Справа № 22-ц-5195 2006 p. Категорія- стягнення заборгованості по заробітній платі

Головуючий

1 інстанції - Шиянова Л.О. Доповідач - Кірсанова Л.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 25 " жовтня 2006 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого -           Карімової Л.В.

Суддів -          Кірсанової Л.І.

Зазулинської Т.П.

при секретарі -                                    Зелінській І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну

справу за апеляційною скаргою колективного підприємства кооператив виробничий „Харківська стрічкоткацька фабрика"

на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від " 25 " липня 2006 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства кооператив виробничий „Харківська стрічкоткацька фабрика" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку та моральної шкоди.

встановила:

В жовтні 2005 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що з 04. 03. 1085 року по 08. 07. 2005 рік працював на колективному підприємстві кооператив виробничий „харківська стрічкоткацька фабрика". Звільнився за власним бажанням, так як тривалий час не отримував заробітну плату. Вважає, що заборгованість на момент звільнення складала 2469 грн. і цю суму йому не виплатили в день звільнення. Він неодноразово звертався до керівника з проханням провести з ним остаточний розрахунок. Тільки після письмового звернення з заявою 19.09.2005 року, на другий день йому виплатили 1868 грн. Вважаючи, що це не повний розрахунок, просив с тягнути на його користь заборгованість по заробітній платі ще 600 грн., середній заробіток за затримку розрахунку в сумі також 600 грн. Також зазначив, що в зв"язку з тривалою невиплатою заробітної плати йому спричинена моральна шкода на суму 2000 грн., яку теж просив стягнути з відповідача.

Представник відповідача позов не визнав. Зазначив, що дійсно мала місто невелика затримка виплати заробітної плати. Позивач був звільнений з роботи за власним бажанням 08. 07. 05 p.. В день звільнення він не був на роботі, тому не отримав розрахунок. 19. 09. 05 року він звернувся з письмовою заявою про проведення остаточного розрахунку. На другий день після звернення 20.09.05 р. йому була виплачена вся сума заборгованості. Тому вини підприємства в затриманні розрахунку не вбачається.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. Задоволені частково На його користь з відповідача стягнуто середній заробіток за затримку розрахунку у сумі 70 грн. 38 коп.., моральну шкоду у сумі 1000 грн.. Також стягнуті на користь держави судовий збір 51 грн. та витрати з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Колективне підприємство кооператив виробничий „Харківська стрічкоткацька фабрика" просить , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи та це не заперечують сторони, позивач працював в колективному підприємстві кооператив виробничий „Харківська стрічкоткацька фабрика" оператором газової котельні до 27.05. 04 р. Відповідно його заяви з 01.06.04 року він був переведений підсобним робітником з робочим часом 1 раз на неділю по 6 часів. З 1 листопада 2004 р. позивач був відсутній на робочому місці, свої обов'язки не виконував. 08. 07. 2005 р. він звернувся з заявою про його звільнення за власним бажанням і згідно наказу НОМЕР_1 був звільнений відповідачем за власним бажанням з 08. 07. 2005 р. (а. с. 14, 15).Згідно довідок відповідача сума, яка підлягала до сплати на день звільнення складала 1865 грн. 91 коп. Ця сума позивачу сплачена повністю після його звернення. Твердження позивача про те, що підприємство зробило невірний розрахунок нічим не підтверджується. Тому суд першої інстанції підставно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за несвоєчасну виплату.

Також суд першої інстанції відповідно до ст. ст. 116, 117 КЗпП України підставно стягнув на користь позивача середній заробіток за затримку остаточного розрахунку в сумі 70 грн. 38 коп., так як з вини відповідача ОСОБА_1 був несвоєчасно сплачений розрахунок. З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений за власним бажанням 08. 07. 2005 року і в день звільнення з ним з вини відповідача не проведений остаточний розрахунок. Згідно довідки середня денна заробітна плата позивача складала 1 грн. 38 коп. ( а. с. 16). Оскільки остаточний розрахунок з позивачем проведений 20 вересня 2005 р. згідно видатного касового ордеру НОМЕР_2 ( а. с.58), то затримка остаточного розрахунку складала 51 день, середній заробіток за затримку остаточного розрахунку становив 70 грн. 38 коп.

Судова колегія не може прийняти до уваги твердження відповідача, що позивач в день звільнення не працював і за остаточним розрахунком не звертався до 20.09.2005 року., так як це спростовується поясненнями позивача, його заявою про звільнення та наказом про звільнення , заявою про виплату розрахунку ( а. с. 76, 77, 4). З таких обставин судова колегія вважає, що рішення в частині стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку в сумі 70 грн. 38 коп. є правильним і обґрунтованим.

Наведене свідчить, що протягом тривалого часу відповідачем порушувалися права ОСОБА_1 на своєчасне отримання заробітної плати, оскільки відповідачем не надано до суду доказів затримки виплати заробітної плати з поважних причин. Між тим, правильно визначивши факт спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди діями відповідача, суд першої інстанції визначив суму у відшкодування моральної шкоди, яка не відповідає об"єму та характеру завданої шкоди і є завищеною.

За таких обставин судова колегія вважає за необхідне рішення в частині стягнення моральної шкоди змінити, зменшивши суму моральної шкоди з 1000 грн. до 500 грн.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. З ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу колективного підприємства кооператив виробничий „Харківська стрічкоткацька фабрика" задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2006 року змінити, зменшивши суму моральної шкоди стягнутої на користь ОСОБА_1 з колективного підприємства кооператив виробничий „Харківська стрічкоткацька фабрика" з 1000 грн. до 500 грн..

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.