АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду у кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.

суддів Єфімової О.І., Бартащук Л.В.

з участю прокурора Грицая Ю.І.

підозрюваного ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, апеляції захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діють в інтересах ОСОБА_1, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою задоволено подання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України та обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, що має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, наукового співробітника Одеського національного морського університету, віцепрезидента ГО «Українська асоціація виробників сої», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до постанови, суд, врахувавши дані про особу ОСОБА_1, його соціальний, матеріальний стан, зв'язки з державою, в якій його переслідують та міжнародні контакти, оцінивши суворість можливого покарання та ті обставини, що ОСОБА_1 намагався перетнути державний кордон, в той час як йому було відомо,що відносно нього порушено кримінальну справу, дійшов висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

В апеляціях захисники просять постанову суду скасувати та обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави або підписки про невиїзд. Вважають постанову суду незаконною та необґрунтованою. Як зазначають захисники, висновки суду про можливість неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_1 є припущеннями та не ґрунтуються на матеріалах справи. ОСОБА_1 не ухилявся від слідства та суду, від виконання процесуальних рішень, не впливав на свідків та не перешкоджав встановленню істини у справі. Захисники вказують, що слідчий не повідомляв ОСОБА_1 про порушення відносно нього кримінальної справи та копію відповідної постанови не вручав, ОСОБА_1 мав намір лише на одну добу виїхати за кордон до хворої дружини, будучи впевненим про відсутність порушених відносно нього кримінальних справ. Про порушення кримінальної справи він дізнався лише 21 жовтня 2012 року в день його затримання. Також апелянти стверджують, що ОСОБА_1 не було відомо про наявність постанови заступника Генерального прокурора України про заборону виїзду за межі території України. Апелянти зазначають, що дані органу досудового слідства про відсутність можливості встановити місце перебування ОСОБА_1 з метою вручення постанови про порушення кримінальної справи є безпідставними, оскільки між ОСОБА_1 та підрозділом МВС України «Титан» укладено договір про охорону, працівникам вказаного підрозділу постійно відомо про місце знаходження ОСОБА_1, а тому слідчий мав всі можливості встановити де перебуває ОСОБА_1 Крім того, в поданій слідчому нотаріально завіреній заяві ОСОБА_1 чітко вказав місце свого проживання. Крім того, як стверджують апелянти, суд, обираючи відносно підозрюваного найсуворіший запобіжний захід, не врахував належним чином дані про його особу, зокрема те, що він має постійне місце проживання в м. Києві та м. Одесі, не має судимості, має постійну роботу, має на утриманні 4 малолітніх дітей та дружину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного, який підтримав апеляції своїх захисників та просив апеляційний суд зміни обраний щодо нього запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, захисників, які підтримали свої апеляції, думку прокурора про законність постанови суду та необхідність залишення її без змін, а апеляцій захисників без задоволення, вивчивши матеріали судової та кримінальної справ, обговоривши доводи, наведені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Як вбачається з постанови суду, 27 вересня 2012 року ГСУ МВС України щодо ОСОБА_1 та невстановлених слідством осіб порушено кримінальну справу за ч. 4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України. 21 жовтня 2012 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 115 КПК України. 24 жовтня 2012 року старший слідчий в ОВС ГСУ МВС України звернувся до Печерського районного суду м. Києва з поданням про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, перебуваючи на волі може ухилитися від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень, про що свідчить його тривала та регулярна періодичність перебування за кордоном, а також спроба перетнути кордон, знаючи достовірно, що відносно нього порушено кримінальну справу, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі. В цей же день подання судом розглянуто та постановою суду задоволено.

Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою запобігти спробам підозрюваного ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальні справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту суддя повинен перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину та проаналізувати особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь зменшення (збільшення) ризику переховування особи від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в розпорядженні слідчого є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Судом проаналізовані і враховані дані, які характеризують особу ОСОБА_1, зокрема його вік, сімейний стан, вид діяльності, місце проживання та перевірені доводи подання слідчого про наявність обґрунтованих сумнівів в належній процесуальній поведінці ОСОБА_1 Зокрема суд визнав за реальну небезпеку можливість ухилення ОСОБА_1 від правосуддя, шляхом використання матеріального становища, зв'язків з державою, в якій його переслідують та міжнародних контактів. Суд врахував ті обставини, що ОСОБА_1 намагався перетнути державний кордон, в той час, коли йому було достовірно відомо про наявність порушеної щодо нього кримінальної справи. В сукупності із вказаними обставинами, суд також дав оцінку конкретним обставинам вчинення інкримінованих ОСОБА_1 протиправних діянь та суворості можливого покарання, урахувавши те, що один із інкримінованих ОСОБА_1 злочинів відноситься до категорії особливо тяжких.

Згідно матеріалів справи, органами досудового слідства не встановлено коло всіх осіб, які мають відношення до вчинення протиправних дій щодо потерпілої ОСОБА_4, а тому колегія суддів також вбачає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 матиме можливість спілкуватися з цими особами, що може вплинути на встановлення істини у справі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення подання слідчого та обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного свідчать, що по справі наявна небезпека неналежної процесуальної поведінки підозрюваного і, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов'язків, які випливають зі змісту ст. 148 КПК України.

Що стосується доводів захисників про те, що в день, коли він мав намір виїхати за межі України - 21 жовтня 2012 року ОСОБА_1 не було відомо про порушення щодо нього кримінальної справи, то вказані обставини були предметом перевірки в судовому засіданні під час розгляді подання судом першої інстанції та були спростовані матеріалами справи. Так, судом встановлено, що 17 жовтня 2012 року Печерським районним судом м. Києва було відкрито провадження з розгляду скарги адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Мацули М.Б. від 27 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 3.4 ст. 358. ч. 4 ст. 190 КК України.

Інші зазначені в апеляціях захисників доводи та підстави, за яких вони просять скасувати постанову суду, не є безумовними підставами для скасування постанови суду та обрання ОСОБА_1 іншого, більш м'якого запобіжного заходу.

Істотних порушень вимог КПК України, які є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, не встановлено.

Постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без зміни, а апеляції захисників - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 165-2, 362, 365, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2012 року, якою задоволено подання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України та обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без змін, а апеляції захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: