АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі
головуючого судді - Приндюк М.В.,
суддів - Єфімової О.І., Бартащук Л.В.
з участю прокурора - Турика М.П.,
захисника - ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою визнано законним затримання, залишено без задоволення подання старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід у вигляді застави щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівки Донецької області, громадянина України, розлученого, працюючого на посаді директора ТОВ «Стандарт», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до постанови суду, при розгляді подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд врахував дані про особу обвинуваченого, його сімейний та майновий стан, стан здоров′я, вид діяльності, тяжкість пред′явленого обвинувачення, та дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні подання слідчого та застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 4500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 76500 (сімдесят шість тисяч п'ятсот) грн, та покладення обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України. Визнаючи затримання ОСОБА_2 законним, суд виходив з того, що мотиви і підстави затримання знайшли своє підтвердження у матеріалах справи.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а матеріали подання
направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Вважає постанову суду незаконною, оскільки, суд, відмовляючи у задоволенні подання слідчого, не врахував, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого, тому може продовжувати злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини про справі. Також судом не взято до уваги обставини вчинення злочину, а тому, на думку прокурора, суду слід було обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту, задовольнивши подання слідчого. Висновки суду про законність затримання ОСОБА_2 в апеляції не оспорюються.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, обвинуваченого та захисника, які, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, просили залишити її без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення, вивчивши матеріали судової та кримінальної справ, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Розглядаючи подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд повинен перевірити чи підтверджується наведені у поданні факти наявності законних підстав для обмеження права особи на свободу на час досудового слідства.
Так, розглядаючи подання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд першої інстанції заслухав пояснення обвинуваченого, вислухав думку прокурора, захисника, слідчого, у проваджені якого перебуває кримінальна справа, дослідив матеріали подання та кримінальної справи.
Судом перевірено, що в розпорядженні слідчого є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому з'ясовано, що 18 січня 2012 року СУ ГУМВС України в м. Києві щодо ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ч.4 ст. 190 КК України. 06 березня 2012 року кримінальну справу, порушену щодо ОСОБА_2 закрито на підставі ст. 213 КПК України. Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд скасовано. 14 травня 2012 року Генеральною прокуратурою України постанову слідчого від 06 березня 2012 року скасовано. 05 листопада 2012 року відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ч.5 ст. 191 КК України, яку об′єднано в одне провадження з кримінальною справою за ч.4 ст. 190 КК України, та закрито кримінальну справу за ч.4 ст. 190 КК України. У цей же день ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ч.5 ст. 191 КК України та затримано в порядку ст. 115 КПК України.
Разом з тим, як вбачається з постанови суду, перевіряючи доводи подання слідчого на предмет наявності законних підстав для обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, судом встановлено, що подання не містить конкретного обґрунтування підстав для обрання щодо ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу, а зазначені у ньому посилання на те, що ОСОБА_2 може ухилитися від органів слідства і суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі, мають стандартне формулювання та не проаналізовані в світлі обставин зазначеної кримінальної справи.
В сукупності із вищезазначеними обставинами для вирішення справи у відповідності з законом, суд взяв до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_2, зокрема те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, його вік, стан здоров′я, що ОСОБА_2 у кримінальній справі раніше обирався запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, і дані про порушення ним умов обраного запобіжного заходу у матеріалах кримінальної справи відсутні.
Вказані обставини, на думку колегії суддів, дали суду всі підстави розцінювати доводи подання слідчого про наміри ухилитись від слідства та суду виключно як припущення, а як свідчать норми міжнародного та національного законодавства, лише припущення, що особа в майбутньому може ухилитися від слідства та суду, чи перешкоджатиме встановленню істини у справі без конкретизації на фактичні обставини не є законною підставою для обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано врахував при прийнятті рішення вищезазначені обставини та дійшов правильного висновку, щодо недоцільності обмеження на даний момент права ОСОБА_2 на свободу.
Пунктом 15 Рекомендацій R (80) 11 Комітету Міністрів державам - членам ради Європи передбачено обов'язок суду при вивчені можливості уникнути взяття особи під варту розглянути всі можливі альтернативні заходи для забезпечення належної процесуальної поведінки особи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, коли єдиною підставою утримання під вартою є побоювання того, що обвинувачений зникне, його належить звільнити з-під варти, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки в суд (орган досудового слідства), наприклад через внесення застави.
Зазначені рекомендації в повній мірі виконані судом та, з урахуванням даних про особу ОСОБА_2, його віку, стану здоров′я, що він раніше не судимий, з метою забезпечити його належну процесуальну поведінку, суд обрав щодо ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід - заставу.
З зазначеним рішенням погоджується і колегія суддів та вважає, що запобіжний захід у вигляді застави є достатнім стримуючим засобом, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, що випливають із змісту ч. 2 ст. 148 КПК.
Сама по собі тяжкість пред′явленого обвинувачення не є безумовною підставою для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, тому доводи апеляції прокурора в цій частині є необгрунтованими.
Щодо посилань апеляції на неврахування судом обставин вчинення злочину, то вони є неспроможними, оскільки обставини вчинення злочину не є тими обставинами, з якими закон пов′язує можливість обрання запобіжного заходу.
При апеляційному розгляді будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без міни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 154-1, 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2012 року, якою визнано законним затримання ОСОБА_2, залишено без задоволення подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 76500 (сімдесят шість тисяч п'ятсот) грн., залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_3 - без задоволення.
Головуючий:
Судді: