ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №42/553-41/421-70/295-2012 10.12.12

За позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна

залізниця", м. Києва

до: Публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія

"Центренерго" м. Києва

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Державного підприємства "Вугілля України", м.Київ

про: стягнення 2 106 366,69 грн.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Бондарчук В.В.

Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача: Лагода О.А. - пред. за довір.

від відповідача: Гаврись Я.Б. -пред. по довір.

Кроль М.Б. - пред. за довір.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" про стягнення 2 106 366,69 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 2036103 від 18 січня 2007р., відповідач не оплатив надані йому позивачем за період з 3 червня 2009 р. по 20 серпня 2009 року послуги з перевезення та зберігання вантажу, очищення та користування вагонами та контейнерами, заборгувавши 2 106 366, 69 грн.

17.02.2010 року позивач звернувся із заявою про зменшення позовних вимог № НЮ-16-252/09у від 15.02.2010 р., відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 1859 733, 09 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.02.2010 р. у справі № 42/553 позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" задоволено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 1 859 733,09 грн. боргу, 18597,33 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 р. у справі № 42/553 залишено без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2010 року у справі № 42/553 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2010 року у справі 42/553 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.09.2011 р. у справі № 42/553-41/421 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (далі - ПАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго") на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 1 851 243 грн. 17 коп. -основного боргу, 25 464 грн. 82 коп. витрат на проведення судово -економічної експертизи, 1851 грн. 24 коп. -державного мита та 234 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь ПАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" 42 грн. 47 коп. витрат на проведення судово -економічної експертизи. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 р. у справі № 42/553-41/421 рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2011 у справі №42/553-41/421 змінено. Позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 1 845 084,00 грн. заборгованості, 21 259,94 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи, 18 454,22 грн. державного мита, 206,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 337,70 грн. припинено. В решті частини у позові відмовлено. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь ПАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" 29,11 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2012 р. по справі № 42/553-41/421 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 30.09.2011 р. скасовано, а справу № 42/553-41/421 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2012р. суддею Капцовою Т.П. справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи №42/553-41/421-70/295-2012 на 26.07.12р.

У судове засідання 26.07.12р. представники сторін з'явилися. Через канцелярію суду представником позивача подано пояснення щодо нарахування заявленої до стягнення суми та додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засідання представником позивача та відповідача надано пояснення по справі.

26.07.12р. у судовому засіданні оголошено перерву до 06.08.12р.

06.08.12р. у судове засідання представники сторін з'явилися. Сторонами заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів, відповідно до ст.69 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.12р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

У судовому засіданні 06.08.12р. оголошено перерву до 10.09.12р.

Через канцелярію суду 31.08.12р. представником відповідача подані пояснення по справі, в яких відповідач зазначав, що затримка вагонів виникла не з вини відповідача, оскільки останнім було вжито всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язань за Договором № 2036103 від 18 січня 2007р., недопущення простоювання та затримки вагонів. Відповідач вказує, що він своєчасно та неодноразово попереджав позивача про обмеження можливостей вантажоодержувача - Трипільської ТЕС, на отримання вантажів з вугіллям. Крім того, відповідач вказав, що він звертався до керівництва Укрзалізниці, Донецької залізниці, ДТГО «Південно-Західна залізниця»з проханням зменшити щодобове приймання до перевезення на Трипільську ТЕС та запровадити тимчасове обмеження щодо перевезення вугілля на адресу Трипільської ТЕС, яке запроваджено не було. Також, відповідач посилається на те, що контрагентом відповідача за Договором № 01-09-Ен від 17.02.2009р., ДП «Вугілля України», було поставлено вугільну продукцію у обсязі, який значно перевищив сумарний добовий обсяг, визначений Договором № 01-09-Ен від 17.02.2009р. та Додатками до нього, що призвело до затримки вагонів на станції призначення та свідчить про наявність вини ДП «Вугілля України»у нарахуванні плати за зберігання вантажів вантажовідправника (ДП «Вугілля України»). Також, відповідач зазначає про відсутність документів, які б відповідали нормам чинного законодавства та підтверджували б повідомлення відповідача про прибуття вагонів, у зв'язку з чим, посилаючись на п. 4 Правил видачі вантажів вказує, що він, як одержувач, звільняється від внесення плати за користування вагонами і за зберігання вантажу, якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу. До того ж відповідач вказує, що укладеним з позивачем договором не визначено строк оплати, заявлених до стягнення платежів, а вимога позивача про оплату відповідачу не надходила, у зв'язку з чим, строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг не настав.

10.09.12р. у судове засідання представники сторін з'явилися. Через канцелярію суду представником позивача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В поданих до суду додаткових поясненнях по суті справи №МЮ-86/175 від 20.07.2012р., позивач вказує, що взаємодія відповідача і позивача ґрунтується на Договорі про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 2036103 від 18 січня 2007р., у зв'язку з чим, посилання відповідача на відсутність його вини у затримці вагонів на підходах та на станції призначення через те, що вантаж відправлявся на адресу відповідача без дотримання графіків відвантаження, не введення залізницею обмежень на прийом вантажів на його адресу є безпідставними та не можуть бути прийняті до уваги при розгляді даного спору. Позивач вказує, що у відповідача, окрім вагоноперекидача є в наявності інші вантажні механізми для вивантаження вантажу вугілля, а саме: кран КДС-163 та екскаватор, що спростовує твердження відповідача про те, що затримка вагонів на Трипільській ТЕС виникла в зв'язку з виведенням в ремонт вагоноперекидача. Крім того, позивач зазначає, що обсяг перевезення вантажу є предметом договору, укладеним відповідачем з ДП «Вугілля України», у зв'язку з чим, заперечення відповідача про відсутність його вини у затримці вагонів через поставку вугільної продукції в обсягах, більших за добову норму позивач вважає необґрунтованим. При цьому, посилання відповідача на наявність вини залізниці у затримці вагонів на станції призначення з огляду на те, що залізницею не було запроваджене тимчасові обмеження щодо перевезення заперечуються позивачем на підставі того, що запровадження тимчасових обмежень щодо перевезень є правом, а не обов'язком залізниці, і в компетенцію Південно-Західної залізниці не входить вирішення даного питання. Також, позивач зазначає, що відповідача було проінформовано про прибуття вантажу телеграмами та повідомленнями станцій затримки, про що зазначено в книгах передачі документів Трипільській ТЕС, в яких отримання вищезазначених документів засвідчене підписами працівників одержувача, а також книгами повідомлень про час подавання вагонів під вивантаження по ст. Трипілля -Дніпровське.

У зв'язку зі складністю справи ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2012р. призначено колегіальний розгляд справи №42/553-41/421-70/295-2012 та передано матеріали справи керівництву суду для визначення складу суду для подальшого розгляду справи.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 року визначено склад суду для розгляду справи №42/553-41/421-70/295-2012 - Капцова Т.П. (головуюча), судді Бондарчук В.В., Куркотова Є.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.12р. справу прийнято до свого провадження у новому складі суду головуючий суддя - Капцова Т.П., судді: Бондарчук В.В., Куркотова Є.Б. та призначено розгляд справи на 04.10.12р.

03.10.12р. через канцелярію суду представником позивача подано додаткові документи для залучення до матеріалів справи.

У судове засідання 04.10.12р. представники сторін з'явилися.

Представником відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" та ДП "Донецька залізниця".

Представник позивача заперечував щодо заявленого представником відповідача клопотання.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" та ДП "Донецька залізниця" у зв'язку з його необґрунтованістю.

У судовому засіданні колегією суддів розглянуто клопотання представника відповідача від 31.08.12р. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Державного підприємства "Вугілля України.

Заявлене клопотання обґрунтовано тим, що затримка вивантаження вантажів виникла у зв'язку з відвантаженням Державним підприємством "Вугілля України»на Трипільську ТЕС вагонів, які перевищували допустимий обсяг відвантаження - 2500 тон.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

Представник позивача заперечував щодо заявленого представником відповідача клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державного підприємства "Вугілля України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.12р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Державне Підприємство «Вугілля України»та відкладено розгляд справи на 22.10.2012р.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді - Картавцевої Ю.В., суддів: Бондарчук В.В., Куркотової Є.Б., у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2012 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу №42/553-41/421-70/295-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючий суддя - Картавцева Ю.В., судді: Бондарчук В.В., Куркотова Є.Б., розгляд справи призначено на 12.11.2012 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 24.10.2012р. справу №42/553-41/421-70/295-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді - Капцової Т.П. суддів: Бондарчук В.В., Куркотової Є.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.12р. справу №42/553-41/421-70/295-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Капцової Т.П. суддів: Бондарчук В.В., Куркотової Є.Б.

У судове засідання 12.11.12р. з'явилися представник позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі.

Представник третьої особи у судове засідання 12.11.12р. не з'явився про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.12р. відкладено розгляд справи на 10.12.12р.

10.09.2012р. через канцелярію суду від представника позивача Лагоди О.А. надійшли додаткові пояснення по суті справи та заперечення на відзив відповідача (вх. 0620/26029 від 10.09.12р.), відповідно до яких позивач, серед іншого, просить стягнути з відповідача 1 844 205,95 грн. Оскільки, представником позивача не було заявлено про зменшення розміру позовних вимог, а з довіреності №839-НЮ від 02.03.2012р., виданої позивачем на ім'я Лагоди Олени Анатоліївни вбачається, що Лагода О. А. не має повноважень, зокрема, на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, подані представником позивача додаткові пояснення по суті справи та заперечення на відзив відповідача (вх. 0620/26029 від 10.09.12р.) не можуть бути розцінені судом як заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим, суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1859 733, 09 грн., з урахуванням раніше поданої заяви про зменшення позовних вимог № НЮ-16-252/09у від 15.02.2010 р.

У судове засідання 10.12.12р. представники сторін з'явились.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, у судове засідання 10.12.12р. не з'явився, про причини своєї неявки представником третьої особи суд не повідомлено, хоча про час та місце розгляду справи третя особа була належним чином повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

10.12.2012р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги. Представники відповідача у судовому засіданні 10.12.12р. проти задоволення позовних вимог заперечували.

У судовому засіданні 10.12.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.01.2007р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (Залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (вантажовласник) укладено Договір № 2036103 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі -Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, предметом цього договору є надання Залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням та проведенням розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.2.2.1. Договору, для централізованих розрахунків вантажовласнику відкрито рахунок 2036103.

Згідно з п.2.2.2. Договору, залізниця зобов'язана приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаженнявивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Відповідно до п.2.2.3. Договору, залізниця зобов'язана здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію (ЄТехПД) Трипілля-Дніпровське.

В п. 3.1 та 3.2. Договору встановлено, що вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці шляхом перерахування коштів на зазначений у цьому пункті рахунок; одержані кошти залізниця зараховує на особистий рахунок вантажовласника; послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особистому рахунку; залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін., наданих в паперовому або електронному вигляді.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «Центренерго», затвердженого загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Центренерго»(Протокол №1 від 29.03.2011р.), Публічне акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго».

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі -ГК) визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 2036103 від 18.01.2007р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є договором перевезення вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч.1 ст. 908 та ч.1 ст. 914 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

Положеннями ч.5 ст. 306 ГК України, які кореспондуються зі статтею 908 ЦК України передбачено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини у певних випадках.

Пунктом 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі -Статут залізниць України) передбачено, що Статутом визначено обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пункт 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів встановлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Зі змісту пункту 17 Статуту залізниць України вбачається, що перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень. Пунктом 18 Статуту залізниць України передбачено, що місячне планування перевезення вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або довгострокових договорів про організацію перевезення вантажів та замовлень відправників. Замовлення на перевезення за встановленою номенклатурою вантажовласники або за їх дорученням експедиторські організації, а також морські та річкові порти подають відповідним залізницям. Замовлення складаються за встановленою формою у вагонах, а у випадках, передбачених Правилами, - і в тоннах. У разі потреби одночасно з місячним замовленням надаються плани перевезень вантажів маршрутами.

Наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002р. № 873, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2002р. за № 1030/7318 затверджено Правила планування перевезень вантажів, з наступними змінами і доповненнями, які визначили порядок планування перевезень вантажів залізницями в усіх видах сполучень, а також обліку виконання планів.

Пунктом 2.2 Правил планування перевезень вантажів встановлено, що згідно з договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів, оформлене на відповідних бланках. Замовлення оформляється окремо для кожної номенклатури вантажу для кожної станції відправлення із зазначенням залізниць та станцій призначення та вантажоодержувачів.

Таким чином, планування перевезень вантажів по залізницях і станціях призначення є необхідною складовою частиною планування перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 62 Статуту залізниць України порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством; належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць; остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюється на станціях призначення.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, розрахунковий підрозділ залізниці веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг; облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу; усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість; ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника; один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказав, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1 859 733, 09 грн., яка складається зі штрафу за неочищення вагонів та контейнерів, плати за користування вагонами та контейнерами, плати за перевезення вантажу, інших додаткових зборів та збору за зберігання вантажу, що було нараховано позивачем, у зв'язку з затримкою розвантаження відповідачем вагонів з вантажем.

Відповідач, у свою чергу, проти позовних вимог заперечив з підстав відсутності його вини у затримці вивантаження вагонів, посилаючись на перевищення обумовленого обсягу поставки вантажу його контрагентом за договором №01-09-Ен від 17.02.2009р.

З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ "Центренерго" та ДП "Вугілля України" укладено договір №01-09-Ен від 17.02.2009р. Додатками до нього, сторонами було погоджено сумарний добовий обсяг вугільної продукції, яка повинна була рівномірно поставлятись протягом 2009р. Зі змісту додаткових угод №2-06/09-Т-2, №07/09-Т-1/1, №07/09-Т-2/1, №07/09-Т-6, №07/09-Т/2 до зазначеного договору вбачається, що сторонами було погоджено, що сумарний добовий обсяг відвантаження по всім додаткам договору не повинен перевищувати 60 тонн. Натомість, як вбачається з реєстру залізничних накладних, наявних у матеріалах справи, щодобове відвантаження вугільної продукції перевищувало встановлені обсяги.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Трипільська ТЕС листами №№30-1/1740 від 27.04.2009р.; 30-3/1740 від 27.04.2009р.; 30-2/1740 від 27.04.2009р.; 30-1837 від 30.04.09р.; 30-2023 від 14.05.2009р. зверталась як до ДП "Вугілля України", так і до позивача з проханням запровадити тимчасові обмеження щодо перевезення вугільної продукції, у зв'язку з виникненням на складі ТЕС критичної ситуації безпечної експлуатації механізмів вугільного складу Трипільської ТЕС. Крім того, Трипільська ТЕС телеграмою повідомило позивача про те, що вагоноперекидач №2 виводиться в ремонт, що обмежить можливість вивантаження вугілля та для уникнення скупчення вагонів вугілля на станції призначення просить запровадити тимчасове обмеження перевезення вугілля на адресу Трипільської ТЕС.

Виникнення аварійної ситуації на вугільному складі Трипільської ТЕС підтверджується приписом Державної інспекції електричних станцій та мереж від 14.05.2009р., з якого вбачається, що на вугільному складі Трипільської ТЕС забороняється приймати вугілля на вугільний склад понад проектний обсяг -282 тис. тон. Копія припису надана до Укрзалізниці, що вбачається з переліку додатків, зазначених в листі Трипільської ТЕС №30-2023 від 14.05.2009р.

Правилами зберігання вантажів (розділ 7 Правил перевезень), затвердженими на підставі пункту 5 Статуту залізниць України наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644, встановлено, що у випадках, коли одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені пунктом 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена за тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Правила зберігання вантажів встановлюють, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, необхідною умовою для сплати збору за зберігання вантажів у вагонах у разі їх затримки є вина одержувача.

В наданих суду поясненнях, відповідач зазначав про відсутність технічної можливості приймати вагони в тих обсягах, які надходили під вивантаження на станцію призначення Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці, оскільки затримку вагонів спричинили виведення в ремонт вагоноперекидача та вимоги Припису Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж від 14.05.2009р. № 04-01/09, згідно якого було заборонено приймати вугілля на вугільний склад Трипільської ТЕС понад проектний обсяг.

Вказане твердження судом не приймається до уваги, оскільки, як вбачається з витягу з «Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства «Київ -Дніпровське МППЗТ», а саме з таблиці 1.3 «Характеристика підприємств, які обслуговує ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»характер обслуговування відповідача пов'язаний із подаванням, забиранням та вивантаженням вагонів та, окрім вагоноперекидача, про який вказує відповідач, у відповідача в наявності маються й інші вантажні механізми для вивантаження вугілля, а саме кран КДС -163 з максимальною добовою переробною спроможністю 23 ваг./доб та Екскаватор з максимальною добовою переробною спроможністю 26 ваг/доб.

Відповідачем доказів неспроможності використання крану КДС -163 з максимальною добовою переробною спроможністю 23 ваг./доб та Екскаватор з максимальною добовою переробною спроможністю 26 ваг/доб. суду не надано.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що ним було вжито всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язань за Договором та недопущення простоювання та затримки вагонів, оскільки останнім неодноразово було попереджено позивача та ДП «Вугілля України»про неможливість прийняття вугільної продукції у розмірі, більшому, ніж передбачено договором №01-09-Ен від 17.02.2009р. та додатками до нього.

Як вказує відповідач, посилаючись на реєстр залізничних накладних (Том 5, стор. 226-257), щодобове відвантаження вугільної продукції перевищувало встановлені договором №01-09-Ен від 17.02.2009р. та додатками до нього обсяги.

За таких підстав, відповідач посилається на відсутність його вини у затримці вагонів, що сталося на під'їзді на Трипільську ТЕС та зазначає про наявність вини постачальника -ДП «Вугілля України».

Заперечення відповідача про відсутність вини відповідача у затримці вагонів через перевищення ДП «Вугілля України»максимального обсягу постачання продукції не приймаються судом до уваги, виходячи з того, що обсяг перевезення вантажу є предметом договору №01-09-Ен від 17.02.2009р. та додатками до нього, укладеним між відповідачем та ДП «Вугілля України»без участі позивача, а Договір № 2036103 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 18.01.2007р., укладений між позивачем та відповідачем, не містить будь-яких обмежень щодо обсягів перевезень, а також не передбачає визначення та коригування обсягів перевезень вантажів. Будь-яких змін та доповнень до цього договору сторони не вносили, договір є чинним та має виконуватись сторонами у відповідності до визначених в ньому умов.

Крім того, посилання відповідача на наявність підстав для звільнення від оплати нарахованої позивачем заборгованості, яка виникла у зв'язку з затримкою вагонів, мотивовані його зверненням до керівництва Укрзалізниці, Донецької залізниці, ДТГО «Південно-Західної залізниці» з проханням зменшити щодобове приймання до перевезення вугілля на Трипільську ТЕС та запровадити тимчасове обмеження щодо перевезення вугілля на адресу Трипільської ТЕС судовою колегією відхилено у зв'язку з тим, що, відповідно до статті 29 Статуту залізниць України, лише Укрзалізниця має право запроваджувати, за погодженням з Міністерством транспорту та зв'язку України, тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення. Обов'язковість таких дій з боку Укрзалізниці жодним нормативним актом не передбачена.

Таким чином, факт звернення відповідача до позивача та до керівництва Укрзалізниці, Донецької залізниці з вимогами про зменшення обсягів перевезення вугілля в адресу Трипільської ТЕС не звільняє його від відповідальності за неналежне виконання обов'язку по сплаті вартості наданих позивачем послуг.

До того ж відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, або відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, перевищення постачальником добових обсягів поставки вантаж (вугілля) не є підставою звільнення відповідача від відповідальності за затримку вагонів.

Крім того, пунктом 8.5. Договору поставки вугілля №01-09/1-ЕН від 17.02.2009р., укладеного між відповідачем (покупцем) та ДП «Вугілля України»(постачальником) передбачено, що у випадку неспроможності відповідача (покупця) вчасно прийняти вугілля, яке йому адресовано, через відвантаження постачальником (ДП «Вугілля України») до ТЕС -вантажоотримувача вугілля в кількості, що перевищує визначений в додатках до договору максимальний добовий обсяг відвантаження, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його збитків, пов'язаних з оплатою залізниці вартості користування вагонами і зберігання вантажів за час їх простоювання на під'їзних коліях в очікуванні звільнення фронтів вивантаження.

За таких обставин, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовом до ДП «Вугілля України»про відшкодування збитків, завданих перевищенням обсягів постачання вугілля.

Заперечення відповідача про те, що строк оплати нарахованих позивачем сум за затримку вагонів не настав, оскільки між сторонами Договору не встановлено строку платежу щодо розрахунків за надані послуги, а в матеріалах справи відсутні вимоги позивача щодо оплати, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Пунктами 3.1 та 3.2.Договору встановлено, що вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці шляхом перерахування коштів на зазначений у цьому пункті рахунок; одержані кошти залізниця зараховує на особистий рахунок вантажовласника; послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особистому рахунку; залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін., наданих в паперовому або електронному вигляді.

Пунктами 1.1 і 1.2 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, встановлено, що плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення як готівкою, чеками, безготівково, так і передоплатою. Облік належних залізниці платежів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати. Один примірник накопичувальної картки та відомості надається вантажовласнику.

Відповідно до пункту 2.7. цих Правил, на кожного платника розрахунковий підрозділ складає перелік документів, які включені до розрахунку на звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів у двох примірниках. Перший примірник переліку після прийняття вантажу до перевезення (або видачі) надається платнику через залізничну станцію.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах обов`язок відповідача провести остаточний розрахунок за надані послуги виникає з моменту отримання відповідачем документів, якими визначено розмір його заборгованості.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Вищого господарського суду України від 06.11.2012р. у справі №5023/1306/12.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться документи, визначені п.3.2. Договору, які підтверджують обсяг заборгованості відповідача за Договором, суд приходить до висновку, що строк оплати вказаної заборгованості наступив.

Щодо відсутності в матеріалах справи документів, які підтверджують повідомлення відповідача про прибуття вантажу, судом встановлено, що згідно з пунктом 4.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, подача та забирання вагонів на під`їзні колії виконується повідомленнями або через установлені інтервали часу.

Статтею 42 Статуту залізниць та п. 1 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. за № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції, який повинен передбачити використання в першу чергу телефонного, радіотелеграфного та поштового зв'язку, шляхом вивішування об'яв у товарній конторі.

Вказаний порядок визначений наказом начальника станції призначення Трипілля -Дніпровське № 6 від 30.12.2008р. Як вбачається з Наказу № 6 від 30.12.2008р., інформація про затримку повинна передаватись по телефону працівникам ТЕС, перелік яких зазначено в цьому наказі.

В матеріалах справи міститься наданий Позивачем витяг з книги повідомлень про час подавання вагонів під вивантаження з 01.01.2009р. по 06.06.2009р. та за період з 07.06.2009р. по 16.09.2009р. із записами прізвищ осіб, якими прийнято повідомлення, який судом визнається як належний доказ, який свідчить про те, що відповідач був повідомлений про прибуття вантажу у порядку, встановленому Правилами видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, якими регулюються порядок такого повідомлення.

Таким чином, судом встановлено, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договором у спірний період, що підтверджується первинними розрахунковими документами, в тому числі накопичувальними картками, дорожніми корінцями за період з 03.06.2009 року по 20.08.2009 року включно. Відповідні документи складені та оформлені згідно з вимогами вищевказаних нормативних актів, які регулюють питання перевезення, складання та оформлення документів, що підтверджують відповідні обставини та є підставою для нарахування та стягнення платежів з відповідача.

Як вбачається із розрахунку позивача, нарахована ним сума боргу у розмірі 1 859 733,09 грн. складається із наступних сум: 3 431,00 грн. штрафу за неочищення вагонів та контейнерів, 10 691,64 грн. плати за користування вагонами та контейнерами, 5 026,01 грн. інших додаткових зборів, 10 839,60 грн. плати за перевезення вантажу, 1 829 744,84 грн. збору за зберігання вантажу.

Відповідно п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 64, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

В п.п. 2, 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113, встановлено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності (далі вантажовласники) вносять плату; облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11).

Згідно з п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення; при цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції призначення.

Відповідно до ст. 123 Статуту залізниць України, подача залізницею під навантаження неочищеного рухомого складу дозволяється лише за погодженням з вантажовідправником, портом. При цьому залізниця сплачує штраф у розмірі 50 відсотків добової плати за користування вагонами і контейнерами на користь вантажовідправника, порту, які зобов'язані перед навантаженням очистити вагон (контейнер). На очищення вагонів (контейнерів) вантажовідправнику, порту надається необхідний для цього час, який визначається угодою між станцією та вантажовідправником, портом. У разі здавання вантажоодержувачем, портом після вивантаження неочищеного рухомого складу або контейнерів вантажоодержувач, порт сплачують залізниці штраф у таких самих розмірах.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З метою визначення загального розміру заборгованості, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2010 у справі №42/553-41/421 у даній справі призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно із висновком № 11380/10-19 судово-економічної експертизи у господарській справі № 42/553-41/421, складеним 29.04.2011, судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що за наданими документами борг Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" перед Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південна-Західна залізниця" по договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 18.01.2007 № 2036103 за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 становить 1 851 243,17 грн.

Зазначений висновок судово-економічної експертизи ґрунтується на результатах наступних досліджень.

Судово-економічною експертизою встановлено, що штраф за неочищення вагонів та контейнерів становить 3 431,00 грн., плата за користування вагонами і контейнерами 10 691,64 грн., інші додаткові збори 4 993,37 грн., плата за перевезення вантажу 10 839,60 грн., збір за зберігання вантажу 1 829744,84 грн.; на особовому рахунку № 2036103 "ВАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС" станом на 03.06.2009 рахується дебіторська заборгованість у розмірі 5 601,84 грн.; за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 на особовий рахунок № 2036103 ВАТ "ДЕК "Центренерго" перераховано 14 059,12 грн., в тому числі за платіжними дорученнями: №3361 від 06.07.2009р. на суму 4 225,00 грн., від 31.07.2009 № 3909 на суму 8 195,10 грн., від 31.07.2009 № 3910 на суму 1 639,02 грн.; тому за висновком експерта дебіторська заборгованість ВАТ "ДЕК "Центренерго" перед ДТГО "Південно-Західна залізниця за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 складає 1 851 243,17 грн. (5 601,84+1 859700,45-14 059,12).

