Справа № 2-965/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Ковель 04 червня 2008 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Панасюка С.Л.,
за участю: секретаря Віндюк Н.І.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Сороки Г.О.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" про скасування наказу про притягнення до матеріальної і дисциплінарної відповідальності, стягнення заробітку та відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" /далі - ВАТ "Ковельсільмаш"/ про скасування наказу про притягнення до матеріальної і дисциплінарної відповідальності, стягнення заробітку та відшкодування моральної шкоди.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що працюючи інженером з металобрухту ВАТ "Ковельсільмаш", згідно наказу голови правління ВАТ "Ковельсільмаш" від 05 березня 2008 року № 69, був безпідставно притягнутий до матеріальної і дисциплінарної відповідальності. Підставою видачі такого наказу стало те, що при здачі металобрухту з демонтованого обладнання фарбувального цеху підприємству були заподіяні збитки на суму 176940,30 грн. Такі збитки виникли в результаті того, що металобрухт з цеху здавався на дільницю навантажувально - розвантажувальних робіт і переробки брухту без відокремлення жаростійкої сталі і без зазначення вмісту в ньому жаростійкої сталі, тобто як брухт чорних металів по ціні 1000,00 грн. за одну тонну, а не як брухт жаростійкої сталі, ринкова вартість якого є значно вищою.
В акті перевірки здачі в металобрухт демонтованого обладнання лінії фарбувального цеху від 27.02.2008 року комісією вказано, що в договорі на здачу металобрухту не вказано розподіл металобрухту по сортименту, в результаті чого втрачена вигода для підприємства становить вказану вище суму.
Позивачем стверджується, що вказівка керівництва підприємства на розподіл металобрухту по сортименту, тобто з відокремленням чорних металів від жаростійкої сталі, вказана лише в наказі про притягнення його до відповідальності.
На підставі вказаного вище наказу, бухгалтерія підприємства повністю утримала з позивача і не виплатила заробітну плату за березень місяць 2008 року, через що він, будучи інвалідом війни, залишився без засобів для існування.
Позивач вважає, що жодних упущень в його роботі немає, свої трудові обов'язки він виконував без порушень трудової дисципліни, а притягнення нього до відповідальності проведено без правових підстав з явним порушенням трудового законодавства, а тому він вправі вимагати від власника або уповноваженого ним органу відшкодування нанесеної моральної шкоди.
Моральна шкода полягає в тому, що позивач переживав стрес, моральні страждання, погіршився стан здоров'я, переживав за сім'ю, яка опинилась в скрутному становищі, а тому вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди в сумі 1500,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 в своїй позовній заяві просить: скасувати наказ № 69 від 05 березня 2008 року в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та притягнення до матеріальної відповідальності; стягнути з ВАТ "Ковельсільмаш" в його користь заробіток за березень місяць 2008 року виходячи із посадового окладу 860,00 грн., моральну шкоду в сумі 1500,00 грн., витрати за юридичні послуги адвоката в сумі 1000,00 грн.; всі судові витрати покласти на відповідача.
Стосовно своїх позовних вимог позивач надав суду відповідні документальні підтвердження.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні зменшив позовні вимоги та просить скасувати наказ № 69 від 05 березня 2008 року в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та притягнення до матеріальної відповідальності; стягнути з ВАТ "Ковельсільмаш" в його користь заробіток за березень місяць 2008 року в сумі 811,00 грн. та витрати за юридичні послуги адвоката в сумі 400,00 грн.; всі судові витрати покласти на відповідача. Змінені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_2 підтримала зменшені позивачем позовні вимоги, просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача Сорока Г.О. зменшені позовні вимоги визнала повністю, не заперечує проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з довідки № 293 від 19 травня 2008 року, виданої ВАТ "Ковельсільмаш", позивач ОСОБА_1 дійсно працює на ВАТ "Ковельсільмаш" на посаді інженера з металобрухту вантажно - розвантажувальної дільниці з 18 січня 2007 року по даний час.
На ВАТ "Ковельсільмаш" на основі договору № 50/06-19 від 02.01.2008 року між ВАТ "Ковельсільмаш" та ВАТ "Волиньвтормет", проводився демонтаж лінії фарбування під безпосереднім керівництвом інженера по металобрухту - позивача по справі ОСОБА_1
Як вбачається з акта перевірки здачі в металобрухт демонтованого обладнання лінії фарбувального цеху від 27 лютого 2008 року, спеціально створена комісія провела перевірку здачі в металобрухт жаростійкої сталі і виявила, що в лютому місяці були демонтовані камери сушки деталей і вузлів КТ-100. Сушильна камера виконана з матеріалу жаростійкої сталі марки 12Х18Н10Т і складається з 28 секцій. 21 секція вивезена на "Вторчермет" по ціні 1000,00 грн. за тонну. Орієнтовна вага однієї секції із жаростійкої сталі становить 655,7 кг. Вага відвантаженої в брухт сталі складає 13769,7 кг. Ринкова вартість жаростійкої сталі негабаритного брухту становить 13850,00 грн. за тонну, а тому ринкова вартість вивезеного брухту складає 190710,00 грн. По причині, що відповідальними особами при підготовці договору між ВАТ "Ковельсільмаш" та ВАТ "Волиньвтормет" старшим майстром ОСОБА_3, інженером по металу ОСОБА_1 не було враховано розподіл металобрухту по сортименту, втрачена вигода становить 176940,30 грн. В цьому ж акті комісія пропонує завершити демонтаж секцій двох сушильних камер КТ-100, відділити металобрухт чорних металів від жаростійкої сталі, оприбуткувати і реалізувати по ринкових цінах.
На підставі вказаного акта головою правління ВАТ "Ковельсільмаш" 05 березня 2008 року був виданий наказ № 69 "Про відшкодування матеріальних збитків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" згідно якого наказано директору з МТЗ ОСОБА_4 завершити демонтаж решти секцій сушильних камер КТ-100 з відділенням чорних металів від жаростійкої сталі, реалізувати брухт з жаростійкої сталі по ринкових цінах, а за нанесення збитків ВАТ "Ковельсільмаш" в розмірі 176940,30 грн. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 оголошено догани та стягнуто по середньомісячному заробітку з кожного.
Цим же наказом наказано головному бухгалтеру ОСОБА_5 провести утримання суми середньомісячного заробітку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівників за нанесені збитки підприємству, допущені при виконанні ними службових обов'язків, покладених трудовим договором та посадовими інструкціями.
Бухгалтерією ВАТ "Ковельсільмаш" дійсно було утримано з заробітної плати ОСОБА_1 в користь товариства середній заробіток в сумі 811,00 грн., що підтверджується довідкою № 50/07-1514 від 07 травня 2008 року, виданою ВАТ "Ковельсільмаш".
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України, до працівника може бути застосовано дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни.
Як вбачається з п. 1.1 Договору № 50/06-19 на поставку товару, укладеного 02 січня 2008 року між ВАТ "Ковельсільмаш" та ВАТ "Волиньвтормет", Постачальник (ВАТ "Ковельсільмаш") зобов'язується поставляти брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ 4121-2002, надалі Товар, а покупець (ВАТ "Волиньвтормет") - прийняти та сплатити вартість товару по узгоджених цінах. Вказаний договір від ВАТ "Ковельсільмаш" підписано директором ОСОБА_6
Будь-які посилання у вказаному договорі на відділення брухту чорних металів від жаростійкої сталі відсутні.
Такі ж посилання, пропозиції та зауваження керівників структурних підрозділів та відповідальних осіб товариства відсутні і в обхідному листі при укладенні договорів (до договору № 50/06-19 від 02.01.08 року).
Як стверджується позивачем та не заперечується відповідачем, будь-які вказівки, в тому числі й письмові, щодо відділення брухту чорних металів від жаростійкої сталі при демонтажу обладнання лінії фарбувального цеху йому не надходили. Така вказівка прослідувала лише в наказі про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Крім цього, як стверджується позивачем, наявність жаростійкої сталі в брухті можливо визначити лише при проведенні хімічного аналізу металу. Наказ на проведення такого аналізу керівництвом товариства не видавався.
Таким чином, з огляду на викладене, в діях ОСОБА_1 не вбачається порушення трудової дисципліни по даному факту, діяв він відповідно до посадової інструкції та вказаного вище договору, а тому його притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани є безпідставним.
Згідно вимог ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки.
Згідно акта перевірки здачі в металобрухт демонтованого обладнання лінії фарбувального цеху від 27 лютого 2008 року, збитки, завдані ВАТ "Ковельсільмаш" при здачі металобрухту, визначені комісією як втрачена вигода, а іншими словами - як неодержані підприємством прибутки.
Таким чином на ОСОБА_1 була покладена матеріальна відповідальність за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки, що суперечить вимогам ст. 130 КЗпП України.
Крім цього, суд ставить під сумнів розмір цих збитків, оскільки, згідно того ж акта, збитки обраховані виходячи з орієнтовної (не точної) ваги однієї секції, що суперечить вимогам ст. 135-3 КЗпП України в частині визначення розміру шкоди за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
Вимогами ст. 136 КЗпП України передбачається, що покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
З огляду на те, що актом від 27 лютого 2008 року заподіяна товариству шкода визначена в розмірі 176940,30 грн., що явно перевищує середній місячний заробіток ОСОБА_1, при притягненні останнього до матеріальної відповідальності було порушено вимоги ч. 1 ст. 136 КЗпП України щодо порядку покриття шкоди. Покриття такого розміру шкоди не може провадитись за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, чи керівником підприємства.
Таким чином при притягненні ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності було порушено вимоги ст.ст. 130, 136 КЗпП України, а тому таке притягнення не може вважатись законним та підлягає скасуванню.
Суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що визнання представником відповідача пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому наказ голови правління ВАТ "Ковельсільмаш" від 05 березня 2008 року за № 69 "Про відшкодування матеріальних збитків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани та про його притягнення до матеріальної відповідальності із стягненням середньомісячного заробітку слід скасувати.
Суд також задовольняє вимогу позивача про стягнення з ВАТ "Ковельсільмаш" в його користь середній заробіток в сумі 811,00 грн., як безпідставно утриманий.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на правову допомогу, а згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з квитанцій до прибуткових касових ордерів № 33/1 від 08.04.2008 року та № 33/2 від 09.04.2008 року, виданих адвокатом ОСОБА_2, позивачем сплачено 1000,00 грн. за правову допомогу адвоката.
Враховуючи, що позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд, в силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача 400,00 грн., понесених і документально підтверджених останнім витрат на правову допомогу.
Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі в користь держави у відповідності до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 130, 136, 138, 140, 141, 147, 150 КЗпП України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Скасувати наказ голови правління Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" ОСОБА_6 від 05 березня 2008 року за № 69 "Про відшкодування матеріальних збитків та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани та про його притягнення до матеріальної відповідальності із стягненням середньомісячного заробітку.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 1, код ЗКПО 00238138, п/р 2600130110003 в Ковельському відділенні "Промінвестбанку", МФО 303194, р/р 2600306862 в ВФАТ "Кредит Банк (Україна)" в м. Луцьку, МФО 303224) в користь ОСОБА_1 його середній заробіток в сумі 811 (вісімсот одинадцять) гривень 00 копійок та 400 (чотириста) гривень 00 копійок понесених витрат на правову допомогу.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, 1, код ЗКПО 00238138, п/р 2600130110003 в Ковельському відділенні "Промінвестбанку", МФО 303194, р/р 2600306862 в ВФАТ "Кредит Банк (Україна)" в м. Луцьку, МФО 303224) в дохід держави 59 (п'ятдесят дев"ять) гривень 50 копійок судового збору та 30 (тридцять) гривень 00 копійок витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
ГОЛОВУЮЧИЙ: С.Л.ПАНАСЮК