Справа № 22-Ц-2113-06 Головуючий у 1 інстанції Купрієнко C.I.
Категорія 44 Доповідач Оношко Г.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Оношко Г.М.,
суддів Олійника В.І., Голуб С. А.
при секретарі Велицькому О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Вишгородського районного суду від 21 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства теплових мереж „Вишгородтеплолмережа" про стягнення моральної шкоди та зобов"зання перерахувати суму комунальних платежів . Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
встановила: У січні 2006 року позивач звернувся до відповідача з названим позовом. У позові посилався на те, що з початку опалювального сезону відповідач неналежно виконує свої обов"язки по постачанню гарячої води в квартиру позивача та по теплопостачанню: температура гарячої води не відповідає нормативам , встановленим Правилами надання послуг з водо-теплопостачання та водовідведення - нижче 50 градусів , проте відповідач вимагає оплачувати теплу воду за ціною гарячої. Та обставина , що вода мала температуру 44 градуси замість мінімальної 50 градусів, визнав представник відповідача в акті .
Просив зобов"язатии відповідача зробити перерахунок за послуги по постачанню гарячої води з урахуванням неналежного їх надання та стягнути з відповідача моральну шкоду 3000 грн.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив
зобов"язати відповідача провести перерахунок оплати за гаряче
водопостачання з 15 жовтня по 09 листопада 2005 року та з 01 січня 2006 року по день розгляду справи в суді, а та стягнути 3000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Вишгородського районного суду від 21 квітня 2006 року
в позові відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи , неповного з"ясування обставин , що мають значення для справи та ухвалити нове рішення.
Перевіривши матеріали справи в порядку с т. 303 ЦПК України , колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Постановляючи рішення , суд правильно виходив з того , що
на підставі договору / тимчасового / на споживання теплової енергії,
укладеного 18 листопада 2003 року між КПТМ та ОСОБА_2 відповідач зобов'язався надавати споживачеві, що проживає в АДРЕСА_1 в м. Вишгород послуги з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання.
П.21. Договору встановлено , що споживач має право на перерахунок вартості спожитого тепла при перебоях в наданні послуг з вини КПТМ.
Як встановлено актом від 09 листопада 2005 року , в квартирі позивача в кімнаті пл.. 11,5 м. кв. фактична температура повітря була нижче нормативної температури повітря , встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 - +15С , в інших приміщеннях квартири - +20-+21 С, стояк і батареї опалення в кімнаті пл. 11,5 м.кв. холодні , температура гарячої води після зливання протягом 15 хв. становила + 44С замість мінімальної температури, встановленої нормативами, , +50 С, передбаченими зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України „ Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".
На підставі зазначеного акту відповідачем було зроблено
перерахунок плати за опалення та постачання гарячої води з
врахуванням якості наданих послуг.
Посилання позивача в заяві від 15 березня 2003 року на те , що неякісні послуги з вини відповідача надавалися йому протягом 8 днів березня 2006 року , а саме температура гарячої води не відповідача нормативам, а також його доводи щодо неналежної якості послуг з 01 січня 2006 року по день розгляду справи не підтверджуються доказами.
За наведених обставин висновок суду щодо відсутності підстав для
зобов'язання відповідача виконати перерахунок оплати за надані
неякісні послуги відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
За правилами ст. 1167 ЦК України, моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішення, діям чи бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала , за наявності її вини.
Згідно з роз'ясненнями , що містяться в п. З Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової/ шкоди" моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі , гідності, престижу, моральних переживаннях у зв'Язку з ушкодженням здоров'я, в порушенні права власності , інших цивільних у порушенні нормальних життєвих зв"язків , порушенні стосунків з оточуючими, інших негативних наслідків.
З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку про те, що позивач не довів, що внаслідок вищевикладених неправомірних дій відповідача йому завдано моральної шкоди .
Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновку суду про недоведеність факту надання неякісних послуг по постачанню гарячої води у березні 2006 року та з січня 2006 року не приймаються до уваги. За правилами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених ст. 61 ЦПК.
Доказів, які б підтверджували зазначені позовні вимоги, позивач суду не надав.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , викладених у рішенні.
За правилами ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів , -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити. Рішення Вишгородського районного суду від 21 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.