Дата документу Справа № 10-954/12

АПЕЛЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 10-954/2012 р. Головуючий в 1 інстанції

Категорія ст. 236-7 Макаров В.О.

КПК України Доповідач в 2 інстанції

Тютюник М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого судді Симонця О.І.,

суддів Городовенка В.В., Тютюник М.С.,

за участю прокурора Парфенова Р.Г.

розглянула 12 грудня 2012 року в відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя матеріали справи за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2012 року.

Цією постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 на неправомірні дії заступника прокурора Запорізької області Проценка Є.Т. з приводу нерозглянутої заяви скаржника щодо скоєного помічником прокурора Запорізького р-ну Запорізької обл. ОСОБА_4 злочину.

В апеляції ОСОБА_3, прохаючи скасувати постанову суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд, зазначив про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально-процесуального закону, невірне застосування кримінального закону.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає постанову суду обгрунтованою, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_3, суд послався на відсутність кримінальної справи в провадженні суду, відсутність норм КПК України щодо порядку оскарження до суду дій прокурора.

Колегія суддів з даними висновками районного суду не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Відповідно до статтей 110, 234, 236 КПК України (1960р.) дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Згідно положень ст. 97 КПК України (1960р.), прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.

У відповідності до ст. 236 КПК України (1960р.) до суду можуть бути оскаржені дії прокурора, що приймав конкретні процесуальні рішення в ході досудового слідства по справі і відповідні скарги підлягають розгляду судом першої інстанції, при попередньому розгляду справи або при розгляді справи по суті, якщо інше не передбачено законом.

Крім того, ст. 236-2, ст. 236-6, ст. 236-8 КПК України (1960р.) передбачено розгляд судом скарг на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, про закриття справи та про порушення кримінальної справи.

Згідно роз'яснень, даних в рішенні Конституційного Суду України № 19-рп/2011 року від 14 грудня 2011 року в справі № 1-29/2011 (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади, а тому системний аналіз положень КПК України дає підстави для висновку про можливість оскарження до суду не тільки рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, але й їхньої бездіяльності, а згідно з п. 2 резолютивної частини даного рішення суду, скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Таким чином, з метою реалізації положень ст. 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2001р. недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перешкодою для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади.

Суд першої інстанції, у порушення вимог кримінально-процесуального закону, його скаргу по суті не розглянув, викладені у ній доводи не перевірив, не дав їм об'єктивної оцінки, зміст заяви ОСОБА_3 до прокурора Запорізької області, що має значення для вирішення скарги, належним чином не проаналізував.

До того ж у мотивувальній частині постанови суд припустився протиріччя, в одному випадку зазначивши про розгляд справи за відсутності ОСОБА_3, в іншому - на присутність заявника, заслухавши при цьому пояснення останнього, і, посилаючись на заяву ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності, розглянув справу 21.11.2012 року, не звернув увагу на виклик останнього до судового засідання на 22.11.2012 року, що призвело до порушення права скаржника на особисту присутність та дачу пояснень.

При постановленні рішення у даній справі судом першої інстанції були допущені такі істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які, у відповідності до ст.ст. 367, 370 КПК України (1960р.), тягнуть його скасування з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно розглянути скаргу із дотриманням вимог закону та постановити обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України (1960р.), колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2012 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії заступника прокурора Запорізької області, скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Судді:

О.І. Симонець В.В. Городовенко М.С. Тютюник