Згідно із ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Надаючи оцінку висновку судового експерта, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи не підтверджено правомірність включення до суми боргу дебіторської заборгованості, яка обліковується на особовому рахунку №2036103 станом на 03.06.2009 у розмірі 5 601,84 грн., тому що позовні вимоги про її стягнення не були заявлені позивачем у даній справі.

Таким чином, сума у розмірі 5 601,84 грн. не повинна включатися в суму заборгованості відповідача перед позивач за заявлений позивачем період, а саме з 03.06.2009 по 20.08.2009р.

Як вбачається із висновку № 11380/10-19 судово-економічної експертизи, у розрахунку заборгованості експертами враховано здійснені відповідачем платежі у загальній сумі 14 059,12 грн. за платіжними дорученнями: №3361 від 06.07.2009, № 3909 від 31.07.2009р., № 3910 від 31.07.2009р.

В той же час, експертом не були враховані платежі, перераховані відповідачем за платіжними дорученнями № 5939 від 30.10.2009 та № 5117 від 25.09.2009.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 29.09.2009 за № 30-4703 Трипільською ТЕС повідомлено позивача про те, що за платіжним дорученням № 5117 від 25.09.2009 перераховано 5372,65 грн. в рахунок оплати боргу по накопичувальних картках: №№08091406, 04091356, 09091415, 12091429, 12091431, 12091432, 16091464, 17091479, 18091482, 31081335, 20081320, 27081305, 24081288, 18081260, 17081253, 17081252, 11081217, 06081191, 05081161, 30071120, 27071095.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за період з 03.06.2009 по 20.08.2009р., серед іншого, по накопичувальним карткам №№ 27071095, 05081161, 30071120, 11081217, 17081252, 17081253, 18081260, 06081191, у зв'язку з чим, заборгованість по накопичувальним карткам №№08091406, 04091356, 09091415, 12091429, 12091431, 12091432, 16091464, 17091479, 18091482, 31081335, 20081320, 27081305, 2408128 до підстав та предмету спору у справі № 42/553-41/421-70/295-2012 не відноситься.

Як вбачається з листа №30-4703 від 29.09.2009р., сума боргу по накопичувальним карткам №№ 30071120, 11081217, 17081252, 17081253, 18081260, 06081191 погашена відповідачем в повному обсязі, сума боргу по накопичувальній картці №27071095 оплачена на суму 190,43 грн., а по накопичувальній картці № 05081161 оплачена в сумі 29,20 грн.

З огляду на те, що відповідачем згідно платіжного доручення №5117 від 25.09.2009р. перераховано позивачу 5372,65 грн., суд приходить до висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за накопичувальними картками №№ 27071095, 05081161, 30071120, 11081217, 17081252, 17081253, 18081260, 06081191 погашена відповідачем в розмірі 1435,35 грн.

З врахуванням того, що під час проведення експертизи експертом не досліджувалось платіжне доручення №5117 від 25.09.2009р., а судом встановлено, що платіжним дорученням №5117 від 25.09.2009р. сума боргу відповідача перед позивачем в розмірі 1435,35 грн. погашена, вказана сума повинна бути вирахувана з розміру заборгованості, встановленої судовим експертом.

Крім того, 30.10.2009р. відповідачем перераховано позивачу згідно платіжного доручення №5939 від 30.10.2009р. 5155,70 грн.

