справі в розмірі 1089,29 грн. судовий збір.

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що позивачем не надано доказів на підтвердження виконання своїх зобов'язань щодо передачі коштів позичальнику, квитанція про передачу ОСОБА_1 кредитних коштів не є належним та допустимим доказом у справі. На поданих банком квитанціях стоїть не підпис ОСОБА_1, проте суд розглянувши справу за відсутності останнього, позбавив його можливості подати клопотання про призначення експертизи.

Також, позивач не надав жодного доказу виконання кредитного договору щодо надання кредитних коштів в порядку передбаченому договором.

Суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 поручалась за іншого боржника, оскільки в договорі поруки як боржника вказано ОСОБА_3. Тому солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором є безпідставним.

Крім того, позивачем пред'явлено вимогу до поручителя після припинення поруки. Виплати по кредиту ОСОБА_1 припинив у вересні 2009 року, з жовтня 2009 року по березень 2010 року жодної вимоги до поручителя пред'явлено не було, а тому згідно положень ст.559 ЦК України порука припинена.

_________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц1790/2330/2012 Головуючий суддя 1 інстанції: Кучина Н.Г.

Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.

Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, безпідставно не прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, судом прийнято повторне заочне рішення, хоча в матеріалах справи відсутні

відомості про повідомлення відповідача чи його представника про судове засідання, позовна заява підписана неповноважною особою, до позову додано платіжні доручення про сплату державного мита, які оформлені з порушеннями.

Просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.

В судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися, проте апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність зазначених осіб, оскільки апеляційний розгляд відбувається в межах доводів апеляційної скарги, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що 14.07.2006 року між ВАТ ''Державний ощадний банк України''та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 417, згідно якого останньому було надано кредит у сумі 17 618,18 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,5 % на рік, з терміном повернення не пізніше 12.07.2012 року для здійснення оплати за легковий автомобіль.

З метою забезпечення зобов'язань за даним кредитним договором був укладений договір поруки № 417/1 від 14.07.2006 року за яким поручителем по зобов'язаннях ОСОБА_1 виступила ОСОБА_2

В зв'язку з невиконанням зобов'язання по договором кредиту у ОСОБА_1 перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 02.07.2012 року становить 12 304,30 доларів США, і яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження виконання своїх зобов'язань щодо передачі коштів позичальнику, на поданих банком квитанціях стоїть не підпис ОСОБА_1, проте суд розглянувши справу за відсутності останнього, позбавив його можливості подати клопотання про призначення експертизи не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи кредитною заявкою ОСОБА_1 (а.с.25), кредитним договором (а.с. 8-10), розпорядженням ОПЕРВ про перерахування коштів від 17.07.2006 року, квитанціями від 17.07.2006 року (а.с.14, 53,54-56), які підписані відповідачем ОСОБА_1

Будь-яких належних доказів в обґрунтування своїх доводів щодо не отримання грошових коштів ОСОБА_1 не надав, справжність підпису повинна визначатися висновком експерта, однак клопотання проведення експертизи для ідентифікації виконавця підпису відповідач не заявляв, хоча мав можливість його заявити як під час подання заяви про перегляд заочного рішення Рівненського районного суду від 22 червня 2011 року, так і в подальшому.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 поручалась за іншого боржника, а не ОСОБА_1, то слід зазначити, що тристоронній договір поруки №417/1 від 14.07.2006 року був укладений між ВАТ ''Державний ощадний банк України'', ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і ними ж підписаний (а.с.11). Як у вступній частині договору поруки, так і в п. 7 „Реквізити та підписи сторін" боржником вказаний ОСОБА_1, а ОСОБА_3 в частині договору „Визначення та тлумачення термінів''зазначений як боржник помилково.

Тому солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором є підставним.

Посилання апеляційної скарги на те, що позивачем пред'явлено вимогу до поручителя після припинення поруки є безпідставними.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п. 4.2. договору поруки порука припиняється, якщо кредитор протягом двох років від дня настання строку виконання зобов'язань по кредитному договору № 417 від 14.07.2006 року не пред'явить вимоги до поручителя.

Строк виконання зобов'язання в договорі поруки визначено як встановлений кредитним договором строк до закінчення якого боржник зобов'язаний в порядку, визначеному кредитним договором, здійснити ті чи інші виплати на користь кредитора, зокрема, але не виключно, повернути суму кредиту або ту чи іншу його частину, нараховані відсотки за користування кредитом, а також сплатити на користь кредитора всі інші передбачені кредитним договором платежі. Також строком виконання зобов'язання (строком платежу) слід розуміти інші строки, визначені в кредитному договорі моментом витребування.

Термін остаточного погашення кредиту ОСОБА_1 в кредитному договорі визначений 12 липня 2013 року. Вимоги до поручителя ОСОБА_2 про погашення заборгованості за кредитним договором направлялись банком починаючи з 13.10.2010 року (а.с.15,16), з позовом до суду банк звернувся 28.12.2010 року, тобто в межах передбаченого законом та договором поруки строку.

З наведеного убачається, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, правомірно виходив з того, що договір поруки не припинено, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарними боржниками за кредитним договором.

Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ ''Державний ощадний банк України''про розірвання кредитного договору ухвалою Рівненського міського суду від 02 липня 2012 року (а.с.133) визнана неподаною та повернута в зв'язку з невиконанням ухвали про залишення позову без руху. Вказана ухвала ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржена.

ОСОБА_1 належним чином суд першої інстанції повідомляв про всі судові засідання, на вказану ним адресу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи.

Всі інші доводи наведені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують та на правильність оскаржуваного рішення не впливають.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 02 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді :