Справа №22ц-2937/ 2006 Головуючий
Категорія 27. в інстанції Скворцова В.Г.
Доповідач Карташов О.Ю.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня «4» дня Колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого Картапіова О.Ю.
Членів суду Іванової І.П., Борисова Є.А.
при секретарі Ковальчук Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1на рішення
місцевого Слов'яносербського районного суду Луганської області від 12 липня 2006р. за позовом
ОСОБА_1до ОСОБА_2про захист
честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом
ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Слов'яносербського районного суду Луганської області від 12 липня 2006р. у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовлено за необґрунтованістю.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права і передати справу на новий розгляд.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, у березні 2006р. ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, зазначив, що відповідачка, в заявах до державних органів, поширила відомості про несплату нею, як приватним підприємцем, податків у великих розмірах та не виплату нею, як приватним підприємцем, заробітної плати робітникам.
Посилаючись на те, що поширені відомості не відповідають дійсності, порочать її честь і гідність та завдають моральної шкоди, позивачка просила суд зобов'язати ОСОБА_2 спростувати інформацію, зазначену відповідачкою в заявах до державних органів -Слов'яносербського РВ УМВС України в Луганській області, відділу податкової міліції Стахановського ОДШ в Луганській області та стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 5000грн.
У зустрічному позові ОСОБА_2 посилаючись на порушення Приватним підприємцем ОСОБА_1 її трудових прав, що спричинило їй моральні страждання, просила суд стягнути з відповідачки моральну шкоду в сумі 6000грн.
Відмовляючи у задоволені позовів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості зазначених позовів.
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що місцевий суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, -
1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
А відповідно до положень ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканними, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно з роз'ясненнями, даними у п. З постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990р. № 7 „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", - при розгляді цивільних справ, щодо захисту честі, гідності і ділової репутації, суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать вони честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.
Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
Поширенням відомостей також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, лозунгів, інших творів, а так само розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою ганьблять честь, гідність або ділову репутацію громадянина або організації.
Проте повідомлення таких відомостей лише особі, якої вони стосуються, не може визнаватись їх поширенням.
До відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих
громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 працювала продавцем магазину ПП ОСОБА_1 з 11.05.2003р. по 12.02.2005р.
8.06.2005р. ОСОБА_2 звернулася до Слов'яносербського РВ уМВС України в Луганській області із заявою про приховування ПП ОСОБА_1 доходів та несплату податків у великих розмірах, зазначена заява, 13.06.2005р. була направлена до відділу податкової міліції Стахановського ОДПІ в Луганській області.
26.09.2005р. ОСОБА_2 звернулася з заявою про грубе порушення ПП ОСОБА_1 трудового законодавства до прокуратури Слов'яносербського району.
Проте, інформація, викладена у заявах ОСОБА_2, не може вважатися поширенням неправдивих відомостей.
Звернення до правоохоронного чи державного органу із заявою або скаргою на неправомірні дії іншої особи з метою захисту чи поновлення своїх прав та законних інтересів, якщо цей орган наділений власними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, не може розцінюватися як поширення неправдивих відомостей.
Враховуючи викладене й те, що доказів, які б свідчили про поширення ОСОБА_2 відомостей серед інших осіб, не встановлено, колегія суддів дійшла висновку, про законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, ~
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення місцевого Слов'яносербського районного суду Луганської області від 12 липня 2006р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.