Справа № 22-149/2006                                           Головуючий у 1 інстанції Гімон М.М.

Категорія 23                                                              Доповідач Песоцька Л.І.

УХВАЛА Іменем України

19 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Песоцької Л.І.

суддів Кочегарової Л.М., Трушкова М.М.

при секретарі Горбань К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою відповідача на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2005 року,

встановила:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 12 квітня 2005 року відповідач, керуючи належним йому автомобілем „ВАЗ-2105" перед початком руку та зміною направлення руху не перевірив що цей маневр буде безпечним і допустив зіткнення з автомобілем „ГАЗ-3110" під керування його сина ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямі. Внаслідок технічного пошкодження автомобіля йому завдана матеріальна шкода в розмірі 9037 грн. 15 коп. і моральна - в розмірі 5000 грн. Просив стягнути з відповідача на його користь зазначені грошові суми.

Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 19 грудня 2005 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 8489 грн. 14 коп., моральної - 2500 грн. і  судових витрат - 443 грн.З9 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд, посилається на те, що суд неповно встановив обставини справи, неправильно оцінив докази і необгрунтовано дійшов висновку про те, що дорожньо -транспортна пригода сталася з його вини.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, рішення змінити, встановити у дорожньо - транспортній пригоді змішану вину відповідача і третьої особи та зменшити розмір відшкодування шкоди, представника позивача ОСОБА_1 і третьої особи ОСОБА_1, які просили рішення залишити без зміни, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справа, що 11 квітня 2005 року в 00 годин 30 хвилин на вулиці Челюскінців у селищі Сартана міста Маріуполя з вини відповідача ОСОБА_2, який, керуючи належним йому автомобілем „ВАЗ-2105", порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим сталося зіткнення його автомобіля з автомобілем „ГАЗ-3110" під керуванням ОСОБА_4. Внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди позивачеві завдана матеріальна шкода в сумі 8489 грн.14 коп. і моральна в розмірі 2500 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд вказав на те, що дорожньо - транспортна пригода сталася з вини відповідача. Такий висновок є законним та обґрунтованим .

Згідно із ч.І ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода , завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У відповідності з вимогами ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Позивач ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_4, будучи неодноразово опитані з приводу обставин дорожньо - транспортної пригоди, пояснили, що автомобіль під керуванням відповідача стояв на зупинці, а коли вони стали його об'їжджати, почав рухатися і виконувати поворот вліво, внаслідок чого і сталося зіткнення автомобілів.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_5, який зазначений у довідці по ДТП, як очевидець пригоди, а також матеріалами адміністративної справи: даними протоколів огляду місця дорожньо - транспортної пригоди, транспортних заходів, схеми зіткнення автомобілів, яку водії підписали і правильність якої підтвердили в судовому засіданні (а.с.49 зв., 56).

З протоколів про адміністративне правопорушення від 25 травня 2005 року вбачається, що 11 квітня 2005 року в 00 годин 30 хвилин водій ОСОБА_2 перед початком руху та зміною напряму руху не впевнився у безпеці і скоїв зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1, який рухався у попутному напрямі, у зв'язку з чим автомобілі отримали технічні пошкодження. До приїзду працівників ДАЇ і проведення медичного огляду водій ОСОБА_2 вживав алкогольні напої.

Постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 9 червня 2005 року ОСОБА_2 був позбавлений права керування усіма видами транспортних заходів на шість місяців за те, що 12 квітня 2005 року в 00 годин 30 хвилин, керуючи автомобілем „ВАЗ-2105", порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху і зміною направлення руху не переконався в безпеці маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_4.

Висновками авто-технічної експертизи підтверджується невідповідність дій водія ОСОБА_2 положенням п.10.1 і 10.4 Правил дорожнього руху і наявність у нього технічної можливість запобігти пригоді шляхом належного виконання вимог п.10.1 Правил.

Згідно з висновками експертизи водій ОСОБА_4 рухався зі швидкістю більше ніж 60 км/год., що ОСОБА_4 заперечує, посилаючись на швидкість 50-55 км/год., але це порушення, якщо і мало місце, не знаходиться в причинному зв'язку з настанням дорожньої пригоди, що зазначається і у висновках експертизи.

Посилання відповідача таі його представника на висновки авто-технічної експертизи про невідповідність дій ОСОБА_4 положенням п.14.6 Правил дорожнього руху, який забороняє обгін на перехресті, як на доказ наявності змішаної вини в даній дорожньо - транспортній пригоді, безпідставні. Доказами по справі підтверджено, що ОСОБА_4 об'їжджав автомобіль відповідача, що стояв на дорозі, що не є обгоном.

Визначаючи розмір завданої позивачеві шкоди, суд врахував конкретні обставини справи, надані докази про пошкодження автомобіля позивача, 2003 року випуску, і вартість ремонту, наведене обґрунтування завданої моральної шкоди. Позивач знаходився в автомобілі в момент дорожньо-транспортної пригоди, зазнав моральні страждання від пережитого, неможливості тривалий час користуватися автомобілем, що змусило його приймати додаткові зусилля для організації життя. Тому доводи відповідача про те, що розмір відшкодування не відповідає завданій моральній шкоді, безпідставні.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.10,60,61,213-215 ЦПК України, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 19 грудня 2005 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.