АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Дмитренко Г.М.
суддів - Верховець Т.М., Кияшка О.А.
за участю прокурора - Турика М.П.
обвинуваченого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2012 року.
Цією постановою справа по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 15 ч. 2 ст. 368 ч. 2, ст. 368 ч. 2 КК України, повернута зі стадії судового розгляду прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він обіймаючи посаду начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вимагав у ОСОБА_2 хабар та останній погодився передати хабар з метою отримання довідки за Ф.-№ 22-ОПП, після чого ОСОБА_1 отримав як хабар грошові кошти в сумі 3000 гривень за прискорення призначення і проведення необхідної для припинення платника податків і ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 виїзної позапланової перевірки дотримання ним вимог законодавства з питань оподаткування.
Крім того, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 передати хабар в сумі 200000 гривень за вирішення питання про незастосування до нього податкових санкцій за порушення податкового законодавства, які відображені в акті перевірки ДПІ, однак не довів свій умисел з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_3 відмовився давати хабар.
Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ст. 15 ч. 2 ст. 368 ч. 2, ст. 368 ч. 2 КК України.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції послався на неповноту досудового слідства, невиконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 22, 64 КПК України, вказавши, що органу досудового слідства необхідно перевірити твердження підсудного ОСОБА_1, що жест, який інкримінується як вказівка ОСОБА_2 залишити грошові кошти, був ним виконаний для підлеглої ОСОБА_4, яка заходила до кабінету, жест вказівного пальця спрямований на крісло біля столу, шляхом проведення слідчих дій з ОСОБА_2 (допитати свідка з прослуховуванням записів та перегляду відеозапису, а при потребі відтворення обстановки та обставин події), встановити куди та як свідок положив конверт, встановити суму хабара, яку ОСОБА_1 запропонував передати ОСОБА_3, за вчинення яких дій вона мала передаватись та у випадку встановленому законом та пред'явити конкретне обвинувачення по даному епізоду. Також, суд вказав на порушення вимог кримінально-процесуального закону, що протоколи огляду, маркування та вручення коштів на час виконання вимог ст. ст. 218-220 КПК України, прослуховування аудіо записів, вручення технічних засобів, не містять часу початку та закінчення слідчої дії, що не дає змоги визнати їх належними доказами у справі. Крім того, При проведенні огляду застосовувалась відеозйомка, однак в протоколі всупереч вимогам закону відсутні дані про початок зйомки, та перерви в проведенні зйомки, хоча відповідно до відеозапису зйомка неодноразово зупинялась. Крім того, слідчим всупереч вимогам закону не надано відеозапис слідчої дії учасникам для перегляду.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі, посилаючись на недотримання судом вимог ст. 368 КПК України, що постанова суду не ґрунтується на вимогах закону, винесена передчасно, вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що неповнота досудового слідства зазначена в постанові суду може бути усунута в судовому засіданні, безпідставність висновків суду про неконкретність пред'явленого обвинувачення, сума хабара, яку ОСОБА_1 запропонував передати ОСОБА_3 вказана особисто свідком ОСОБА_3 в протоколі допиту, протоколи вручення грошей, технічних засобів та прослуховування складені відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», а тому вважати їх протоколами слідчих дій не можна, і вони є належними доказами по справі.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора та просили постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання та досудове слідство зобов'язанні вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого. В силу статті 64 КК України в кримінальній справі при провадженні досудового слідства підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, що відповідно до положень ст. ст. 132, 232 КПК України має бути відображено у постанові про притягнення особи в якості обвинуваченого та обвинувальному висновку.
Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства може мати лише тоді, коли ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.
Доводи апеляції прокурора про необхідність скасування постанови суду і недотримання судом вимог ст. 368 КПК України, її необґрунтованість, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, можливість усунення неповноти досудового слідства в судовому засіданні, безпідставність висновків суду про неконкретність пред'явленого обвинувачення не ґрунтуються на матеріалах справи.
Перевіривши наведені у постанові суду першої інстанції підстави направлення справи для проведення додаткового розслідування, колегія суддів погоджується з ними і вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку про неповноту та однобічність досудового слідства та порушення вимог кримінально-процесуального закону.
Вказівки суду першої інстанції про необхідність перевірки твердження підсудного ОСОБА_1, що жест, який інкримінується як вказівка ОСОБА_2 залишити грошові кошти, був ним виконаний для підлеглої ОСОБА_4, додаткового допиту свідка ОСОБА_2 з прослуховуванням записів та перегляду відеозапису, а при потребі відтворення обстановки та обставин події у зв'язку з цим, є обґрунтованими, оскільки обвинувачення ОСОБА_1 за цим епізодом пред'явлено не конкретно, зокрема, не встановлено в середині чи на журналі «Податковий вісник України» ОСОБА_2 залишив предмет хабара.
Ґрунтуються на вимогах кримінально-процесуального закону і зазначення судом про необхідність встановити суму хабара, яку ОСОБА_1 запропонував передати ОСОБА_3
Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю спростував обставини зазначені слідчим в обвинуваченні, вказавши, що в розмові з ОСОБА_1 останній ніколи не називав суму хабара 200 000 грн. Дана цифра з'явилась в протоколах справи, оскільки слідчий просив конкретизувати суму хабара для протоколу. При цьому свідок категорично заявляв, що ОСОБА_1 не пропонував йому дати хабар.
Будь-яких інших доказів на підтвердження пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1 по епізоду з ОСОБА_3 органом досудового слідства не здобуто, і можливість їх отримання шляхом надання судових доручень, в порядку ст. 315-1 КПК України, відсутня.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на неконкретність пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення викладено в постанові про притягнення як обвинуваченого /т. 3 а.с. 57/ та обвинувальному висновку.
Як убачається з даних постанови про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого та обвинувального висновку, органом досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в тому, що він примусив ОСОБА_6 запропонувати йому хабар у завуальованій формі - нібито під виглядом грошової допомоги для відділу в сумі 3000 грн., що не охоплюється диспозицією ст. 368 КК України.
Обґрунтовано суд вказав і на порушення вимог кримінально-процесуального закону під час складання протоколів огляду, маркування та вручення коштів на час виконання вимог ст. ст. 218-220 КПК України, прослуховування аудіо записів, вручення технічних засобів.
Як убачається з даних протоколу судового засідання при обговоренні клопотання про необхідність направлення справи на додаткове розслідування з підстав неповноти та неконкретності пред'явленого обвинувачення прокурор, який брав участь у розгляді справи і підтримав пред'явлене обвинувачення заперечував проти направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, проте, не заявляв будь-яких клопотань і не обґрунтував свої заперечень можливістю усунути недоліки досудового слідства під час розгляду справи в суді.
Доводи апеляції прокурора не спростовують висновок суду про істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства, неповноту та необ'єктивність досудового слідства.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що кримінальна справа обґрунтовано направлена для проведення додаткового розслідування, під час якого потрібно ретельно перевірити, проаналізувати забрані по справі докази, провести необхідні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, направленні на виконання вказівок суду по усуненню неповноти слідства, і в залежності від встановленого, з дотриманням вимог щодо дотримання прав обвинуваченого на захист, прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, -
У Х В А Л И Л А:
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2012 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 15 ч. 2 ст. 368 ч. 2, ст. 368 ч. 2 КК України прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування, залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
СУДДІ:
________________ ________________ ________________
Дмитренко Г.М. Верховець Т.М. Кияшко О.А.