18.12.2012

Справа № 212/12829/2012

Провадження № 2/232/873/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Борисюк І. Е.,

при секретарі Жовтун М. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Ленінського районного суду м. Вінниці звернулося ПАТ КБ «Приватбанк»з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 27.11.2007 року було укладено кредитний договір № VIW3АN08270057, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 900, 69 доларів США, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок відкритий ПАТ КБ «Приватбанк»зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на термін до 26.11.2014 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг. Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Станом на 02.08.2012 року відповідач має заборгованість -17 655, 83 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом -6 671, 29 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -10 114, 00 доларів США, штраф -31, 28 доларів США (фіксована частина), штраф - 839, 26 доларів США (процентна складова).

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № VIW3АN108270057 від 27.11.2007 року в сумі 17 655, 83 доларів США.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.10.2012 року справу передано до Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.10.2012 справу прийнято до свого провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Представником позивача суду надана заява про розгляд справи у його відсутність із зазначенням, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, не повідомлено причини неявки.

Суд, враховуючи думку позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27.11.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № VIW3АN08270057, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 15 900, 69 доларів США, шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, відкритий КБ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1, 08 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом на термін до 26.11.2014 року і зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Мета кредиту: придбання автомобіля. (а.с. 12-16)

Відповідачем отримано кредит, що підтверджується ордерами розпорядженнями про надання кредиту від 27.11.2007 року та 28.11.2007 року, а також заявою про продаж іноземної валюти. (а.с. 49-51)

Відповідно до умов кредитного договору № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року, забезпеченням виконання позичальником зобов'язань виступає DAEWOO NEXIA 1,5 GL, XWB3L31UD7A256738 (п. 7.3. договору)

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року погашення заборгованості здійснюється, шляхом сплати щомісячних платежів, до складу яких входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами та кредитом.

Відповідно до п. 7.4 кредитного договору № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0, 15 % від суми просроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки, але не менше 1 гривні.

Відповідно до нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», зареєстрований Національним банком України 17.07.2009 р., змінило найменування Банку. Відповідно до п. 1.1. Статуту, Рішенням Загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року тип банку змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк». Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»є правонаступником за всіма правами і обов'язками Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». (а.с. 41-44).

Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року станом на 02.08.2012 року становить 17 655, 83 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом -6671, 29 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором -10114,00 доларів США, штраф -31, 28 доларів США (фіксована частина), штраф - 839, 26 доларів США (процентна складова). (а.с. 9-10)

Відповідач зобов'язаний, у відповідності до п. 4.3. кредитного договору № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобов'зань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування, згідно ч. 2 ст. 61 ЦПК України. Офіційний курс гривні до іноземних валют, встановлений Національним банком України є загальновідомим.

НБУ 02.08.2012 року встановлено офіційний курс гривні до долара США в розмірі: 100 дол.США = 799, 25 гривень.

Відповідно, неустойка, а саме штраф (фіксована частина), яка визначена п. 4. 3. кредитного договору № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року в сумі 250, 00 гривень еквівалентна сумі 31,28 доларів США, визначеній позивачем в розрахунку заборгованості.

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановленого його відповідність умовам кредитного договору № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року.

Заборгованість відповідачем перед позивачем не погашена. Протягом тривалого часу належних розрахунків відповідач не веде, відповідно, ухиляється від виконання зобов'язань, взятих на себе згідно кредитного договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Частиною 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Також, право на здійснення операцій в іноземній валюті, в тому числі і надання кредитів в іноземній валюті, передбачено ст.ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

При цьому згідно зі ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»кошти -це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Судом встановлено наявність у позивача банківської ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, позивач має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. (а.с. 45-48)

Відповідно, не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року в іноземній валюті, оскільки саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті.

На вище викладене, також, звернув увагу в п.10, п. 11 Постанови Пленуму № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 530 ЦК України, зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав із ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», кредитний договір № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року, отримав кошти в кредит, зобов'язувався повернути їх, сплатити проценти, на умовах визначених договором, але взяті на себе зобов'язання не виконав, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, оскільки, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно провести розрахунок по заборгованості за кредитним договором № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року відповідач не бажає, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача згідно кредитного договору № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року загальної суми заборгованості в розмірі 17 655 (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) доларів США 83 центи.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 411, 23 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99 Конституції України, ст.ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 3 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 16, 192, ч. 1 ст. 524, ст.ст. 525, 526, 530, ч. 3 ст. 533, ст.ст. 536, 546, 549, 550, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 624, ст. 627, ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1-ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, ч. 1 ст. 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, рах. № 29098829000000 (для погашення заборгованості) та рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору № VIW3АN08270057 від 27.11.2007 року в розмірі 17 655 (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) доларів США 83 центи, та 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) гривень 23 копійки судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя :