У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Дело № 11/0190/2227/2012 Доповідач : Мельник Т.О.
11.12.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:
ГоловуючогоЯзєва С.О.,
СуддівМельник Т.О., - Дорошенко Т.І.,
За участю прокурораМатвійчук С.Л.,
засудженого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 15 жовтня 2012 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сабірабада Сабірабадського району Азербайджана, громадянина України, відповідно до ст. 89 КПК України не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.3 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 1000грн. матеріальної шкоди.; ОСОБА_8 - 250 грн. у відшкодування матеріального збитку та 10000грн. моральної шкоди, а також судові витрати - 1575,84грн.
Вирішено питання з речовими доказами.
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_5 засуджено за те, що він 18.11.2011р. приблизно о 23 годині 45 хвилині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 і, розбивши скло вікна, проник до приміщення житлового будинку. Після чого ОСОБА_5 пройшов у спальну кімнату, де перебувала ОСОБА_7, скориставшись тим, що потерпіла спала, напав на неї і, утримуючи останню, почав душити її, вимагаючи при цьому гроші, крім того завдав потерпілій один удар кулаком руки в область обличчя ліворуч. Застосувавши таким чином до потерпілої насильство, небезпечне для її життя і здоров'я, і спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_5 заволодів 1000грн., які належали ОСОБА_7, чим спричинив потерпілій матеріальний збиток на вказану суму.
Він же 02.12.2011р. у денний час, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до вказаного домоволодіння, після чого через незамкнену хвіртку зайшов на його територію, потім через незамкнені двері проник у приміщення даного домоволодіння, де кулаком руки наніс потерпілій ОСОБА_9 один удар в область голови і один удар в область живота, застосувавши таким чином до потерпілої насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, після чого заволодів 250 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на зазначену суму.
У апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_5 просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції не виконані вимоги Апеляційного суду АР Крим, яким раніше був скасований вирок відносно нього.
Стверджує, що показання свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не доводять його провини у інкримінованих йому злочинах.
Вважає, що судом було порушено його право на захист, оскільки йому було відмовлено у задоволенні всіх його клопотань.
Посилається, що згідно до висновків судово-медичних експертиз у потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_8 не виявлені тілесні ушкодження. Крім того, на портмоне, яке було вилучено у ході огляду місця події, та на поверхні скла його відбитки пальців відсутні.
На думку апелянта, суд необґрунтовано не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13, пославшись на те, що вони є його близькими родичами.
У запереченнях на апеляцію прокурор просить вирок залишити без зміни, посилаючись на необґрунтованість доводів апелянта.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_5, який у останньому слові наполягав на задоволенні його апеляційних вимог, прокурора, якій вважав за необхідне вирок залишити без зміни, вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Винуватість ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих йому злочинів при обставинах, вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка. Його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.187, ч.3 ст.186 КК України.
Колегія суддів не може погодитися з доводами засудженого про його невинуватість у скоєнні інкримінованих йому злочинів за наступними підставами.
З свідчень потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що ввечері 18.11.2011р. до неї до дому у стані алкогольного сп'яніння прийшов ОСОБА_5, а коли через деякий час їй на мобільний телефон подзвонила її дочка ОСОБА_9, ОСОБА_5 забрав телефон і почав ображати ОСОБА_8, у зв'язку з чим вона забрала свій мобільний телефон і вигнала його з будинку. ОСОБА_5 ще якийсь час вимагав у неї гроші й сигарети, стукав у вікна і вимагав впустити його у будинок, а потім пішов. Про дії ОСОБА_5 вона по мобільному телефону повідомила дільничного інспектора міліції ОСОБА_14, але той відповів, що приїхати не зможе, і запропонував передзвонити у чергову частину. Близько 22 години до неї приїхала ОСОБА_8, після чого вони лягли