Справа № 2 - 1013/08

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

м. Ковель                                                                                                           05 травня 2008 року                                                  

 

         Ковельський міськрайонний суд Волинської області

 

під головуванням судді                  Панасюка С.Л.

               

         за участю:

 

                       секретаря                  Віндюк Н.І.

 

                      позивачки                  ОСОБА_1            

               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

 

в с т а н о в и в:

 

         ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 1987 року, від якого мають двоє неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Дочка ОСОБА_3 навчається на другому курсі Ковельського промислово - економічного коледжу ЛДТУ на платній формі. Син ОСОБА_4 навчається в ЗОШ № 1 м. Ковеля. Відповідач коштів на утримання дітей не надає, матеріально сім'ї не підтримує. Позивачка вказує на те, що матеріально утримувати дітей повністю одна не має змоги, так як її доходів не вистачає, щоб забезпечити дітей всім необхідним.

         Враховуючи викладене позивачка просить суд винести рішення, яким стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку.

         В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

         Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Зі позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

         Суд, вислухавши пояснення позивачки та з'ясувавши обставини справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.        

         Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

         Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 1987 року, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим 29 серпня 1987 року відділом ЗАГС м. Ковеля Волинської області.

         Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей: дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

         Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину  до досягнення нею повноліття.

         Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері (батька).

         У відповідності до ч. 2 с. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

         Як вбачається з пояснень позивачки, відповідач ОСОБА_1 працює  у ВАТ "Ковельсільмаш", отримує значні доходи, однак добровільно матеріальної допомоги сім'ї не надає.

         Таким чином вбачаються підстави для визначення аліментів у частці від його заробітку.

         Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

         Відповідач має вік 48 років, не має інвалідності, не подав докази існування обставин, які істотно обмежують його працездатність, докази існування у нього зобов'язань по утриманню інших осіб, докази існування інших обставин, що мають істотне значення, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу).

         Таким чином з відповідача слід стягувати на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви  - з 16 квітня 2008 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

         Крім цього, з ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

 

            Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226    ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд -

 

 

В И Р І Ш И В :

 

 

         Позов задовольнити повністю.

 

         Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі 1/3 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 квітня 2008 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

 

         Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 (п'ятдесят одну) гривню 00 копійок судового збору та 30 (тридцять) гривень 00 копійок витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

 

         Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в сумі  203 (двісті три) гривні 40 копійок звернути до негайного виконання.

 

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

         Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 

         Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 

 

 

 

        

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                         С.Л.ПАНАСЮК