КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2012 р. Справа№ 5028/21/9/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Скрипки І.М.

Остапенка О.М.

за участю представників:

Від прокуратури: Левицька Н.В.- прокурор відділу прокуратури м. Києва.

Від позивача 1: представник не з'явився.

Від позивача 2: представник не з'явився.

Від позивача 3: представник Цибізова О.О.- за довіреністю.

Від позивача 4: представник Подалюка Т.О.- за довіреністю.

Від відповідача: представник Ковальчук О.О. - за довіреністю.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.08.2012 року

у справі №5028/21/9/2012 (суддя Белов С.В.)

за позовом Заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі:

1. Міністерства палива та енергетики України

2.Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

3.Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»

4.Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації «Чернігівгаз»

до Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»

про стягнення боргу 3 633 820,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Заступник прокурора м. Чернігова звернувся до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості у розмірі 3 633 820,57 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.08.2012 року позовні вимоги Заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилаючись на ст. 215, ст. 203 ЦК України, стверджує про те, що Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 09 БО-Ц є незаконним, оскільки положення п. 4.2. на момент укладення вказаного договору не відповідало діючому законодавству, а саме розмір тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами не відповідає положенням постанови НКРЕ № 174 від 28.12.2011 року «Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз».

Крім того, апелянт зазначає про те, що прокурором не вказано, в чому полягає порушення інтересів держави за господарськими взаємовідносинами між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» та Відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» та посилається на те, що ні Міністерство палива та енергетики України, ні Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не уповноважені жодним нормативним актом представляти інтереси Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» у спірних правовідносинах.

Міністерством палива та енергетики України та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено.

За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення Міністерства палива та енергетики України та Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про час та місце розгляду справи, а саме поштові повідомлення № 07949999, № 07949964.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Міністерства палива та енергетики України та Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (позивач-4) та Відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго») (відповідач) укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 09 БО-Ц, за умовами якого, позивач-4 взяв на себе зобов'язання поставити природний газ відповідачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору та додатку 2 до Договору постачальник здійснює протягом 2012 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 20 249,00 тис.куб.м.

Пунктом 4.2. Договору сторони визначили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу становить:

- 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою 0 %.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того, ПДВ - 20 %.

До ціни газу додається тариф на постачання природного газу, згідно Постанови НКРЕ № 174 від 28.12.2011 року, який становить 45,80 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ 54,96 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3930,58 грн., крім того ПДВ, всього з ПДВ 4000,86 гривень.

Згідно з п. 4.5. Договору розрахунковий період становить один місяць - з 8-00 години першого дня місяця до 8-00 години першого дня наступного місяця включно.

Як передбачено п. 4.6. Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів

постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Матеріали справи свідчать про те, що 07.03.2012 року додатковою угодою № 1 про внесення змін до типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 09 БО-Ц від 06.03.2012 року, сторони дійшли згоди внести зміни в Договір, а саме: викласти п. 10.1. розділу 10 в наступній редакції: 10.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і поширюється на відносини між Сторонами, що фактично склалися з 01 березня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення. Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що Додаткова угода вважається укладеною з дати її підписання і поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 березня 2012 року.

Встановлено, що на виконання умов Договору, позивач-4 передав відповідачу в березні 2012 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 4021,367 тис. куб. метрів на загальну суму 16088926,38 грн., що підтверджується актом передачі - приймання природного газу від 31.03.2012 року, який підписаний та скріплений печатками сторін (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково, сплативши 12 455 105,81 грн., про що свідчать виписки банку (а.с.32-42), у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 3 633 820,57 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.07.2012 року позивачем було направлено відповідачу акт звірки розрахунків за березень 2012 року станом на 25.07.2012 року на суму 3 633 820,57 грн.

Проте, встановлено, що акт звірки відповідачем не підписано, заборгованість не погашено.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимога щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 3 633 820,57 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судова колегія на приймає до уваги посилання апелянта на те, що Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 09 БО-Ц є незаконним, оскільки положення п. 4.2. на момент укладення вказаного договору не відповідало діючому законодавству, а саме розмір тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами не відповідає положенням постанови НКРЕ № 174 від 28.12.2011 року «Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», оскільки не стосуються предмету спору, а стосуються обставин, які оспорюють дійсність договору, за яким існує заборгованість.

Щодо цього судовою колегією встановлено, що відповідач відповідно до вимог ст. ст. 33,34 ГПК України не посилався у суді першої інстанції на обставини недійсності договору, за яким існує заборгованість. Як свідчать матеріали справи, відповідач судом першої інстанції був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи ( а.с.27, 51), що дозволяло йому реалізувати права, передбачені ст.22 ГПК України, та з урахуванням конституційного принципу диспозитивності сторін судового процесу посилатись на відповідні обставини та надавати докази.

Натомість, судова колегія роз'яснює право відповідача звернутись з відповідним позовом про визнання недійсним договору при наявності відповідних підстав.

Твердження апелянта про те, що прокурором не вказано, в чому полягає порушення інтересів держави за господарськими взаємовідносинами між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» та Відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» та посилається на те, що ні Міністерство палива та енергетики України, ні Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не уповноважені жодним нормативним актом представляти інтереси Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» у спірних правовідносинах судовою колегією відхиляються з огляду на наступне.

За приписами ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Як передбачено ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва прокурором інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Міністерство палива та енергетики України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу.

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заснована відповідно до Указу Президента України від 25.02.98 № 151 "Про реформування нафтогазового комплексу України" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.98 № 747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - постанова КМУ від 25.05.98 № 747).

Пунктом 1.2 статуту Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" визначено, що компанія є державним акціонерним товариством відкритого типу.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 статуту Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, акціонерами компанії є держава в особі Мінпаливенерго.

Звертаючись з позовом, прокурор посилався на те, що пакет акцій ВАТ "Чернігівгаз" знаходиться у державній власності (належить НАК "Нафтогаз України", яке в свою чергу повністю належить державі), а невиконання своєчасних розрахунків за спожитий газ зумовлює дефіцит коштів при проведенні розрахунків НАК "Нафтогаз".

Недоотримання бюджетом коштів з прибутку компанії суттєво зачіпає інтереси держави.

За таких обставин судова колегія вважає вказані вище посилання апелянта необґрунтованими.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 29.11.2012 року у справі № 5028/16/9/2012.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позовні вимоги задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК щодо покладення судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.08.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.08.2012 року у справі № 5028/21/9/2012 - без змін.

3. Матеріали справи № 5028/21/9/2012 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Скрипка І.М.

Остапенко О.М.