УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2006 року                                                                              м.Ужгород

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ в складі: головуючого - Вотьканича Ф.А., суддів - Лізанця П.М., Машкаринця М.М.

з участю прокурора - Фотченка С.І., засудженого - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Іршавського районного суду від 24 травня 2006 року.

Цим вироком       ОСОБА_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 не судимого, засуджено за ч.1 ст.122 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляючи вказані органи про зміну місця проживання та систематично реєструватись в тих органах.

ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 31 травня 2004 року близько 19 години 30 хвилин в урочисті «Яловичів» с.Приборжовське Іршавського району на грунті неприязних відносин умисно наніс потерпілій ОСОБА_2 декілька ударів руками по голові та ногою по нозі заподіявши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд з посиланням на неповноту і однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на невиконання вказівок викладених в ухвалі апеляційного суду, щодо обставин заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій та об'єктивного дослідження доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав апеляцію, промову прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим.

Справа. № 636 Категорія: 11-А

Головуючий у першій інстанції:  Даруда І.А.

Доповідач:  Лізанець    П.М.

В порушення вимог ч.7 ст.374 КПК України суд І інстанції при повторному розгляді справи не виконав вказівки ухвали апеляційного суду від 16 листопада 2005 року щодо повноти дослідження зібраних доказів, що мають значення для вирішення питань про подію злочину, винність підсудного у його вчиненні, застосування Кримінального закону.

Так, мотивуючи своє рішення про умисне заподіяння підсудним потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості суд послався на висновок судово-медичної експертизи №59 від 18 червня 2004 року (а.с.31-33)-

Проте даний висновок експертизи по локалізації способу і механізму заподіяння потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень є суперечливий.

Зокрема, із висновків викладених у вироку вбачається, що потерпілій заподіяні тілесні ушкодження у виді припухлості м'яких тканин тім'яної ділянки голови 8x6 см, синець шкірних покровів плечового суглобу справа 9х8 см, синець шкірних покровів правого плеча в с/з живота справа 8x6 см, синець шкірних покровів колінного суглобу 5х4 см, побутова закрита черепно-мозкова травма. струс головного мозку, закритий перелом верхнього бедра, плечової кістки без зміщення фрагментів, підвивих головки плечової кістки, тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів з обмеженою ударяючою поверхнею, якими могли бути кулаки чи взута нога.

Одночасно у висновку зазначено, що потерпіла могла отримати тілесні ушкодження, зокрема - закритий перелом верхнього бедра плечової кістки без зміщення фрагментів, підвивих головки плечової кістки, внаслідок падіння при штовханні посторонньою людиною, що взаємовиключає механізм заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.

Суд у вироку не спростував суперечність висновку з приводу способу і механізму заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, не дав ретельної оцінки його обґрунтованості і відповідності іншим матеріалам справи, що має істотне значення для вирішення питання про кваліфікацію злочину.

Крім того, після скасування вироку апеляційним судом при новому розгляді справи судом І інстанції застосовано закон про більш тяжкий злочин та посилено покарання щодо підсудного ОСОБА_3 за його апеляцією, чим порушено вимоги ст.375 КПК України.

У відповідності до ст.374 КПК України вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід ретельно дослідити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам, при необхідності допитати експерта та провести комісійну судово-медичну експертизу з приводу заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити, вирок Іршавського районного суду від 24 травня 2006 року щодо нього скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.