АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2012 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Сегеди С.М.
Кононенко Н.А.
при секретарі Добряк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 (треті особи ОСОБА_6, Іллічівська міська рада Одеської області) про усунення перешкод у здійсненні права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 (треті особи ОСОБА_6, Іллічівська міська рада Одеської області) про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та знесення самовільного будівництва за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 червня 2011 року,
встановила:
11 червня 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом, (в подальшому уточненим) до ОСОБА_5 (третя особа ОСОБА_6) та просили ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном шляхом знесення мансарди над будинком АДРЕСА_1, а також гаражу під літ.«И» та сараїв під літ. «М», «О» (а.с.0 4, 30).
24 червня 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 (третя особа ОСОБА_6), в подальшому уточненим) і просила ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за власний рахунок знести самовільно зведені приміщення за адресою: АДРЕСА_1, які у висновку судової будівельно - технічної експертизи від 13 січня 2009 року позначені як: літера «а3» - прибудова площею 8,6 кв.м., літера «Б» - гараж площею 17,8 кв.м., літера «Г» - літня кухня площею 25,25 кв.м. та зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод у користуванні земельною ділянкою вказаною адресою (а.с. 18-19, 89-90).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 13 грудня 2010 року до участі в справі у якості третьої особи притягнено Іллічівську міську раду Одеської області.
_____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції - Пушкарський Д.В. Справа № 22-ц/1590/10089/2012 р.
Доповідач - Гайворонський С.П. Категорія ЦП : 6
В обґрунтування позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 послались на те, що вони разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 565 кв.м.
Над вказаним будинком, покійними ОСОБА_9 тa ОСОБА_10, а саме батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_5, була самовільно зведена мансарда, яка згодом була самовільно реконструйована ОСОБА_5
Окрім того, за вказаною адресою ОСОБА_5 самовільно збудувала гараж під літ. «И», та два сараї під літ. «М», «О». Існування вказаних самовільних споруд позбавляє їх (ОСОБА_3 та ОСОБА_4) права належним чином користуватися будинком та розпорядитися своєю власністю на власний розсуд. За таких обставин вони вимушені звернутися до суду з позовом.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_5 послалась на те, що вона є співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
На цей час фактичними співвласниками будинку крім неї також є ОСОБА_3 (1/6 частина), ОСОБА_4 (1/6 частина, як спадкоємець померлої ОСОБА_10) та ОСОБА_6
За рішенням нарсуду м. Іллічівська Одеської області від 22 жовтня 1979 року її мати за життя володіла частиною будинку та мала право користуватися мансардою.
Після смерті батьків, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самовільно, без залежного дозволу та проекту звели літню кухню, прибудову площею 10,5 кв.м., прибудову площею 5,0 кв.м., прибудову площею 8,6 кв.м. та гараж площею 17,8 кв.м., існування яких позбавляє її (ОСОБА_5), як співвласника житлового будинку, вільно користуватися земельною ділянкою за вище вказаною адресою, у зв'язку з чим, вона просила усунути зазначені перешкоди шляхом знесення самовільної забудови за рахунок ОСОБА_3 і ОСОБА_4
В судовому засіданні:
- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали свій позов, просили задовольнити його у повному обсязі, при цьому зустрічний позов визнали частково, мотивуючи це тим, що літню кухню було збудовано ще покійними батьками ОСОБА_3, в іншій частині позов визнали та не заперечували проти часткового задоволення позову ОСОБА_5;
- представник ОСОБА_5 (адвокат ОСОБА_12.) зустрічний позов ОСОБА_5 підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі, первісний позов визнав частково, мотивуючи це тим, що мансарду було збудовано ще матір'ю ОСОБА_5, де її (нині покійній ОСОБА_10) рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів № 319 від 17 травня 1979 року було дозволено проживати, а також зазначив, що знесення мансарди призведе до фактичної руйнації всього будинку, в іншій частині позов визнав та не заперечував проти часткового задоволення позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23 червня 2011 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_5, на усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, знести за власний рахунок самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1, а саме: гараж площею 14,4 кв.м., сарай площею 9,1 кв.м., сарай площею 18,4 кв.м.
В решті позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за власний рахунок знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1, а саме: прибудову площею 10,5 кв.м., прибудову площею 5,0 кв.м., прибудову площею 8,6 кв.м., гараж площею 17,8 кв.м.
Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_5 перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.
В решті позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять рішення суду частково скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.
Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.
Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково вищевказані позови, суд першої інстанції виходив з того, що сторони та третя особа ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтва про право на спадщину, видане 05 липня 1984 року старшим державним нотаріусом нотаріальної контори м. Іллічівська Одеської області Стрижак З.І. та технічним паспортом, виготовленим КП «БТІ» станом на 04 жовтня 2002 року (а.с. 05-13).
Колишнім власником зазначеного нерухомого майна була ОСОБА_10 (мати ОСОБА_3 та ОСОБА_5), рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради народних депутатів № 319 від 17 травня 1979 року, останній було дозволено проживання в незаконно зведених нею літній кухні розміром 8,25x3,2 м. та мансарді площею 25,3 кв.м. (а.с. 21 зворот).
Як вбачається з рішення нарсуду м. Іллічівська Одеської області від 22 жовтня 1979 року, ОСОБА_10 володіла частиною будинку, до складу якого входили приміщення 3-2 площею 13,2 кв.м., приміщення 1-1 площею 4,0 кв.м., приміщення 1-2 площею 5,0 кв.м., приміщення 1-3 площею 7,6 кв.м., приміщення 1-4 площею 4,5 кв.м. та мала право користуватися мансардою (а.с. 14).
На підставі матеріалів даної справи, висновків судової будівельно-технічної експертизи, судом першої інстанції встановлено, що за вказаною адресою, на земельній ділянці комунальної форми власності, крім спірної мансарди та літньої кухні, існують самовільно зведенні приміщення:
- прибудова площею 10,5 кв.м., прибудова площею 5,0 кв.м., прибудова площею 8,6 кв.м., гараж площею 17,8 кв.м., які зведені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і знаходиться в їхньому користуванні;
- гараж площею 14,4 кв.м., сарай площею 9,1 кв.м., сарай площею 18,4 кв.м., які зведені ОСОБА_5 і знаходяться в її користуванні (а.с. 34-60).
При цьому, міський суд зазначив, що не може взяти до уваги доводи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що спірна мансарда була самовільно зведена ОСОБА_5, та доводи ОСОБА_5 про те, що літня кухня була самовільно зведена ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки сторони не надали жодного належного і допустимого доказу, який би спростовував наявні у справі письмові докази.
За таких обставин, відповідно до ст.ст. 376, 391 ЦК України, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що позовні вимоги сторін, в частині знесення самовільного будівництва за виключенням мансарди та літньої кухні, є законними й обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підстави своїх заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57 - 60 ЦПК.
Судова колегія вважає, що сторони не в повному обсязі довели ті обставини, на які вони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень щодо вищевказаних позовів, що є обов'язком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 червня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 (треті особи ОСОБА_6, Іллічівська міська рада Одеської області) про усунення перешкод у здійсненні права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 (треті особи ОСОБА_6, Іллічівська міська рада Одеської області) про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та знесення самовільного будівництва - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді С.П. Гайворонський
С.М. Сегеда
Н.А. Кононенко