АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі
головуючого судді Приндюк М.В.
суддів Бартащук Л.В., Єфімової О.І.
з участю прокурора Турика М.П.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою відмовлено в задоволенні подання заступника прокурора Деснянського району м. Києва про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бузова, Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,-
який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
В постанові суд вказав, що подання слідчого не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 має намір ухилятися від слідства та суду чи перешкоджати встановленню істини у справі. Крім того, в постанові суду вказано, що кримінальна справа, в межах якої прокурор звернувся з поданням про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту порушена заступником прокурора Деснянського району м. Києва 23 жовтня 2012 року за тих же приводів і підстав, що і кримінальна справа, яка була порушена 17 вересня 2012 року слідчим прокуратури м. Києва та в послідуючому скасована постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2012 року.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а матеріали подання направити на новий судовий розгляд. Прокурор зазначає, що суд при прийнятті рішення належним чином не врахував те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за місцем реєстрації не проживає та ухиляється від органу досудового слідства, в зв'язку з чим його оголошено в розшук. Вважає зазначені дані такими, що свідчать про неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому, на його думку, суд безпідставно відмовив в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Також прокурор посилається на те, що судом при розгляді подання порушено вимоги процесуального закону, передбачені ст. 165-2 КПК України, оскільки розгляд справи було проведено за відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, захисника, який, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення, вивчивши матеріали судової та кримінальної справ, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Змістом пункту 4 статті 129 Конституції України та пункту 1 статті 16-1 КПК України передбачено, що розгляд справи у судах здійснюється на засадах змагальності.
Змагальність сторін необхідна як гарантія реалізації принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти подання фактичного матеріалу.
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, будь-яке провадження у справі має здійснюватися судом у відповідності з основними процесуальними нормами національного законодавства.
Так, статтею 165-2 КПК України передбачено, що постанова за наслідками розгляду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту виноситься суддею на підставі розгляду подання, вивчення матеріалів кримінальної справи, допиту підозрюваного (обвинуваченого), пояснення особи, у провадженні якої перебуває справа, думки прокурора та думки захисника, якщо він з'явився.
Таким чином, встановлена національним законодавством процедура визначає, що участь підозрюваного (обвинуваченого) у розгляді подання є обов'язковою, а неявка захисника не перешкоджатиме розгляду справи лише в тому випадку, якщо його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи.
Однак суд, при розгляді подання щодо ОСОБА_2, зазначені вимоги закону не дотримався.
Згідно протоколу судового засідання та постанови суду, розгляд подання слідчого відбувся лише за участю сторони обвинувачення - двох прокурорів. ОСОБА_2 та його захисник не були присутні в судовому засіданні та даних про те, що вони повідомлялися судом про розгляд подання, в матеріалах справи немає.
Таким чином, суд розглянув подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з порушенням процедури, встановленої національним законодавством, яка передбачає обов'язкову участь обвинуваченого при розгляді такого подання, про що обґрунтовано вказує в своїй апеляції прокурор.
Крім того, звертає на себе увагу та обставина, що в судовому засідання прокурором було заявлено клопотання в порядку ч. 4 ст. 165-2 КПК України про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_2 для доставки його в суд під вартою з метою розгляду подання про обрання запобіжного заходу за його участю, яке залишено судом без задоволення. Як вказав суд у постанові, таке затримання можливе лише за наявності передбачених ст.ст. 148, 155 КПК України підстав для обрання щодо особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Виходячи з системного аналізу положень ст.ст. 148, 155, 165-2 КПК України, суд дійсно не вправі застосовувати норми ч. 4 ст. 165-2 КПК України щодо затримання обвинуваченого, якщо обвинувачений повідомлений про дату розгляду справи та у суду немає підстав вважати, що він буде ухиляється від явки до суду для розгляду подання, де його участь є обов'язковою.
При розгляді подання щодо ОСОБА_2 суд не повідомив ні обвинуваченого, ні його захисника про дату судового засідання, тим самим належним чином не з'ясував чи існують підстави, передбачені ст.ст. 148, 155 КПК України для надання дозволу на затримання обвинуваченого для доставки в суд під вартою.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що порушення принципу змагальності процедури розгляду подання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, ставить під сумнів вмотивованість прийнятого рішення, всебічність, повноту та об'єктивність покладених в його основу фактичних даних, що перешкоджає апеляційному суду належним чином перевірити інші доводи апеляції прокурора.
Тому, постанова суду підлягає скасуванню, як така, що винесена з істотним порушенням вимог КПК України та Конституції України, а матеріали подання - поверненню на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду суду слід розглянути справу у відповідності з вимогами закону, забезпечивши реалізацію принципу змагальності сторін з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Керуючись ст.ст. 165-2, 362, 365, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні подання заступника прокурора Деснянського району м. Києва про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати, а матеріали подання направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий:
Судді: