АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі
головуючого судді Приндюк М.В.
суддів Єфімової О.І., Беця О.В.
з участю прокурора Турика М.П.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою відмовлено в задоволенні подання слідчого в СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
В постанові суд вказав, що сукупність даних про особу ОСОБА_1, наявність постійного місця проживання, відсутність даних про негативну процесуальну поведінку та можливість її прояву у майбутньому, те, що обвинувачений повністю визнав вину вчиненому, сприяє органам досудового слідства, свідчать про відсутність підстав для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а матеріали подання направити на новий судовий розгляд. Вважає постанову суду необґрунтованою, оскільки суд не врахував при прийнятті рішення, що ОСОБА_1 не працює, на утриманні неповнолітніх дітей немає, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в групі осіб, що передбачає його можливість переховуватись від слідства та суду, впливати на подальші покази підозрюваних (обвинувачених) та свідків по справі. А також звертає увагу, що суд не врахував той факт, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєні ще одного епізоду злочинного діяння, яке вчинено за попередньою змовою з особами, яким обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, обвинуваченого та його захисника, які, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, просили залишити її без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення, вивчивши матеріали судової та кримінальної справ, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Як вбачається з постанови суду, 31 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 186 КК України та в цей же день затримано в порядку ст. 115 КПК України. Постановою слідчого СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві протиправні дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України. 07 вересня 2012 року слідчий звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з поданням про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Постановою суду від 07 вересня 2012 року в задоволенні зазначеного подання відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою запобігти спробам підозрюваного, обвинуваченого ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальні справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Розглядаючи подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд повинен перевірити чи підтверджується наведені у поданні факти наявності законних підстав, передбачених ст. 148 КПК України, для обмеження права особи на свободу на час досудового слідства.
Як вбачається з постанови суду, перевіряючи доводи подання слідчого на предмет наявності законних підстав для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, судом встановлено, що подання не містить конкретних підстав для обрання щодо обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу, а зазначені у ньому посилання на те, що ОСОБА_1 може продовжувати злочинну діяльність чи перешкоджатиме встановленню істини у справі, мають стандартне формулювання та не проаналізовані в світлі обставин зазначеної кримінальної справи.
Вказані дані, на думку колегії суддів, дали суду всі підстави розцінювати доводи подання слідчого виключно як припущення, а як свідчать норми міжнародного та національного законодавства, лише припущення, що особа в майбутньому може перешкоджатиме встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність без конкретизації на фактичні обставини не є законною підставою для обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
В сукупності із вищезазначеними обставинами для вирішення справи у відповідності з законом, суд взяв до уваги дані про наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання, відсутність даних про негативну процесуальну поведінку та можливість її прояву у майбутньому, те, що обвинувачений повністю визнав вину вчиненому та сприяє органам досудового слідства.
Колегія суддів вважає, що зазначені дані можуть свідчити про зменшення ризику ухилення ОСОБА_1 від правосуддя, а тому суд першої інстанції обґрунтовано врахував їх при прийнятті рішення.
Таким чином, відмовляючи в задоволенні подання слідчого, суд навів достатньо аргументів на користь того, що в матеріалах справи відсутні дані, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі буде перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжуватиме злочинну діяльність, та дійшов правильного висновку про необхідність відмовити у задоволені подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
З зазначеним рішенням погоджується і колегія суддів.
Достатніх аргументів з посиланням на фактичні дані про те, що обвинувачений може перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність в апеляції прокурора не наведено.
Посилання прокурора на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки тяжкість злочину хоча і є необхідною умовою для законності взяття особи під варту, але наявність лише цієї умови є недостатнім обґрунтуванням необхідності втручання у право особи на свободу.
Доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 не працює та не має на утриманні неповнолітніх дітей також є безпідставними, з огляду на те, що обвинувачений навчається у вищому навчальному закладі та є особою молодого віку.
Посилання прокурора як на підставу для скасування постанови суду, що відносно інших осіб по справі обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту не заслуговують на увагу, оскільки запобіжний захід відносно особи обирається з урахуванням низки факторів, які носять виключно індивідуальний характер.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що будь-яких підстав для задоволення апеляції прокурора немає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б бути підставою для скасування постанови, судом не допущено.
Таким чином, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 165-2, 362, 365, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 07 вересня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні подання слідчого в СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Головуючий:
Судді: