Судове рішення #26804923

донецький апеляційний господарський суд


Постанова

Іменем України


18.12.2012 р. справа №5009/2930/12


Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:



головуючого:Кододової О.В.

суддівАзарової З.П. , Гези Т.Д.

за участю представників сторін:

від позивача:не з"явився,

від відповідача: від третьої особи:не з"явився, не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 17 жовтня 2012року (повний текст складений та підписаний 18.10.2012р.)Донецької області

від17.10.2012 року (повний текст рішення складений та підписаний 18.10.2012року)

по справі№5009/2930/12 (Колодій Н.А.)

за позовомДержавне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя

доСуб"єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

провизнання недійсним звіту про незалежну оцінку майна


ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя звернувся з позовною заявою до Суб»єкта оціночної діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя про визнання недійсним звіту СОД ФОП ОСОБА_5 від 22.05.2012року про незалежну оцінку майна ДП «ЗТМК», що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична,18.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.08.2012року порушено провадження у справі №5009/2930/12 та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17 жовтня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 18.10.2012року) у справі №5009/2930/12 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Суд першої інстанції зазначає, що згідно зі статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.

Господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що оспорювана оцінка майна, оформлена Звітом про оцінку майна, не є актом державного чи іншого органу та не може бути предметом самостійного оскарження в господарському суді. Зазначений документ не є нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права та обов'язки позивача та йому не адресований.

Позивач -Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду. Скаржник зазначає, що судам необхідно врахувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, не підлягають розгляду адміністративними судами.

Скаржник зазначає, що склад учасників спору відповідає приписам ст..1 ГПК України, правовідносини мають господарський характер, та такий спір вирішується за правилами господарського процесуального кодексу України, а отже висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову на підставі неправильно обраного способу захисту права позивача є таким, що не відповідає дійсності.

У скарзі скаржник також зауважує, що вважає вартість майна, визначену за результатами оцінки суттєво заниженою, а саму оцінку такою, що проведена з порушенням вимог законодавства про здійснення оцінки майна, зокрема Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. Скаржник зазначає, що у рішенні суду відсутні будь-які коментарі чи спростування з приводу наведених позивачем доводів, що є порушенням норм процесуального права.

За клопотаннями ВДВС та скаржника розгляд справи відкладався з 27.11.2012року на 18.12.2012року. Сторони, третя особа у судове засідання не з»явилися, про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (а.с. 107, 114-115), згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області знаходиться зведене виконавче провадження, до складу якого входять виконавчі документи щодо стягнення з Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь фізичних та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 42504576,92 грн.

З метою виконання виконавчих документів, державною виконавчою службою актами опису та арешту майна від 05.12.2011 р., 06.12.2011 р., 07.12.2011 р., 09.12.2011 р., 16.12.2011 р., 28.12.2011 р. описано й накладено арешт на рухоме майно, яке належить ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат", що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області, у відповідності ст. 13, 58 Закону України "Про виконавче провадження", для остаточного визначення вартості арештованого майна, постановою № 40/5 від 6.02.2012 р. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні експертом у зведеному виконавчому провадженні № 40/5 призначено Суб'єкта оціночної діяльності Фізичну особу -підприємця ОСОБА_5, яка має сертифікат № НОМЕР_1 від 10.06.2000 р., виданий Фондом державного майна України спільно з Українським товариством оцінювачів та Харківським орендним підприємством науково-технічної та економічної інформації.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 зобов'язано надати письмовий висновок з питань ринкової вартості майна, описаного актами опису та арешту майна від 05.12.2011 р., 06.12.2011 р., 07.12.2011 р., 09.12.2011 р., 16.11.2011 р., 28.12.2011 р.

30.05.2012 року ДП "ЗТМК" отримано лист Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області від 28.05.2012 р., яким ДП "ЗТМК" повідомлене про те, що згідно звіту про експертну оцінку від 22.05.2012 р., загальна вартість арештованого майна ДП "ЗТМК" без урахування ПДВ складає 291916,49 грн. Також відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області ДП "ЗТМК" надано незалежну оцінку майна описаного актами опису та арешту майна від 05.12.2011 р., 06.12.2011 р., 07.12.2011 р., 09.12.2011 р., 16.11.2011 р. , 28.12.2011 р.

Не погодившись із результатами оцінки, викладеними у Звіті про оцінку майна від 22.05.2012 р., позивач звернувся до господарського суду із даним позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступних підстав.

Предметом даного позову є вимога позивача визнати недійсним звіт про оцінку майна.

Відповідно до ст. ст. 1, 41, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті1 цього Кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З матеріалів справи вбачається, що позивач посилається на не відповідність звіту про оцінку нежитлового об'єкту вимогам нормативно-правових актів оцінки майна та Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту, передбачені ст.16 Цивільного кодексу України, за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З урахування цього в п. 10 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України сформульовано загальне правило про можливість пред'явлення на захист порушеного цивільного права вимоги про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У вказаній статті також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед іншого визначено, що порушені права та законні інтереси осіб захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

Відповідно до зазначених правових норм, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.

Виходячи з обставин справи та змісту вищезазначених правових норм судова колегія дійшла висновку, що оспорюваний звіт про оцінку майна не є актом державного чи іншого органу та не може бути предметом самостійного оскарження в господарському суді. Зазначений документ не є нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права та обовязки позивача та йому не адресований.

На підставі вищевикладеного щодо справ, які підвідомчі господарським судам, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги у вибраний спосіб захисту права не підлягають задоволенню, оскільки з аналізу вищенаведених норм вбачається, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України у позовному провадженні, а провадження у справі №5009/2930/12 підлягає припиненню відповідно до п. 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Така правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2011року по справі №31/98.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 17 жовтня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 18.10.2012року) у справі №5009/2930/12 не обґрунтовано та прийнято з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України підлягає припиненню, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України у позовному провадженні, а апеляційна скарга Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя підлягає частковому задоволенню в частині скасування рішення господарського суду Запорізької області від 17 жовтня 2012року у справі №5009/2930/12.

Результати апеляційного провадження у справі №5009/2930/12 оголошені в судовому засіданні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 17 жовтня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 18.10.2012року) у справі №5009/2930/12-задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17 жовтня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 18.10.2012року) у справі №5009/2930/12 -скасувати.

Припинити провадження у справі №5009/2930/12 за позовом Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя до Суб»єкта оціночної діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя про визнання недійсним звіту про незалежну оцінку майна.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.


Головуючий О.В. Кододова


Судді: З.П. Азарова


Т.Д. Геза












Надруковано: 6 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

1. третій особі

3 у справу

4 ДАГС



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація