справа №2-1835/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого Лебезуна В.І.
при секретарі Лебединець К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на наступне. Його покійні батьки фактично володіли та користувались земельною ділянкою по АДРЕСА_1, але право власності не оформлювали ні на цю ділянку, ні на будинок, що на ній побудований. Оскільки після смерті батьків позивач добросовісно, відкрито та безперервно користується згаданою земельною ділянкою протягом 15 років, у встановленому законом порядку звертався до органу місцевого самоврядування, але не отримав відповіді на своє звернення, просить визнати за ним право власності на спірну ділянку за набувальною давністю.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та належно їх обґрунтував, уточнивши позовні вимоги: просить встановити факт прийняття ним спадщини після смерті батьків.
Представник відповідача - Новопетрівської сільської ради до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - проти позову не заперечує та просить розглянути справу за його відсутності.
Крім того, згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Встановлено, що батьки позивача: ОСОБА_1. та ОСОБА_2. володіли та користувались земельною ділянкою та розташованим на ній будинком по АДРЕСА_1. Позивач мешкав там з дня свого народження. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2., а ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3. Після смерті батьків позивач продовжував постійно обробляти земельну ділянку, доглядати за будинком та садом, що робить і по сьогодні.
Відповідно до ч.1 ст.344 ЦПК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Згідно ч.1 ст.119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на ю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.
На письмове звернення позивача до Новопетрівського сільського голови щодо надання йому у користування спірної земельної ділянки він отримав відмову, оскільки відсутній факт встановлення права на спадкування після смерті його батьків. Так як позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батьків, проживав разом з ними на день смерті, користується спадковим майном на даний час, суд вважає, що він є таким, що прийняв спадщину.
Як встановлено в судовому засіданні, батьки позивачів, які померли у 2003 році, відкрито та безперервно протягом майже 70 років користувались спірною земельною ділянкою, добросовісно заволодівши нею.
Приймаючи до уваги, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батьків, які добросовісно заволоділи спірною ділянкою, відкрито і безперервно користувались нею протягом майже 70 років, крім того, позивач також відкрито та безперервно користується зазначеною земельною ділянкою та зведеним на ній будинком з дня свого народження і досі, суд позов задовольняє.
На підставі викладеного, керуючись ст.344 ЦК України, ст.119 ЗК України, ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1після смерті його батьків: ОСОБА_3та ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Рішення може бути оскаржене у порядку, передбаченому ст.294 ЦПК України.
СУДДЯ