1
Справа №22-а-421 2006 р. Головуючий у 1 інстанції - Шелєхова А.В.
Категорія 22 Суддя-доповідач - Шевченко В.А.
УХВАЛА іменем України
01 листопада 2006 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Батюка А.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19 вересня 2006 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного військового комісаріату, Сумського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та про призначення пенсії,
встановила:
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 19 вересня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзіОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить цю постанову скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, з 29 липня 1972 року ОСОБА_1. проходив службу у Збройних Силах СРСР. 03 липня 1989 року його було звільнено в запас за скороченням штату. На час звільнення йому було 34 роки, стаж військової служби складав 16 років 11 місяців.
Після звільнення він тривалий час працював на різних підприємствах.
На час подання позову позивач досяг 51 року. Загальний трудовий стаж його становив 31 рік 11 місяців, а стаж військової служби - 16 років 11 місяців.
За таких умов у відповідачів не було підстав для призначення позивачеві пенсії за вислугу років.
Відповідно до п. "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" у редакції Законів від 04 липня 2002 року №51-IV та від 24 червня 2004 року №1889-IV, яка була чинною при зверненні позивача з питання призначення пенсії (січень 2006 року), - право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за
умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.
Проте пенсії згідно з цією статтею призначаються за умови наявності всіх підстав, які в ній визначені.
Згідно із ст. 50 вказаного Закону у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, пенсії призначаються від дня звільнення зі служби.
Відповідно право на призначення пенсії, про яку йде мова, має поширюватися на військовослужбовців, які на день звільнення зі служби мали 25 календарних років загального трудового стажу.
З преамбули та положень ст. ст. 1,2 цього ж Закону теж слідує те, що умова та база обрахування розміру пенсії за вислугу років визначається обставинами, які мали місце на день звільнення військовослужбовця зі служби.
За нині ж чинною редакцією п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті І2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше,, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
З урахуванням наведеного постанову суду про відмову в позові слід визнати такою, що ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, п. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206 КАС України, колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19 вересня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.