АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/16942/12
Головуючий у 1 інстанції: Орда О.О. Доповідач: Немировська О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Вовченка В.М.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ « Райффайзен Банк Аваль» - Котляренка Сергія Васильовича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року по цивільній справі за скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3,
В С Т А Н О В И Л А:
скаржник звернувся до суду із скаргою, в якій просив звільнити та зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4, встановлену Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого листа від 25 листопада 2009 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва, а також зобов'язати державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві винести постанову про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 та скасувати заборону на її відчуження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року в задоволенні скарги було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, скаржник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві винести постанову про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 та скасувати заборону на її відчуження, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за такими підставами.
Звертаючись до суду із скаргою, скаржник в обґрунтування свої вимог посилався на те, що 30 березня 2006 року АТ « Райффайзен Банк Аваль» надано кредит ОСОБА_4 в розмірі 57 000 дол. США за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості». За кредитні кошти позичальником було придбано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка була передана в іпотеку банку на підставі іпотечного договору від 30 березня 2006 року. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору, банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28 вересня 2009 року було стягнуто з ОСОБА_4 на користь АТ « Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 30 березня 2006 року у розмірі 414 887 грн. 89 коп. За заявою банку державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 25 листопада 2009 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ « Райффайзен Банк Аваль» боргу в розмірі 414 887 грн. 89 коп. та звернуто стягнення на квартиру боржниці. В ході виконавчого провадження ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва було накладено арешт на квартиру ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. 01 грудня 2011 року між АТ « Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 було укладено договір відступлення права вимоги та прав за іпотечним договором. Оскільки заборгованість за кредитним договором була погашена ОСОБА_5 19 вересня 2011 року банк подав до ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва заяву про повернення виконавчого документа та зняття арешту на квартиру АДРЕСА_1, на підставі якої постановою державного виконавця Клименка Р.В. від 21 жовтня 2011 року виконавчий лист повернуто стягувачеві, однак арешт знято не було. Бездіяльність державного виконавця та не вчинення дій по зняттю арешту з нерухомого майна порушує права банку, оскільки останній не може належним чином виконати свої зобов'язання по договору відступлення права вимоги, у зв'язку з чим скаржник звернувся до суду з вимогами та просив їх задовольнити.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року в задоволенні скарги було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для задоволення скарги немає, оскільки серед підстав, наведених в ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відсутня така підстава як повернення виконавчого документа стягувачеві.
З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2011 року банк подав до ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва заяву про повернення виконавчого листа, виданого 25 листопада 2009 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ « Райффайзен Банк Аваль» заборгованості та зняття арешту, накладеного на квартиру АДРЕСА_1. Постановою державного виконавця Клименка Р.В. від 21 жовтня 2011 року виконавчий лист від 25 листопада 2009 року було повернуто стягувачеві, однак арешт на квартиру знято не було, що відображено в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, про що свідчить витяг з реєстру № 35369165, виданий 23 березня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_6
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Враховуючи викладене, бездіяльність державного виконавця та не вчинення дій по зняттю арешту з нерухомого майна - квартири № 37, яка розташована за адресою: м. Київ, бул. Перова, 16-А, є порушенням прав стягувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
За таких обставин, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ « Райффайзен Банк Аваль» - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року скасувати.
Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві неправомірними.
Зобов'язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві розглянути заяву АТ « Райффайзен Банк Аваль» від 19 вересня 2011 року щодо зняття арешту, накладеного на квартиру АДРЕСА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/16942/12
Головуючий у 1 інстанції: Орда О.О. Доповідач: Немировська О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Вовченка В.М.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ « Райффайзен Банк Аваль» - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року по цивільній справі за скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3,
та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ « Райффайзен Банк Аваль» - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року скасувати.
Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві неправомірними.
Зобов'язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві розглянути заяву АТ « Райффайзен Банк Аваль» від 19 вересня 2011 року щодо зняття арешту, накладеного на квартиру АДРЕСА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді