Справа № 1302/2-562/12 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О.

Провадження № 22-ц/1390/7101/12 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючий суддя - Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Цяцяк Р.П.

секретар Альховська С.В.

особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Бродівської РДА про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку побачень -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2012 року позов задоволено частково, визначено ОСОБА_3 способи участі у вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді побачення позивача з дитиною ОСОБА_4 щотижня: один вихідний день в тиждень почергово у суботу з 08 . 30 год. до 11.30 год. першого тижня та у неділю з 08.30 до 11.30 год. наступного тижня та один день в тиждень (крім суботи та неділі) за домовленістю обох батьків з відвідуванням місця проживання позивача ОСОБА_3 за адресою с.Черниця Бродівського району Львівської області, в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2, заперечує щодо призначених судом годин і днів для побачення позивача з їх дитиною і щоб їхня дитина відвідувала місце проживання позивача. Зазначає, що з березня місяця 2012 року ОСОБА_3 жодного разу не провідував їхню дитину і вона фактично не знає батька, а тому зміна обстановки може негативно вплинути на здоров'я дитини. Просить рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2012 року змінити в частині відвідування донькою місця проживання ОСОБА_3, а призначити відвідування за місцем проживання апелянта і в її присутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про підставність скарги та знаходить підстави для скасування рішення суду, вийшовши за межі доводів апеляційної скарги.

Апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, згідно ч.1ст.303 ЦПК України. При цьому апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.

Рішення суду, згідно вимог ч.1,2 ст.213 ЦПК України повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши усі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак, розглянувши справу в апеляційному порядку, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає, підлягає скасуванню.

Згідно матеріалів справи, позивач звернувся до суду 07.05.2012року з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою донькою 03.09.2010року народження та встановлення порядку побачень. Рішенням суду від 03.11.2011року між сторонами розірвано шлюб. Дитина проживає з матір»ю- відповідачем по справі.

На час судового розгляду участь батька у вихованні дочки була визначена компетентним органом - рішенням комісії з питань захисту прав дитини Бродівської районної державної адміністрації від 03.02.2012року строком на 6 місяців та надалі рішенням цієї ж комісії від 12.07.2012року (а.с.16).

Рішенням органу опіки і піклування було вирішено питання участі батька у вихованні дитини, визначено дні та години побачень, а саме: 1 день в тиждень почергово в суботу з 8-30год. до 11-30год. першого тижня та у неділю 8-30год. до 11-30год. наступного тижня. Один день в тиждень (крім суботи та неділі) за домовленістю обох батьків. Таке рішення було обумовлене віком дитини (2 роки) та відповідними віковими потребами у сні та режимі харчування.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, відмовляючи у позові про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, та стверджується у доводах скарги, батько дитини з березня 2012року жодного разу не провідував дочки, відтак перешкод у побаченнях з дитиною мати чинити йому не могла. Тому висновки суду в частині відмови в позові обгрунтовані та ніким не оскаржувались.

Згідно ст. 1,3 ЦПК особа має право на судовий захист у разі порушення чи невизнання її права чи законного інтересу.

Судом встановлено, що мати дитини не порушувала прав позивача як батька щодо побачень, спілкування та виховання дитини. Невиконання рішень органу опіки та піклування допущено самим позивачем, відтак підстави звернення до суду за захистом права позивача як батька дитини відсутні. Суперечності з приводу часу та способу участі батька у вихованні дитини та побачень з нею вирішені у позасудовому порядку, відтак спору, що належало розглядати в порядку цивільного судочинства не було. Суд першої інстанції не з»ясував обставини, що мають значення у справі, що згідно ч.1ст.309 ЦПК є самостійною підставою для скасування рішення суду.

У разі незгоди з рішенням органу опіки та піклування позивач вправі був його оскаржити чи звернутись до комісії з питань захисту прав дитини Бродівської районної державної адміністранції (органу опіки та піклування) про визначення участі у вихованні дитини у інший спосіб, з врахуванням інтересів дитини.

Згідно ст.60 ЦПК кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Крім того, диспозитивність цивільного судочинства, згідно ч.1ст.11 ЦПК, полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, яким визначено інший порядок участі батька у вихованні дитини, судом першої інстанції без дотримання вимог ст.212, 213 ЦПК не враховано інтересів дитини та особливостей, пов»язаних з її віком. Мотивувальна частина рішення не відповідає вимогам ст.214, 215 ЦПК, судом не було належно вирішено і відображено у мотивувальній частині рішення питання, які вирішує суд при ухвалення рішення. Не визначено правовідношення сторін та закон, який їх регулює.

Згідно ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Згідно ст.158 СК України рішення органу опіки та піклування постановляється на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставн, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов»язковим до виконання.

Однак суд першої інстанції на ці правові норми уваги не звернув, не застосував до даного спору, що призвело до порушення норм матеріального права, неправильного встановлення обставин справи та неправильного визначення суті спору.

Згідно роз»яснень Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»за наявності підстав передбачених ст.309 ЦПК апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції, та ухвалює нове рішення. Такими підставами вважається порушення норм матеріального права, яке має місце у разі застосування закону, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню, унаслідок неправильної юридичної кваліфікації правовідносин або неправильного витлумачення закону, який хоч і підлягав застосуванню, проте його зміст і сутність сприйнято неправильно через розширене чи обмежене тлумачення (п.19 ППВС); порушення норм процесуального права, що полягає у незастосуванні норм, які регулюють спірні правовідносини.

Також колегія погоджується з доводами скарги про те, що суд першої інстанції допустив неповне з»ясування обставин, що мають значення по справі, що відповідно до вимог ч.1ст.309 ЦПК, є підставами для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Ухвалюючи нове рішення апеляційний суд, всебічно, повно та об»єктивно оцінивши докази у справі, дійшов переконання про необґрунтованість позовних вимог та недоведеність обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, тому у позові відмовляє повністю, вважаючи, що спір щодо участі батька дитини у її вихованні відсутній, оскільки вже вирішений компетентним органом, у відповідності до вимог закону, рішення органу опіки та піклування не оскаржено, не скасовано, є обов»язковим до виконання.

Батькам дитини належить виконувати чинні рішення органу опіки та піклування, враховуючи вищість інтересів дитини над їх власними, знайти порозуміння та узгодити час та спосіб спілкування з дитиною батьків, а також інших членів сім»ї (бабусь і дідусів) які мають законні права щодо участі у вихованні дитини, її утриманні, розвитку здібностей та її особистості.

Керуючись ст.303, 307, ч.1ст.309, ч.2ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2012 року скасувати. Ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Бродівської РДА відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л.Шумська

Судді Л.Б.Струс

Р.П.Цяцяк