спати у різних кімнатах. Вночі їй стало важко дихати, і, відкривши очі, вона побачила, що ОСОБА_5 сидить у неї на груді, тримаючи її руки коліньми, а руками закрив їй рот і ніс, при цьому висловлювався нецензурної лайкою і вимагав від неї гроші, а потім декілька разів вдарив її рукою й вкусив за щоку. Вона стала кликати на допомогу. ОСОБА_9, яка почула крики, підбігла до ліжка й схопила ОСОБА_5 позаду за светр і стягнула його з ліжка, після чого ОСОБА_5 почав боротися з ОСОБА_8. Коли ОСОБА_5 почув, як вона викликає міліцію, то відібрав у неї мобільний телефон, а потім почав шукати гроші. У комоді він знайшов її портмоне, у якому лежали її особисті гроші у сумі 1025грн. ОСОБА_5 забрав 1000 грн. собі, а 25 грн. кинув їй в обличчя. Коли вона почала вимагати повернути гроші, ОСОБА_5 не відреагував і продовжував щось шукати у неї в будинку. Вона побігла до дому своїх сусідів - ОСОБА_10 і ОСОБА_15, при цьому ОСОБА_5 погнався за нею. ОСОБА_15 впустив її до будинку і дав телефон для дзвінка у міліцію. У цей момент ОСОБА_5 стукав у вікна будинку ОСОБА_10 і ОСОБА_15 ОСОБА_5, дізнавшись про її дзвінок до міліції повернув їй телефон, а коли вона попросила повернути гроші, то пішов. Наступного дня, побачивши розбите вікно у ванній, вона зрозуміла, що ОСОБА_5 таким чином проник до її будинку. 02.12.2011р. приблизно о 11 годині 30 хвилині, коли вона і ОСОБА_8 перебували у торгівельному приміщенні, розташованому у них в будинку за адресою: АДРЕСА_2, до них прийшов ОСОБА_5, який був у стані алкогольного сп'яніння, і вимагав впустити його до будинку, але вона відмовила. Приблизно через годину вона почула, що ОСОБА_8 кличе на допомогу. Зайшовши до торгівельного приміщення побачила, як ОСОБА_5 через вікно намагався проникнути до приміщення. Коли ОСОБА_8 почала виштовхувати ОСОБА_5 на вулицю, він схопив ОСОБА_8 однією рукою за халат, а іншою рукою кілька разів вдарив у живіт. Після того, як їй з ОСОБА_8 не вдалося виштовхати ОСОБА_5, він зайшов до будинку, де в коридорі зі столу взяв 250 грн., які належали ОСОБА_8. Вона дзвонила у міліцію, кликала на допомогу, але ОСОБА_5 пішов тільки тоді, коли до двору зайшла ОСОБА_16. (т.2 а.с.169-170).
Потерпіла ОСОБА_9 дала аналогічні свідчення про обставини скоєного ОСОБА_5 відносно неї та ОСОБА_7 нападу та крадіжки (т.2 а.с.221-222 ).
У ході досудового слідства при відтворенні обстановки та обставини події, очних ставок з ОСОБА_5, потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_9 давали аналогічні свідчення (т.1 а.с. 79-83, 84-87, 92-99, 175-181).
Як пояснила свідок ОСОБА_16, вона 02.12.2011р. приблизно о 13 годині 40 хвилині прийшла до продуктового магазину, який належить ОСОБА_7, де побачила, що ОСОБА_8 з ОСОБА_7 лаялися з ОСОБА_5 і намагалися виштовхати його з приміщення. ОСОБА_5 відштовхнув ОСОБА_8 правою рукою, перегнувся через неї, а лівою рукою взяв зі стола гроші, після чого втік з будинку, при цьому ОСОБА_8 кричала ОСОБА_5, щоб той повернув їй гроші, але ОСОБА_5 не відреагував на це. Крім цього пояснила, що 19.11.2011р. приходила до магазину і бачила у ОСОБА_7 синець з лівого боку обличчя, на що ОСОБА_7 пояснила, що її укусив ОСОБА_5 (т.2 а.с.189 зв.).
З показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що він зі своєю дружиною ОСОБА_10 є сусідами ОСОБА_7 Вночі 19.11.2011р. до них до дому приходила ОСОБА_7, яка була налякана, попросила мобільний телефон, сказавши, що її переслідує ОСОБА_5, і в цей момент він побачив, що у вікно його будинку заглянув ОСОБА_5. ОСОБА_7 подзвонила у міліцію, після чого пішла (т. 2 а.с.189 зв.).
Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що вночі 19.11.2011р. до них до дому приходила ОСОБА_7, з якою розмовляв ОСОБА_15, який розповів їй про те, що ОСОБА_7 просила в нього мобільний телефон для дзвінка у міліцію, у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 буянив (т. 2 а.с.214 зв.).
З показань свідка ОСОБА_14 слідує, що він працює дільничним інспектором міліції Сакського МВ ГУ МВС України в Криму та обслуговує с.Ільїнка Сакського району. Ввечері 18.11.2011р. йому дзвонила ОСОБА_7 і говорила про те, що під вікнами ходить ОСОБА_5, і його бояться люди. Через декілька днів він приїхав до ОСОБА_7 і побачив, що у будинку була розбита кватирка і пошкоджені двері. Розбито скло вже стояло біля будинку, а у вікно було вставлено нове. Крім цього бачив у ОСОБА_7 синець під оком і ледве помітний слід від укуса на щоці.Як пояснила остання, вказані тілесні ушкодження їй спричинив ОСОБА_5 (т.2 а.с.171 зв.).
Свідок ОСОБА_17 пояснив, що 19.11.2011р.на прохання ОСОБА_7 він замінив розбите скло у неї в ванній, та поміняв дверну ручку, при цьому звернув увагу на те, що в ОСОБА_7 на лівій стороні обличчя був синець (т.2 а.с.215 ).
З оголошених у порядку ст. 306 КПК України показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що коли вона вдень 02.12.2011р. прийшла до ОСОБА_9, побачила, що та і нетверезий ОСОБА_5 сперечаються між собою, при цьому ОСОБА_8 стверджувала, що ОСОБА_5 вкрав у неї гроші, а ОСОБА_5 цей факт заперечував (т.1 а.с.182-183).
Згідно до висновків судово-медичної експертизи №118 від 08.12.2011р. у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця на зовнішній поверхні лівого плеча у середній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров'я, і утворилися в строк, який не суперечить 18.11.2011р. (т.1 а.с.67).
Суд всебічно перевірив всі докази, які повністю узгоджуються між собою, дав їм належну оцінку, обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.187 ч.3 ст.186 КК України, чим спростовуються доводи засудженого про відсутність доказів його вини. Також слід зазначити, що відсутність відбитків пальців засудженого на склі і портмоне не свідчать про невинуватість ОСОБА_5 у скоєні злочинів, оскільки його провина підтверджується іншими доказами по справі.
Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не були очевидцями скоєних ОСОБА_5 злочинів, але їх свідчення у сукупності з іншими доказами повністю спростовують доводи засудженого про його невинуватість у інкримінованих йому злочинах.
Безпідставні доводи засудженого про те, що судом першої інстанції не виконані вимоги Апеляційного суду АР Крим, яким раніше був скасований вирок відносно нього. При новому розгляді справи суд першої інстанції шляхом більш детального допиту свідків і потерпілих усунув протиріччя між їх показаннями та у вироку дав належну оцінку всім доказам по справі.
Колегією суддів перевірені доводи засудженого про порушення його права на захист при розгляді справи у суді, в яких він стверджував, що йому було відмовлено у задоволенні клопотань, проте вони не знайшли свого підтвердження.
При розгляді клопотань суд першої інстанції дотримався вимог законодавства, а саме вислуховував думку всіх учасників процесу, після чого приймав рішення, які були повною мірою мотивовані.
Також апелянт посилається, що згідно до висновків судово-медичних експертиз у потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_8 не виявлені тілесні ушкодження.
З показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що він у Сакському відділенні СМЄ проводив медичний огляд ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 У практиці судово-медичної експертизи зустрічаються випадки, коли факти заподіяння тілесних ушкоджень не проявляються зовнішніми ознаками через особливості заподіяння тілесних ушкоджень, локалізації тілесних ушкоджень і фізіологічних особливостей організму конкретної людини, у зв'язку із чим ОСОБА_9 могла відчути болючі відчуття від ударів у живіт. Також свідок пояснив, що у середньому синець проходить на протязі 7-10 діб, але все залежить від особливостей кожної людини (т.3 а.с. 1).
Показання свідка ОСОБА_18 повністю співвідносяться з висновком судово-медичної експертизи №121 від 14.12.2011р., згідно з яким у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень не виявлено, а також з висновком судово-медичної експертизи №118 від 08.12.2011р., згідно з яким у ОСОБА_7 виявлені легкі тілесні ушкодження, а в подальшому при проведені експертиз у потерпілої тілесних ушкоджень не виявлено (т.1 а.с.63, 186).
Необґрунтовані доводи ОСОБА_5 про те, що суд не прийняв до уваги свідчення ОСОБА_12 і ОСОБА_13, які стверджували, що на момент конфлікту ОСОБА_5 проживав разом з ОСОБА_7. У вироку суд першої інстанції показанням зазначених свідків дав належну оцінку, зазначивши, що вони приїжджали до ОСОБА_7 задовго до 18.11.2011р. та не яким чином не можуть підтвердити факт проживання ОСОБА_5 у будинку ОСОБА_7 18.11.2011р. Крім того, слід зазначити, що сама потерпіла не заперечує, що раніше проживала з ОСОБА_5.
Покарання, яке призначене засудженому ОСОБА_5, відповідає вимогам ст.ст. 65-67 КК України.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які спричиняють за собою зміну, скасування вироку або направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України1960 року, п.15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 15 жовтня 2012 року відносно нього - без зміни.
СУДДІ:
С.О.Язєв Т.О.Мельник Т.І.Дорошенко