Судове рішення #267894
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22а-786/06                                                                     Головуючий у 1 інстанції - Закопайло В. А.

Категорія                                                                                                           Доповідач - Ступіна Я.Ю.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого: Ступіної Я.Ю. суддів: Темнікової В.І., Мартинюка В.І. при секретарі: Нагорному А.Є. за участю позивача ОСОБА_1 представника відповідачей Времб'як А.Ч. представника третьої особи Глущенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську справу адміністративної юрисдикції по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 16 червня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України (далі ДПА України) та Державної податкової адміністрації в Луганській області (далі ДПА в Луганській області) за участю третіх осіб: Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області (далі УПФУ) та відділення Державного казначейства у Попаснянському районі Луганської області (далі ВДК) про визнання неправомірними наказу ДПА України за №НОМЕР_1 та наказу ДПА в Луганській області за №НОМЕР_2 і стягнення утриманої грошової надбавки,

Встановила:

Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 16.06.2006 р. ОСОБА_1 відмовлено в задоволені позову за необґрунтованістю.

Позивач на постанову суду подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та задовольнити його вимоги; вважав, що суд порушив норми матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідачей заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник УПФУ не заперечувала проти апеляційної скарги.

Представник ВДК в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухав осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відмовляя в задоволені позову, суд виходив з того, що позивач не довів ті обставини, на якіх грунтувалися його вимоги, а накази відповідачей, що оскаржувалися позивачем, є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували у трудових відносинах, позивач як державний службовець працював на посаді начальника Державної  податкової  інспекції  в  Попаснянському  районі  Луганської  області;  був

звільнений 20.12.2004р. за станом здоров'я  на підставі п.2 ст.40 КЗпП України. З цього часу йому призначена пенсія.

В період роботи позивач отримував надбавку за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, яка була встановлена йому у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання, відповідно до п.2 п.п.1 "г" постанови КМУ №2288 від 13.12.1999р.

Позивачу була оголошена догана наказом ДПА України №НОМЕР_1"Про результати роботи державної податкової служби України у 1 півріччі та завдання з мобілізації коштів до бюджетів усіх рівнів у 2-му півріччі 2004 року" (п.3.2) за неналежний стан організації роботи з виконання встановлених на червень поточного року завдань по збору платежів до всіх рівней бюджету, з яким він був своєчасно ознайомлений.

Сам позивач не заперечував проти того, що ДПІ в Попаснянському районі у червні 2004р. не виконала встановлених на зазначений місяць завдань по збору платежів до бюджету і що на нього як на начальника ДПІ покладено обов'язок по організації роботи з виконання встановлених завдань по збору платежів до всіх рівней бюджету.

На підставі чого наказом ДПА в Луганській области за НОМЕР_2 позивачу починаючи з 13.07.2004р. була скасована надбавка за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи; у зв'язку з цим протягом липня - жовтня 2004 року позивачу щомісяця не було нараховано та сплачено 230грн. такої надбавки, на загальну суму 920 грн.

Наказом ДПА в Луганській області №НОМЕР_3 позивачу, починаючи з 01.11.2004р., знову була встановлена така надбавка по результатам роботи у 2 півріччі 2004р. Догана не скасовувалася.

Позивач зазначав, що наказ ДПА України №НОМЕР_1є неправомірним, оскільки невиконання встановлених на червень місяць 2004р. завдань по збору платежів до бюджету було внаслідок неможливості його виконання, бо після виконання ДПІ плану за травень 2004р., ДПА в Луганській області 18 червня 2004р. збільшує план саме на травень місяць, що не відповідає вимогам ст.ст.52-54 Бюджетного Кодексу України.

Такі доводи позивача є необгрунтованими, бо зазначені норми стосуються внесення змін в закон про державний бюджет України і обов'язкові до застосування Міністерством фінансів України, Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України, а не ДПА в Луганській області. Такі зміни ДПА в Луганській області вносила на підставі листів Міністерству фінансів України, а не за своєю ініциативою.

Порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачами не порушено.

Оскільки наказ ДПА в Луганській области за № НОМЕР_2 про скасуваня надбавки позивачу виданий на підставі наказу ДПА України №НОМЕР_1, і відповідає положеню п.2 п.п.1 "г" постанови КМУ №2288 від 13.12.1999р. " Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" про те, що у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються, то він також є правомірним.

Доводи позивача про те, що керівник ДПА в Луганській області не мав повноважень по скасуванню йому цієї надбавки є необгрунтованими, оскільки спростовуються положеннями постанови КМУ №2288 від 13.12.1999р., згідно п.1 і п.2 якого начальник ДПА в Луганській області мав таке повноваження, який і видавав накази про встановлення позивачу такої надбавки до її скасування і після її скасування.

Тому підстав для визнання наказів, які оспорюються, неправомірними немає, а відповідно до цього не має підстав і для стягнення утриманої грошової надбавки.

 

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198 ч.І п.1, 200, 205 ч.І п.1, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 16 червня 2006р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак на неї може бути подана касаційна скарга протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація