Справа № 2-1203/2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 вересня 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., за участю прокурора Симонешко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2про позбавлення батьківських прав,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, згідно якої просила суд ухвалити рішення яким позбавити відповідача ОСОБА_2батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Свої вимоги мотивувала тим, що 12 вересня 1998 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого вони мають двох доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року. 17 лютого 2006 року Крюківським районним судом міста Кременчука Полтавської було винесено рішення, згідно якого шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано , місце проживання малолітніх дітей визначено з матір»ю та стягнуто із ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей. Незважаючи на це, відповідач вихованням та утриманням доньок не займається, розвитком не цікавиться, не спілкується з ними вже близько двох років. Аліменти, які згідно рішення суду стягуються з відповідача примусово, не сплачує, внаслідок чого заборгованість по аліментам на даний час становить 7911 грн. 17 коп.
В судовому засідання позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з наведених вище підстав, просила суд постановити рішення, яким позбавити відповідача ОСОБА_2батьківських прав відносно малолітніх доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Відповідач ОСОБА_2та представник третьої особи без самостійних вимог органу опіки та піклування Кременчуцької районної державної адміністрації в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином увідомлені про час та місце слухання справи.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, заслухавши висновок прокурора, який вважає позов таким, що підлягає задоволенню, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком малолітньоїОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої НОМЕР_1 від 24 липня 2000 року та малолітньоїОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 19 травня 2003 року.
Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 17 лютого 2006 року з відповідача ОСОБА_2в примусовому порядку стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини з сух видів заробітку на утримання доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Згідно наданої відділом Державної виконавчої служби Крюківського району міста Кременчука довідки від 22 лютого 2008 року заборгованість ОСОБА_2по аліментам становить 7911 грн. 17 коп.
Відповідно до наданої Кременчуцькою гімназією № 6 характеристики на малолітню ОСОБА_3, батько дитини ОСОБА_2розвитком та навчанням доньки не цікавиться.
Як вбачається з висновку опікунської ради Кременчуцької районної державної адміністрації, опікунська рада вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2відносно малолітніх доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, оскільки після розірвання шлюбу батько ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків, матеріальну допомогу не надає, вихованням дітей не займається, ухиляється від сплати аліментів.
Конвецією прав дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України Української РСР № 798 від 27 лютого 1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини.
Відповідно до вимог пунктів 2,6 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов»язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні відповідач протягом тривалого часу не займається вихованням та матеріальним утриманням дітей, не проявляє до них уваги та турботи.
За наведених обставин, суд вважає достовірно доведеним той фкт, що відповідач ОСОБА_2ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків по вихованню неповнолітніх доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в зв»язку з чим вимоги позивачки є законним та обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 84, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, статтями 141, 164 Сімейного кодексу України, конвенцією прав дитини, ратифікованою Постановою Верховної ради Української РСР 27 лютого 1991 року,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2про позбавлення батьківських прав про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
ОСОБА_2позбавити батьківських прав щодо малолітньоїОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та щодо малолітньоїОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляцційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляціної інстанції або в порядку частини 4 статті 295 ЦПК України.
Суддя: