ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук М.В.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"30" травня 2012 р. Справа № 2а-2235/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Майора Г.І.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від "01" грудня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 01.12.2011 року позов ОСОБА_4 задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача у неналежному нарахуванні додаткової пенсії та підвищення до пенсії позивачу.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Олевському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4., як особі, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, доплати до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначених законодавством щомісячно з 01 березня 2011 року і по 22 липня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.

У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області віднесений до 4 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

За змістом ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та №836 від 26.07.1996р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи відповідача щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Судом враховані положення п.7 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 року та положення постанови Кабінету міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745 від 06.07.2011 року, яка набрала чинності з 23.07.2011 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду Житомирської області від "01" грудня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: Г.І. Майор Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області вул.Свято-Миколаївська , 31,м.Олевськ,Житомирська область,11001