Судове рішення #26816822



У Х В А Л А


І м е н е м У к р а ї н и



03.10.2012 м. Ужгород


Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого Дацківа В.В., суддів Демченка С. М., Машкаринця М. М.,

з участю прокурора - Сирохман Л.І., засудженого - ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2 та перекладача ОСОБА_3, розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого та старшого помічника Ужгородського міжрайонного прокурора, який брав участь у її розгляді в суді першої інстанції, на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 17.10.2011 року.


Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

м. Кантемір, Афганістан, мешканець АДРЕСА_2, афганець, громадянин Афганістану, з середньою

освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,


засуджений за ч. 2 ст. 332 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину; за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття призначено 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено взяття під варту. Строк відбуття покарання визначено рахувати з моменту затримання - з 01.10.2010 року.

Речові докази: мобільні телефони марки « Самсунг», моделей: SGH 450 та GT-E, з 3 сім картками мережі «Life» - конфісковано на користь держави.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 103,20 грн. (сто три грн. 20 коп.) на користь держави.


За вироком ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що знаходячись в м. Києві, в період з 20.07.2010 року по 15.09.2010 року за попередньою змовою з невстановленою слідством групою осіб умисно, протиправно сприяв незаконному переправленню нелегальних мігрантів громадян Афганістану через державний кордон України в Словацьку Республіку шляхом: підшукування в м. Києві помешкання - квартири за адресою: АДРЕСА_1, переховування нелегальних мігрантів - громадян Афганістану; забезпечення їх тимчасового таємного переховування у вказаному помешканні та продуктами харчування.

Так, ОСОБА_1 підшукав та винайняв в м. Києві квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та, перебуваючи там же, у м. Києві, близько 12.00 год. 20.07.2010 року отримав від організатора даного злочину - особи на ім'я «ОСОБА_9» 4 громадян Республіки Афганістан: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 та двох їхніх неповнолітніх дітей, яких розмістив у вказаному помешканні, забезпечував їх щодня продуктами харчування, чим створив умови для таємного проживання нелегальних мігрантів, а приблизно 27.08.2010 - 28.08.2010 року ОСОБА_1 вивів їх із квартири, в якій переховував та передав останніх невстановленій особі, який на невстановленому слідством

- 2 -

автомобілі здійснив їх таємну доставку на територію Закарпатської області в район державного кордону України, де передав двом невстановленим особам, які в свою чергу поселили даних нелегальних мігрантів в невідомому приватному будинку та які близько 13.00 год. 09.09.2010 року незаконно переправили через державний кордон з України в Словаччину, в напрямку 330 прикордонного знаку на ділянці ВПС «Паладь - Комарівці» Чопського прикордонного загону.

Надалі, діючи на виконання досягнутої злочинної змови, 01.08.2010 року ОСОБА_1 отримав від організатора даного злочину - особи на ім'я «ОСОБА_9» ще одну групу нелегальних мігрантів у кількості 4 громадян Республіки Афганістан: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 та їх неповнолітнього сина, яких поселив у вищевказане помешкання в м. Києві, забезпечував їх щодня продуктами харчування, чим створив умови для таємного проживання нелегальних мігрантів. Приблизно 01.09.2010 року ОСОБА_1 вивів їх із квартири, в якій переховував та передав останніх невстановленим особам, які на невстановлених слідством автомобілях здійснили їх таємну доставку на територію Закарпатської області в район державного кордону України та незаконно переправили через державний кордон з України в Словаччину, в напрямку 352 - 353 прикордонного знаку на ділянці ВПС «Паладь - Комарівці» Чопського прикордонного загону.

Реалізуючи злочинний намір щодо сприяння в організації незаконного переправлення осіб, на початку серпня 2010 року ОСОБА_1 отримав від «ОСОБА_9» і поселив у АДРЕСА_1, крім вищезазначених двох груп нелегальних мігрантів у кількості 8 осіб, ще 12 нелегальних мігрантів - громадян Афганістану, яких протягом місяця таємно переховував та забезпечував їх продуктами харчування, а 29.08.2010 року передав даних осіб невстановленій слідством особі слов'янської зовнішності, який в свою чергу забезпечив їх посадку у вантажний автомобіль та відвіз в лісисту місцевість поблизу с. Калинівка Макарівського району Київської області де, висадивши з автомобіля, наказав чекати наступний автомобіль, водій якого безпосередньо відвезе нелегалів до державного кордону України, а сам поїхав у невідомому напрямку. Однак наступного дня зазначена група нелегальних мігрантів була затримана співробітниками УБЗПТЛ ГУМВС України в Київській області.

Поряд з цим, встановлено, що 16.04.2010 року в м. Одеса, ОСОБА_1 умисно, протиправно з метою виготовлення підробленого документа - посвідки на право тимчасового проживання в Україні за винагороду в сумі 2500 доларів США надав невстановленій особі на ім'я «ОСОБА_12» свою фотокартку, тобто своїми діями сприяв у підробленні вказаного документа.

Крім цього, в середині травня 2010 року, в одному із торгівельних кіосків ринку «7 - й кілометр» в м. Одеса, ОСОБА_1 отримав від особи на ім'я «ОСОБА_12» посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1, видану УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 05.11.2008 року на ім'я ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, з вклеєною в нього фотокарткою ОСОБА_1, але виданий на інші установочні дані та, завідомо знаючи, що отримана ним посвідка на постійне проживання в Україні видається відповідною установою і яка надає право на перебування на території України є підробленою, умисно, протиправно використав даний документ в період з травня по 16.09.2010 року при перебуванні на території України.


В апеляціях:

- засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок Ужгородського міськрайонного суду від 17.10.2011 року, а справу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України або застосувати щодо нього більш м'яке покарання. Вважає, що суд не вірно кваліфікував його дії за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України, оскільки згідно висновку експерта № 86 від 08.12.2010 року, посвідка на постійне місце проживання, видана 05.11.2008 року УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_13, не відповідає зразку бланку посвідки на постійне місце проживання серії, яка видається даним

- 3 -


ГУМВС України в Харківській області, а тому виявлена в нього довідка не може вважатись документом, який є предметом вказаного злочину. Вказує на відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. Посилається на той факт, що дійсно винаймав квартиру і поселяв там вказаних у вироку осіб, однак не був обізнаний з тією обставиною, що вказані громадяни є нелегальними мігрантами та мають намір незаконно потрапити до країн Західної Європи, не вживав заходів для їх таємного переховування, а лише забороняв їм виходити на вулицю з метою захисту від расового переслідування.

- прокурор порушує питання про скасування вироку стосовно ОСОБА_1 через неправильне застосування кримінального закону, а кримінальну справу просить направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі. Вважає, що суд, кваліфікуючи дії підсудного за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у виготовленні підробленого документа, не вказав на іншу обов'язкову кваліфікуючу ознаку даного злочину - з метою використання. А також, кваліфікуючи дії за ч. 2 ст. 332 КК України, не вказав на такі кваліфікуючі ознаки вчиненого злочину, як повторність та попередня змова групи осіб.


Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію обвинувача та заперечила проти апеляції засудженого, виступ засудженого та його захисника на підтримання поданої свої апеляції та заперечення проти апеляції прокурора, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вирок підлягає до скасування з таких підстав.


Так, відповідно до вимог ст.ст. 321-339 КПК України вирок, який постановляється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах, повинен відповідати вимогам цих статей, бути законним і обґрунтованим, його мотивувальна частина має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу, Прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути вмотивовано.


Колегія суддів вважає, що при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції допущена неповнота та поверховість при дослідженні фактичних обставин справи, постановлений вирок містить істотні недоліки, в зв'язку з чим його не можна визнати законним і обґрунтованим, тому апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція засудженого - до часткового задоволення.


Так, суд дійшовши висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованих йому злочинах, разом із детальним викладом показань свідків та досліджених доказів, обмежився лише висловом, що підсудний вину в скоєному злочині (хоча він обвинувачувався в скоєнні трьох злочинів) визнав повністю, не розкриваючи змісту його показань, які він вичерпно надавав в судовому засіданні і які були зафіксовані в протоколі судового засідання.


Крім цього, суд у вироку послався на докази, які не були предметом розгляду в судовому засіданні, зокрема на ті, які маються в матеріалах кримінальної справи: т. 1 а.с. 141-175, 215, 230; т. 2 а.с. 105; т. 3 а.с. 68-71.


- 4 -


Також, як випливає із постанови про притягнення як обвинуваченого (т. 2 а.с. 40-43) та обвинувального висновку (т. 3 а.с. 163-178), ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 332 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являються: сприяння незаконному переправленню нелегальних мігрантів громадян Афганістану через державний кордон України в Словацьку Республіку, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, а також за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні документа з метою подальшого його використання.


Разом з цим суд, при винесенні вироку (т. 3 а.с. 242-246) кваліфікуючі ознаки дій підсудного за ч. 2 ст. 332 КК України як повторність та вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, а також за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - з метою використання, не вказав та підстав їх виключення не обґрунтував.


Вищевказане неправильне застосування кримінального закону перешкодило суду постановити по справі законний та обґрунтований вирок, тому відповідно до вимог ст.ст. 367, 371 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.


При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, в тому числі й ті, на які вказує підсудний, дати належну оцінку доказам в їх сукупності та ухвалити по справі законне рішення.


Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд


У Х В А Л И В :


апеляцію підсудного ОСОБА_1 задовольнити частково, а апеляцію прокурора задовольнити в повному обсязі.


Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 17.10.2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація