УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - Вотьканича Ф.А., суддів - Симаченко Л. І, Животова Г. О., з участю прокурора - Кураха Ю. М., засудженого - ОСОБА_1 та його захисника -ОСОБА_2, потерпілої - ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляціями потерпілої та її представника і прокурора Берегівської міжрайонної прокуратури на вирок Берегівського районного суду від 19 червня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чопа Закарпатської області, несудимий,
засуджений за ч. 1 ст. 152 КК України на п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком -три роки.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишено попередній - підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він в ніч з 7 на 8 липня 2004 року о 2 - й годині біля кафе - бару АДРЕСА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, примусив потерпілу ОСОБА_3 сісти в свій автомобіль марки „УA3 - 3160", державний номер НОМЕР_1, на якому відвіз її до залізничного клубу в цьому ж селищі, біля якого в салоні автомобіля із застосуванням погроз та фізичного насильства зґвалтував потерпілу.
В апеляціях:
Справа: № 617\2005 р.
Категорія: 11
Головуючий у першій інстанції: Гал Л.Л.
Доповідач: Симаченко Л.І.
Потерпіла ОСОБА_3 та її представник просять вирок суду скасувати та постановити новий вирок, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 152 КК України та призначивши йому покарання відповідно до санкції цієї статті. Вважають, що судом безпідставно враховано, що на утриманні у засудженого знаходяться неповнолітній син та престаріла мати, оскільки ці обставини не відповідають дійсності й не підтверджуються матеріалами справи.
Прокурор просить вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої, яка підтримала подану апеляцію в повному обсязі, промову прокурора про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які також вважають, що вирок суду підлягає скасуванню, але справа закриттю за відсутністю в діях засудженого складу злочину, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що, апеляції прокурора, потерпілої та її представника підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 375 КПК України після скасування вироку при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно обговорити питання і з'ясувати обставини, на які звернув увагу суд апеляційної інстанції та виконати запропоновані в ухвалі процесуальні дії для заповнення прогалин, допущених при першому розгляді справи.
Суд цих вимог закону не дотримав і припустився аналогічних помилок. Так, формулюючи обвинувачення, суд усупереч вимогам ст. 334 КПК України в мотивувальній частині вироку не зазначив який характер носили погрози з боку засудженого і яке саме фізичне насильство застосував винний до потерпілої щоб зламати її опір. Формулювання, визнаного судом доведеним, обвинувачення носить схематичний характер і не відображає конкретних дій винного та наставших наслідків, в результаті чого наведені у вироку докази не обґрунтовують винуватості засудженого саме за викладених у вироку обставин, на що при попередньому скасуванні вироку зверталась увага апеляційним судом Закарпатської області. ( т.1 а.с. 311-313).
Як вбачається з матеріалів справи суд неналежно дослідив факт неповноліття потерпілої і не дав оцінки показанням свідка ОСОБА_3 з цього приводу, які вона давала під час досудового слідства. Суд не вжив заходів щодо дослідження її показань під час судового розгляду, хоча в перше судове засідання свідок ОСОБА_3 з'явилась, але з невідомих причин судом допитана не була, а подальший розгляд справи відбувся у її відсутності. (т. 2 а. с. 207-215, 225, 249).
Крім того, як видно з протоколу судового засідання постанова про зміну обвинувачення з ч. З на ч. 1 ст. 152 КК України від 1 червня 2006 року прокурором в суді оголошена не була, а її копії підсудному, захиснику, потерпілій та її представнику не вручались, як того вимагає ст. 277 КПК України.
Допущене судом грубе порушення права потерпілої на підтримання раніше пред'явленого обвинувачення колегія суддів вважає істотним і таким, що вплинуло на правильність прийняття рішення у справі, а тому згідно з ч. 1 ст. 370 та ст. 374 КПК України вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінально - процесуального закону унеможливлюють постановлення нового вироку, як того просить потерпіла в своїй апеляції, а тому її доводи в цій частині слід визнати необгрунтованими.
Що стосується посилань апелянтів на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину, то такі заслуговують на увагу.
Так, звільняючи засудженого від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд не врахував, що попередній вирок щодо ОСОБА_1, за яким його також було звільнено від покарання з тих же підстав апеляційною інстанцією був скасований в тому числі і за м'якістю призначеного покарання.
Крім того, в порушення вимог ст. 65, 66 КК України суд зазначив у вироку дані, що характеризують засудженого, як пом'якшуючі обставини. Не перевіривши відомості щодо утриманців, безпідставно визнав, що у ОСОБА_1 на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. Зазначаючи у вироку, що засуджений позитивно характеризується за місцем проживання, суд не мотивував, чому він при наявності двох різних за змістом характеристик, виданих Батьовською селищною Радою, прийняв до уваги одну і відкинув іншу, згідно якої ОСОБА_1 характеризується з негативного боку. ( т. 1 а. с. 152, 255, 258, т. 2 а. с. 245, 249).
Отже, доводи апелянтів з цього приводу є обгрунтованими. Разом з тим, колегія суддів відмічає, що невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину не є підставою для направлення справи на новий судовий розгляд, а тому апеляцію прокурора в цій частині слід визнати такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області
УХВАЛИВ:
Апеляцію прокурора, потерпілої ОСОБА_3 та її представника задовольнити частково.
Вирок Берегівського районного суду від 19 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.