Листом №30-5445 від 05.11.2009р., відповідачем було повідомлено позивача про сплату боргу у розмірі 5 155,70 грн. платіжним дорученням №5939 від 30.10.09р. по накопичувальним карткам №№01070904, 02070919, 06070948, 08070969, 13071006, 13071008, 16071023, 24071084, 20071056, 21091503, 21091508, 22091509, 24091527, 25091530, 25091546, 29091569, 30091583, 30091586, 02101598, 04101319, 06101627, 06101638, 07101641, 08101660, 09101674, 11101684, 12164667, 14110700, 15101711, 16101717, 18101730, 181101734, 19101748, 19101750, 20101762, 21101771, 22101780, 23104784.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за період з 03.06.2009 по 20.08.2009 р., зокрема, по накопичувальним карткам №№01070904, 02070919, 06070948, 08070969, 13071006, 13071008, 16071023, 24071084, 20071056, у зв'язку з чим, сума заборгованості по накопичувальним карткам №№21091503, 21091508, 22091509, 24091527, 25091530, 25091546, 29091569, 30091583, 30091586, 02101598, 04101319, 06101627, 06101638, 07101641, 08101660, 09101674, 11101684, 12164667, 14110700, 15101711, 16101717, 18101730, 181101734, 19101748, 19101750, 20101762, 21101771, 22101780, 23104784, до підстав та предмету спору у справі № 42/553-41/421-70/295-2012 не відноситься.

Як вбачається з листа №30-5445 від 05.11.2009р., сума боргу по накопичувальним карткам №№01070904, 02070919, 06070948, 08070969, 13071006, 13071008, 24071084, 20071056 в розмірі 1287,00 грн. погашена в повному обсязі. По накопичувальній картці №16071023 відповідачем сплачено 14,60 грн., у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що заборгованість за вказаними накопичувальними картками станом на дату розгляду справи відповідачем погашена в розмірі 1301,60 грн.

З врахуванням того, що експертом не досліджувалась сума оплати відповідачем заборгованості на підставі платіжного доручення №5939 від 30.10.2009р., сума в розмірі 1301,60 грн., сплачена відповідачем згідно платіжного доручення №5939 від 30.10.2009р., повинна бути додатково вирахувана з розміру заборгованості, встановленою судовим експертом.

З огляду на те, що відповідачем згідно платіжного доручення №5939 від 30.10.2009р. сума в розмірі 1301,60 грн. сплачена після порушення провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення суми у розмірі 1301,60 грн., сплачених за платіжним дорученням від 30.10.2009 № 5939, провадження у справі підлягає припиненню, з віднесенням судових витрат у цій частині на відповідача, оскільки зазначена сума була сплачена відповідачем позивачу після пред'явлення позову.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем становить 1 842 904,38 грн. та розрахована наступним чином: 1 851 243,17 грн. (сума боргу визначена судовим експертом з урахуванням платежів в загальному розмірі 14 059,12 грн. за платіжними дорученнями №№ № 3361 від 06.07.2009, № 3909 від 31.07.2009, № 3910 від 31.07.2009р.) - 5 601,84 грн. (суми дебіторської заборгованості, що виникла у відповідача перед позивачем до 03.06.2009р., у зв'язку з чим, не може бути врахована в розмір заборгованості, що виникла у відповідача перед позивачем в період з 03.06.2009р. по 20.08.2009р.) - 1435,35 грн. (оплата, згідно платіжного доручення №5117 від 25.09.2009р.) -1301,60 грн. (оплата, згідно платіжного доручення №5939 від 30.10.09р.) = 1 842 904,38 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 1 842 904,38 грн.

Витрати за проведення судової експертизи, призначеної судом, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи № 11380/10-19 від 29.04.2011 року та акту здачі приймання висновку судового експерта загальна сума витрат по ній складає 34 884, 00 грн., з яких 25581, 60 грн. оплачено позивачем, а 9302, 40 грн. відповідачем.

З огляду на те, що витрати за проведення судової експертизи, призначеної судом, в частині задоволених та припинених позовних вимог, покладається на відповідача та враховуючи те, що відповідачем за проведення судово-економічної експертизи № 11380/10-19 від 29.04.2011 року було сплачено 9302, 40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, на відповідача покладаються витрати за проведення судової експертизи в розмірі 25290,35 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м.Київ, вул.Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» (01034, м.Київ, вул. Лисенка, буд.6, код ЄДРПОУ 04713033) 1 842 904 (один мільйон вісімсот сорок дві тисячі дев'ятсот чотири) грн. 38 коп. -суми боргу, 25 290 (двадцять п'ять тисяч двісті дев'яносто) грн. 35 коп. -витрат за проведення судової експертизи, 18 442 (вісімнадцять тисяч чотириста сорок дві) грн. 06 коп. -державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 03 коп. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м.Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»(01034, м.Київ, вул. Лисенка, буд.6, код ЄДРПОУ 04713033) 1301 (одна тисяча триста одна) грн. 60 коп. - припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.12.2012 р.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Судді: Бондарчук В.В.

Куркотова Є.