АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду міста Києва, у складі:

Головуючого, судді - Одинця В.М.,

суддів - Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.,

за участю прокурора - Мінакової Г.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2012 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, займає посаду директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ст. 175 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях різних форм власності строком на 1 рік.

За цим вироком ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що займаючи відповідно до наказу № 4-К/2 від 15.02.2007 посаду директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2., діючи всупереч вимогам ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якого оплата праці працівникам підприємства здійснюється в першочерговому порядку, за період серпень-вересень 2011 року безпідставно не виплатив працівникам ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» заробітну плату, витратив грошові кошти товариства 164 587. 63 грн. не на першочергові потреби, внаслідок чого допустив заборгованість із виплати заробітної плати перед десятьма працівниками на загальну суму 33 700 грн.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальну справу на підставі ч. 3 ст. 175 КК України в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, оскільки вирок постановлено керуючись тільки показаннями підсудного, не досліджуючи інших доказів у справі, не вірно визначено шкоду, завдану його діями та безпідставно визнано потерпілою ОСОБА_2, перед якою існувала заборгованість заробітної плати лише за 1 місяць, що не є складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, а сама заборгованість була зумовлена необхідністю здійснити ряд термінових господарських витрат спрямованих на підтримання життєдіяльності ТОВ, що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Крім того, як на підставу для скасування вироку, апелянт, вказує, що судом безпідставно не звільнено його від кримінальної відповідальності, оскільки ним до моменту пред'явлення обвинувачення було погашено заборгованість із заробітної плати всім працівникам Товариства в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляції засудженого не підлягає задоволенню.

Як вбачається з вироку суду, засуджений ОСОБА_1 повністю визнавав себе винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 175 КК України, не оспорював зазначених в обвинувальному висновку фактичних обставин справи, у зв'язку з чим судом, у відповідності зі ст. 299 КПК України, за згодою самого ОСОБА_1 (Т. І а.с. 219), було визнано недоцільним дослідження доказів по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумніву у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Суд І-ї інстанції, з'ясувавши правильне розуміння ОСОБА_1 та іншими учасниками процесу змісту фактичних обставин справи, за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, в тому числі і ОСОБА_1, який повністю визнав себе винним у інкримінованому йому злочині, роз'яснив всім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини.

При цьому будь-яких порушень вимог кримінально-процесуального закону при вирішенні цього питання колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, доводи засудженого про неповноту та однобічність досудового та судового слідства є безпідставними та не можуть бути предметом розгляду апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 в частині того, що суд не звільнив його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 175 КК України, колегія суддів приходить до висновок про їх безпідставність та необґрунтованість.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 28 05 2012 р. ( а.с. 226 т. 2), сам засуджений, на питання суду відповів, що він виплатив заборгованість по заробітній платі співробітникам тільки 19-20 квітня 2012 року.

Постанова про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого винесена слідчим 09 04 2012 р. ( а.с. 138 т. 2), а 10 квітня 2012 року потерпілі ОСОБА_2 (Т.І. а.с. 79) , ОСОБА_3 ( Т.І. а.с. 87), ОСОБА_4 ( Т. І. а.с. 96) звернулись з відповідними заяви про визнання їх потерпілими в рамках кримінальної справи порушеної щодо ОСОБА_1, оскільки його протиправними діями їм було завдано моральну та матеріальну шкоду та підтвердили, що станом на 10 квітня 2012 року заборгованість по заробітній платі перед ними не сплачена, що виключає застосування до ОСОБА_1 положень ч. 3 ст. 175 КК України.

При постановленні вироку судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, його позитивні характеристики, пом»яшуючі обставини, та призначив йому покарання в мінімальних межах санкції ст.. 175 ч. 1 КК України.

Виходячи із вищенаведеного колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції ОСОБА_1 немає, суд першої інстанції вірно оцінив всі докази по справі та постановив законний та обґрунтований вирок.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2012 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 175 КК України залишити без змін.

Судді:

__________________ _________________ ________________