У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

05.12.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Дацківа В.В. (головуючий), Гошовського Г.М., Машкаринця М.М., з участю прокурора Петрецької А.М., обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за поданням про застосування щодо ОСОБА_3 тимчасового арешту, в якому він подав апеляцію на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 листопада 2012 року.

Цією постановою за результатами розгляду подання старшого оперуповноваженого Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області застосовано тимчасовий арешт щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Молдова, який розшукується правоохоронними органами Молдови за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК Республіки Молдова.

Згідно подання, 12 жовтня 2004 року приблизно о 20.10 год. ОСОБА_3, знаходячись в 2-му під'їзді будинку АДРЕСА_1, відкрито викрав у громадянки ОСОБА_6 жіночу сумку, в якій знаходились мобільний телефон марки «Самсунг С100», грошові кошти в сумі 200 лей і 100 доларів США та портмоне, спричинивши потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 3570 лей.

Відповідно до постанови суду сектора Ботаніка мун. Кишинів від 19.04.2005 року щодо ОСОБА_3 у зв'язку із вчиненням цього злочину, обрано запобіжний захід у вигляді арешту.

06.11.2012 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст.106 КПК України.

В поданні до суду ставиться питання про необхідність застосування щодо ОСОБА_3 тимчасового арешту, терміном на 40 діб до надходження запиту про його видачу.

Задовольняючи подання, суд в постанові зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину за межами України і тривалий час перебуває у розшуку.

В апеляції ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду та звільнити його з-під варти. Свої вимоги мотивує тим, що під час затримання його позбавили можливості мати захисника та примусили підписати невідомі йому папери, після чого відвезли до суду. Крім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки такий пропущений ним з поважних причин. Обгрунтовує тим, що із за відсутності вчасного ознайомлення з постановою суду, він не мав змоги вчасно подати апеляцію.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про залишення постанови суду без змін, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання поданої апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Як вбачається з провадження за поданням про застосування щодо ОСОБА_3 тимчасового арешту, воно розглянуто судом першої інстанції 06.11.2012 року. Даних про вручення ОСОБА_3 копії постанови в матеріалах провадження немає. Натомість в них є заява обвинуваченого від 16.11.12 року про надання йому копії вказаної постанови. Апеляція ОСОБА_3 подана 13.11.2012 року

При таких обставинах колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження вказаної постанови суду від 06.11.2012 року пропущений ОСОБА_3 з поважних причин, а тому вказане клопотання останнього слід задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 462 КПК України, якою керувався суд першої інстанції, до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт на 40 діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.

Проте, за вимогами статей 61, 62 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, ратифікованої як Україною, так і Республікою Молдова, особа, яка потребує видачі, може бути взята під варту і до отримання вимоги про видачу, або навіть і без такого, за клопотанням сторони, що запитує, якщо є передбачені законодавством підстави підозрювати, що вона вчинила на території іншої Договірної Сторони злочин, за який підлягає видачі. В разі взяття під варту за клопотанням Сторони, що запитує, особа, взята під варту, згідно п. 1 ст. 61 повинна бути звільнена, якщо вимога про її видачу не поступить на протязі одного місяця з дня взяття під варту, а в разі взяття під варту без такого клопотання вона згідно п. 2 ст. 61 повинна бути звільнена, якщо вимога про її видачу не поступить на протязі строку, передбаченого для затримання законодавством Сторони, що запитується.

Постановляючи застосування відносно ОСОБА_3 тимчасовий арешт терміном на 40 діб, суд першої інстанції не врахував даних вимог Конвенції і не звернув уваги на наявність клопотання компетентного органу Республіки Молдова про взяття ОСОБА_3 під варту.

В зв'язку з цим апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція обвинуваченого підлягає задоволенню частково, а термін тимчасового арешту скороченню до 30 діб, тобто до 06 грудня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду від 06.11.2012 року задовольнити, строк на внесення апеляції поновити.

Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити частково. Постанову в частині визначення терміну тимчасового арешту змінити. Замість сорока діб, визначити цей термін тривалістю в тридцять діб.

В решті постанову суду залишити без змін.

Судді: