Справа №22-ц-1463 2006 р. Головуючий у 1 інстанції - Лобко А.В.
Категорія 41 Суддя-доповідач - Шевченко В.А.
УХВАЛА
іменем України
01 листопада 2006 року м. Суми
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Батюка А.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_1
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 липня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати,компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та за виконану роботу за дорученням,
встановила:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 липня 2006 року позов ОСОБА_2. задоволено частково.
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 983 грн. заборгованості по заробітній платі, 78 грн. 24 коп. компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та 131 грн. 80 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1. на користь держави 51 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невірну оцінку доказів та незаконність у зв'язку з цим рішення, просить його скасувати в частині стягнення на користь позивачки заборгованості по зарплаті та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в трудових правовідносинах з 12 травня по 6 вересня 2005 року.
За цей період лише в серпні 2005 року позивачці було виплачено 177 грн. заробітної плати. Цей факт визнається позивачкою і в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Фактів виплат їй інших сум заробітної плати вона не визнає, а іншими допустимими засобами доказування наявність цих обставин не підтверджується.
2
З огляду на викладене показання свідка ОСОБА_3. та приватні записи цієї особи в зошитах і на інших паперах, які не носять офіційного характеру, в контексті предмета спору до уваги братися не можуть.
Питання щодо достовірності звітності відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності в даному випадку не являється предметом доказування в цій справі. Саме по собі відображення в ній даних про відсутність заборгованості по зарплаті при відсутності належних документів про виплату зарплати саме позивачці, теж не може бути підставою для скасування рішення.
За таких умов рішення, постановлене у справі, є законним і обгрунтованим, таким, що відповідає вимогам ст. ст. 116, 117 КЗпП України.
Керуючись ст. ст.ЗОЗ, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 липня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.