Справа №22 ц- 1010 - 2006р. Категорія -
Головуючий у І інстанціі Одерій С.М. Доповідач Ігнатоля Т. Г.
УХВАЛА Іменем України
24 жовтня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г. суддів Кучерявої В.Ф., Трушкова М.М. з участю секретаря Мамасуєвої К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача на рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 31 липня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 31 липня 2006 року задоволений позов ТОВ „Укрпромбанк".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ „Укрмпромбанк" суму заборгованості за кредитним договором від 14.10.2004 року в розмірі 14275 ,04 грв., прострочені відсотки в розмірі 345,93 грв, сумнівні відсотки в розмірі 1074,99 грв, нараховану пеню в розмірі 168,17 грв, судовий збір в розмірі 203,49 грв, а всього 16067,62 грв.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, та постановив рішення з порушенням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення представника позивача, яка просила відхилити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У відповідності з вимогами ст.ст. 525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу і в установлений строк їх виконання.
Судом встановлено, що 14 жовтня 2004 року між ТОВ"Укрпромбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір для придбання останнім автомобіля ВАЗ 21103. Згідно умов договору ТОВ „Укрпромбанк" надав відповідачу кредит в розмірі 6935,00 доларів США з нарахуванням процентів за користування кредитом в розмірі 14,5 % річних, пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за користування ним в розмірі 0,1% від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочки з кінцевим терміном погашення кредиту 13.10.2007 року.(а.с. 7-8).
Станом на 31 липня 2006 року у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 15864,13 грв, в тому числі: сума кредиту 14275,04 грв; сума прострочених відсотків 1420,92 грв, пеня в розмірі 168,17 грв. за прострочку платежів.
Задовольняючи позов ТОВ „Укрпромбанк," суд виходив з того, що відповідач не виконує свої зобов"язання за кредитним договором від 14.10.2004 року, відповідно до п.4.3.4 якого кредитор вправі вимагати дострокового повного повернення кредиту у разі невиконання позичальником зобов'язань за цим договором.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи і обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову, оскільки достовірно встановлено, що зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконує з березня 2005 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що співвідповідачем по справі повинна бути притягнута страхова компанія „Скайд- Вест", з якою відповідач уклав страховий договір 11.10.2004 року, є безпідставними, оскільки між ТОВ „Укрпромбанк" і ВАТ "Страхова компанія" Скайд -Вест" не укладалося договору про переведення боргу, або інших угод, які б були підставою для погашення заборгованості ОСОБА_1 перед банком.
Посилання відповідача на те, що у відповідності з п.2.10 кредитного договору страхова компанія є третьою особою, яка може здійснювати повернення кредиту за ОСОБА_1 і на підтвердження цього є перерахування страховою компанією на рахунок банку 10000 грв. є необгрунтованим, оскільки відповідно до умов страхового договору вигодонабувачем є банк і тому страхова компанія перерахувала страхове відшкодування на його рахунок, але це не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх зобов'язань перед банком.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не повинен виплачувати проценти за користування кредитом та пеню за порушення терміну його повернення внаслідок невиплати йому страхового відшкодування страховою компанією також є безпідставними, оскільки у відповідності зі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язанйй сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, а ст.549-552 цього Кодексу передбачені підстави для виплати неустойки. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати процентів та пені немає.
Інші доводи, апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду. Ніяких нових доказів чи обставин, які б не були предметом розгляду суду першої інстанції та могли б вплинути на рішення суду, позивачем не надано.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, у відповідності з вимогами ст.308 ЦПК України воно пілягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст.303,307, 308, 312-314 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Іллічівського районного суду мМатуполя від 31 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.