АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого, судді - Одинця В.М.,

суддів - Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.

прокурора - Городового О.А.

скаржника - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2012 року.

Вказаною постановою суду відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури, в якій він просив зобов'язати Генеральну прокуратуру прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України, по його заяві від 19.07.2011 року, та порушити кримінальну справу щодо судді господарського суду м. Києва ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 192 ч. 2, 364 ч. 2, 365 КК України.

В обґрунтування вказаного рішення суд зазначив, що заява ОСОБА_1 про злочин, за своїм змістом не є повідомленням про злочин, а є фактично позапроцесуальною незгодою, з рішенням постановленим під головуванням судді ОСОБА_2 у справі за заявою Центрально-Українського транспортного прокурора про банкрутство Комерційного акціонерного банку «Денді», кредитором якого був ОСОБА_1, а також, що судом не встановлено бездіяльності працівників Генеральної прокурату України по заяві ОСОБА_1, від 19.07.2011 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду та частково задовольнити його скаргу, а копію заяви направити Генеральному прокурору України для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, та вказує, що висновоки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судом не перевірені докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а саме, що йому надана відповідь за його заявою лише 11 лютого 2012 року, тобто через 6 місяців, а в його заяві про злочин від 19.07.2011 року ставилось питання про порушення кримінальної справи за ст. ст. 192 ч. 2, ч. 2 ст. 364, 365 КК України, а не ст. 375 КК України, як ставилось в його заяві від 30.07.2012 року.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2011 року до Генеральної прокуратури України надійшла заява ОСОБА_1 про вчинення злочину, в якій він просив порушити кримінальну справу щодо судді господарського суду м. Києва ОСОБА_2, та в якій висловлював незгоду з прийнятою суддею ухвалою про банкрутство АКБ «Денді».

Крім того, ОСОБА_1, звертався до Генеральної прокуратури України в 2010 році з аналогічною заявою, щодо порушення кримінальної справи щодо судді ОСОБА_2 за ст. 375 КК України, і постановою помічника прокурора Шевченківського району м. Києва від 30.07.2012 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо судді ОСОБА_2. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, яка в ході судової перевірки, в порядку ст. 236-8 КПК України, визнана законною.

Оскільки, заява ОСОБА_1 від 19.07.2011 року не містила нових доводів, в порівнянні з попередньою заявою про порушення кримінальної справи щодо суді ОСОБА_2, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1, а також, не містила нових ознак злочину, вона була долучена до матеріалів наглядового провадження. Не погоджуючись з порядком вирішення його заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Генеральної прокуратури України, в якій просив визнати його звернення - заявою про злочин, зобов'язати керівництво Генеральної прокуратури України прийняти по його заяві про злочин рішення в порядку ст. 97 КК України, посилаючись при цьому, що він звертався до прокуратури із заявою саме про злочин, однак рішення в порядку ст. 97 КК України не було прийнято, а було надано відповідь в порядку розгляду звернень громадян, відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, якими є існування доказів, що підтверджують реальність події злочину, і в разі відсутності таких, вони не можуть вважатись заявами про злочин, а тому не підлягають вирішенню в порядку ст. 97 КПК України.

Колегія суддів, враховуючи, що за своїм змістом заява ОСОБА_1 від 19.07.2011 року про злочин, є фактично позапроцесуальним способом оспорювання рішення суду, яке набуло чинності, та намагання ініціювання перегляду судового рішення у господарській справі, а тому не є в заявою про злочин, в понятті ст. 95 КПК України, і не підлягала, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 14.12.2011 року № 19-рп/2011, вирішенню в порядку ст. 97 КПК України.

Беручи до уваги, що перевірка законності й обґрунтованості судових рішень здійснюється виключно в порядку та на підставах, установленим відповідним процесуальним законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість висновків про залишення скарги в цій частині без задоволення.

Перевіряючи доводи апеляції скаржника, в частині ненадання йому відповіді Генеральною прокуратурою за його заявою тривалий час, апеляційний суд, визнає їх безпідставними, в зв'язку з тим, що 26 серпня 2011 року ОСОБА_1 оскаржив бездіяльність Генерального прокурора України по його заяві від 19.07.2011 року до Печерського районного суду м. Києва, і протягом часу, на який посилається апелянт, тривали судові засідання суду першої, та апеляційної інстанції.

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції ОСОБА_1 та скасування постанови Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2012 року, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України - залишити без змін.

СУДДІ:

__________________ ________________ _______________