АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/4276/2012 Номер провадження 22-ц/1690/4276/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Окунь Т.В. Суддя-доповідач: Чічіль В. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Антонова В.М., Хіль Л.М.,

за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 Комсомольської міської ради

на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 13 вересня 2012 року

у справі за позовом житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 Комсомольської міської ради до ОСОБА_2 про виселення із житлового приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 Комсомольської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року директор КЖРЕП №1 м. Комсомольська звернувся до суду з позовом, у якому просив виселити ОСОБА_2 та його дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з займаного ними приміщення -кімнату гуртожитку АДРЕСА_1, та зобов'язати ОСОБА_2 у триденний термін після ухвалення рішення, звільнити займану кімнати від особистих речей.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач разом зі своєю дочкою займає зазначену кімнату №5, площею 12,34 кв. м, не маючи ордеру на вселення.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду зі зустрічною позовною заявою, у якій просив відмовити у пред'явленому до нього позові, та визнати за ним та неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 право користування кімнатою АДРЕСА_1

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 13 вересня 2012 року у позові КЖРЕП №1 м. Комсомольська відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 та неповнолітньою ОСОБА_3 право користування житловою площею у гуртожитку -кімнатою АДРЕСА_1

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено директором КЖРЕП №1 м. Комсомольська, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення пред'явленого до ОСОБА_2 позову, та відмову у задоволенні зустрічного позову останнього.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Місцевим судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1, відповідно рішення виконкому міської ради №295 від 6 вересня 2001 року (а.с. 83-85), прийнятий у комунальну власність та переданий на баланс КЖРЕП №1 м. Комсомольська.

З огляду на зміст ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

При цьому, ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до ордеру на жилу площу в гуртожитку №154 серії Г від 2 жовтня 2002 року, виданого на підставі розпорядження Комсомольської міської ради від 1 жовтня 2002 року, ОСОБА_2 виділена кімнати АДРЕСА_2, площею 20 кв. м.

На підставі розпорядження Комсомольської міської ради від 14 липня 2006 року, ОСОБА_2 виділені кімнати АДРЕСА_2, площею 20 кв. м (ордер на жилу площу в гуртожитку №50 серії Г від 26 липня 2006 року).

Відмовляючи у позові КЖРЕП №1 м. Комсомольська, місцевий суд виходив з того, що відповідач у спірній кімнаті гуртожитку проживає з відому позивача протягом значного часу, що виключає самоправність дій відповідача, при цьому, задовольняючи вимоги зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що наймач кімнат гуртожитку тривалий час користується спірною кімнатою, здійснює її утримання та вносить оплату за житло, пропорційно розміру фактично займаної ним площі.

Колегія суддів вважає такі висновки суду вірними з наступних підстав.

За вимогами ч. 1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного приміщення допускається з підстав, встановлених законом, тобто, виселення є можливим лише з передбачених законом підстав.

Сторонами не заперечується фактичне користування ОСОБА_2 кімнатами гуртожитку АДРЕСА_2, площею 8,79 кв. м та 11,68 кв. м, відповідно, та кімнатою АДРЕСА_1, жилою площею 12,34 кв. м.

Встановлено, що кімната АДРЕСА_2 та кімната АДРЕСА_1, є суміжними приміщеннями, з'єднаними єдиним входом через кімнату №16, окремий вхід до кімнати №15 з іншого сектору гуртожитку відсутній.

Крім того, у ордері на жилу площу в гуртожитку №154 серії Г від 2 жовтня 2002 року зазначена жила площа 20 кв. м, разом з тим фактично відповідач ОСОБА_2 був вселений до з'єднаних між собою кімнати АДРЕСА_2, жилою площею 8,79 кв. м та кімнати АДРЕСА_1 цього ж гуртожитку, жилою площею 12,34 кв. м, що загалом становить 21,13 кв. м.

Дані обставини, як і факт суміжного розміщення кімнат та обладнання їх єдиним входом ще на момент вселення ОСОБА_2 у 2002 року, не заперечується позивачем КЖРЕП №1 м. Комсомольська.

Також характерно, що займана відповідачем ОСОБА_2 жила площа у гуртожитку не перевищує наданої йому площі, відповідно до ордеру №154 серії Г від 2 жовтня 2002 року та ордеру №50 серії Г від 26 липня 2006 року.

Таким чином, вселення відповідача до спірної кімнати гуртожитку відбулось з відому позивача на підставі ордеру, виданого виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування.

З урахуванням зазначеного, відповідач ОСОБА_2 користуються спірним жилим приміщенням на законних підставах, та місцевий суд дійшов вірних висновків щодо відсутності підстав для виселення останнього з займаного ним приміщення.

Доводи апеляційної скарги є несуттєвими та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 Комсомольської міської ради відхилити.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 13 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі:

Судді:

З оригіналом згідно:

суддя В.А. Чічіль