У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Приндюк М.В.,

суддів Єфімової О.І., Бартащук Л.В.

за участю прокурора Гуменюк Л.М.

підозрюваного ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляцію ОСОБА_5 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 тис. (сімнадцять тисяч) грн. та покладено обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Літин, Вінницької області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого директором ТОВ «Вімбі Лтд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України

Згідно з постановою, суд при розгляді подання про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, врахувавши обставини кримінальної, тяжкість та актуальність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, дані, що характеризують особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, дані про спосіб життя, дійшов висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 щодо ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі - одної тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 тис. (сімнадцять тисяч) грн.

В апеляції ОСОБА_5 просить скасувати постанову суду, а матеріали подання направити на новий судовий розгляд. При цьому зазначає, що суд при розгляді подання не встановив жодних обставин, які б свідчили про його неналежну процесуальну поведінку, а тому необґрунтовано обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді застави. Також апелянт стверджує, що посилання суду в постанові на рішення Європейського суду з прав людини є безпідставними, так як вони не є частиною діючого національного законодавства України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, думку прокурора про законність постанови суду та необхідність залишення її без зміни, вивчивши матеріали судової та кримінальної справ, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Як вбачається з постанови суду, у провадженні СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва перебуває кримінальна справа, порушена 16 серпня 2012 року відносно ОСОБА_5 за знаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

10 вересня 2012 року слідчий звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з поданням про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, мотивуюче це тим, що з метою запобігти спробам ОСОБА_5 ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі та продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді застави.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2012 року в задоволенні подання відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ від 25 вересня 2012 року постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2012 року скасовано, а матеріали подання направлено на новий судовий розгляд.

18 жовтня 2012 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного з метою запобігти спробам ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Розглядаючи подання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави суд повинен мати на увазі, що у справах про злочини, за які передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або взяття під варту (ч.6. ст. 165 КПК України). Тому, у разі відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді застави, суд має бути впевнений, що відсутність будь-якого запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги характер справи, тяжкість злочину та наслідки вчинення протиправних діянь.

Зазначені вимоги закону судом дотримані.

Задовольняючи подання слідчого та обираючи щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, суд врахував обставини кримінальної справи, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, актуальність злочину, а також ті обставини, що у справі про злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або взяття під варту.

На думку колегії суддів суд дав належну оцінку обставинам, з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, адекватно оцінивши ступінь порушення у справі цінностей суспільства та своїм рішенням забезпечив впевненість в тому, що ОСОБА_5 не буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність.

Визначений судом розмір застави відповідає положенням ст. 154-1 КПК України та встановлений судом у мінімальному розмірі з урахуванням даних особистого життя ОСОБА_5, а саме його матеріального та сімейного станів.

На підставі викладеного, колегія суддів в повному обсязі погоджується з рішенням суду про необхідність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави в тому розмірі, який визначено судом, підстав для скасування постанови суду, як про це ставиться питання в апеляції, не вбачає, оскільки вважає, що відсутність будь-якого запобіжного заходу у ОСОБА_5, враховуючи норми ч.6. ст. 165 КПК України, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно послався у своїй постанові на практику Європейського суду з прав людини є такими, що суперечать вимогам закону. Відповідно до положень Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, який створений для забезпечення дотримання зобов'язань за Конвенцією, як джерело права.

При апеляційному розгляді будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування постанови суду, не встановлено.

Постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_5- без задоволення.

Керуючись ст. ст. 154-1, 165, 165, 362, 365, 382 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року, якою обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 тис. (сімнадцять тисяч) грн. та покладено обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України відносно ОСОБА_5, залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: