АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого, судді - Одинця В.М.,

суддів - Глиняного В.П., Бовтрук В.М.,

прокурора - Сіліна Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію скаржника ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2012 року.

Вказаною постановою суду відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 в якій вона просила зобов'язати Генерального прокурора України розглянути заяву про злочин від 12 та 13 січня 2012 року в порядку ст. 97 КК України, та надати їй копію процесуального рішення за результатами розгляду.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що Генеральною прокуратурою України по заяві ОСОБА_1 прийнято рішення в порядку ст. 97 КПК України, заяву ОСОБА_1 направлено за належністю до прокуратури м. Києва, а також, що заява ОСОБА_1 не є заявою про злочин, оскільки в ній висловлюється незгода з рішенням суду.

Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду та задовольнити її скаргу, зобов'язавши Генеральну прокуратуру України розглянути її заяву про злочин від 12 та 13.01.2012 року, вказуючи як на підстави для скасування постанови, помилковість висновків суду щодо відсутності норм кримінально-процесуального кодексу України, які передбачають підстави для зобов'язання надання копії рішення, прийнятого в порядку ст. 97 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 12 січня 2012 року звернулась до Генеральної прокуратури України з заявою про злочин суддями Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якій вона просить порушити кримінальну справу щодо зазначених суддів, та в якій висловлювала незгоду з прийнятою ними ухвалою від 14 грудня 2011 року.

За результатами розгляду заяви, в порядку ст. 97 КПК України, Генеральною прокуратурою вказана заява була направлена за належністю до прокуратури м. Києва, дії якої скаржниця не оскаржує.

Не погоджуючись з порядком вирішення її заяви, ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії Генеральної прокуратури України, в якій просила зобов'язати Генерального прокурора України розглянути її заяву про злочини та постановити процесуальне рішення передбачене ст. 97 КПК України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, якими є існування доказів, що підтверджують реальність події злочину, і в разі відсутності таких, вони не можуть вважатись заявами про злочин, а тому не підлягають вирішенню в порядку ст. 97 КПК України.

Враховуючи, що за своїм змістом заява про злочин ОСОБА_1 від 12.01.2012 року, є фактично незгодою заявника з ухвалою колегії суддів Судової палати Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року, і не містить достатніх даних про наявність в діях суддів ознак злочину, а тому не є в заявою про злочин в понятті ст. 95 КПК України.

Беручи до уваги, що перевірка законності й обґрунтованості судових рішень здійснюється виключно в порядку та на підставах, установленим відповідним процесуальним законом, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення.

Також, перевіряючи доводи апеляції скаржниці, щодо неправильного застосування закону в частині висновків суду, щодо відсутності норм КПК України, які передбачають повноваження суду зобов»язати органи прокуратури вчиняти певні дії, колегія суддів, приходить до висновку про їх безпідставність, оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини розглядаються у межах кримінального, а не адміністративного судочинства, і суд не наділений правом зобов'язувати прокуратуру вчиняти певні дії, а тому суд першої інстанції обґрунтовано залишив скаргу в цій частині без задоволення.

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції ОСОБА_1 та скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 в якій вона просила зобов'язати Генерального прокурора України розглянути заяву про злочин від 12 та 13 січня 2012 року в порядку ст. 97 КК України, та надати копію процесуального рішення за результатами розгляду - залишити без змін.

СУДДІ:

__________________ ________________ _______________