Справа № 2-1361/08

Р І Ш Е Н Н Я 

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 червня 2008 року                                                                                                 м. Ковель                                                                   

         Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

під головуванням судді                       Панасюка С.Л.,

     за участю  секретаря                       Віндюк Н.І.,

                         позивача                       ОСОБА_1

                  відповідачки                        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

         Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 07 листопада 1992 року. Від шлюбу  мають троє неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження.

         Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що подальше спільне життя з відповідачкою не можливе через різні погляди на життя, різні характери, що призводить до регулярних сімейних скандалів, непорозумінь. В сім'ї фактично втрачена взаємоповага та розуміння, відсутні будь-які спільні інтереси, вже понад два роки кожен живе своїм життям. Відповідачка абсолютно не турбується про дітей, не дбає про їх виховання. Спільне господарство не ведеться, шлюбні відносини фактично припинені. Неодноразові спроби змінити сімейне життя на краще не принесли очікуваного результату, а тому вважає, що примирення між ними не можливе.            

         Позивачем стверджується, що шлюб існує лише формально, а тому зберігати шлюбні відносини не доцільно, а оскільки подальші спільні подружні відносини з відповідачкою і збереження шлюбу будуть суперечити його інтересам, як чоловіка, та інтересам неповнолітніх дітей, на виховання та поведінку яких така сімейна атмосфера впливає вкрай негативно, змушений звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу.       

         Враховуючи наведене, позивач просить суд винести рішення, яким розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2, зареєстрований 07 листопада 1992 року Новомосирською сільською радою Ковельського району Волинської області, актовий запис № 7. Крім цього, просить не надавати строку на примирення, а витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, покласти на нього.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

         Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні обставин, викладених позивачем, не заперечила, позов визнала повністю, не заперечує проти розірвання шлюбу.

         Заслухавши пояснення позивача, відповідачки та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

         Згідно з ч. 4 с. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

         Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 07 листопада 1992 року Новомосирською сільською радою Ковельського району Волинської області, сторони уклали шлюб 07 листопада 1992 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний актовий запис за № 7.

         Відповідно до п. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

         Відповідно до п. 2 с. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

         Як встановлено у судовому засіданні, сторони тривалий час не підтримують подружніх стосунків, спільне господарство не ведеться, в сім'ї втрачена взаємоповага та розуміння.  Таким чином шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю не можливо. Зважаючи на причини розірвання шлюбу, вказані позивачем, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам останнього та інтересам неповнолітніх дітей.

         Враховуючи обставини по справі, витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, слід покласти на позивача ОСОБА_1

         Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

         Позов задовольнити повністю.

         Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 07 листопада 1992 року Новомосирською сільською радою Ковельського району Волинської області, актовий запис № 7. 

         При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 17 (сімнадцять) гривень 00 копійок, ОСОБА_2 від сплати мита звільнити.

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

         Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                        С.Л.ПАНАСЮК