ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" серпня 2008 р.                                                              Справа №  15/76

За позовом         Суб'єkта підприємницької діяльності -фізичної

                        особи ОСОБА_1 м.Здолбунів

до відповідача:         Суб'єkта підприємницької діяльності -фізичної

                                  особи ОСОБА_2 м.Київ

про заборону використання комерційної назви

та стягнення    5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-                         ОСОБА_1, підприємець;

від відповідача-        ОСОБА_2, підприємець; ОСОБА_3, представник (довір.б/н від 21.07.2008р.).   

Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз'яснено сто-ронам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 13 по 15 серпня 2008р.

Суть спору: Позивач-СПД ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить заборонити Відповідачу-СПД ОСОБА_2 неправомірне використання комерційної назви «Лонда»щодо перукарського салону за адресою: м.Здолбунів, вул.Шкільна 23 та стягнути з неї 5 000 грн. 00 коп. компенсації за моральну шкоду.

Як на підставу своїх вимог, Позивач покликався, зокрема, на таке: з 13.04.1997р. здійснює підприємницьку діяльність, яка пов'язана з наданням перукарських послуг в перукарні «Лонда», яка розташована за адресою м.Здол-бунів, вул.Л.Українки,9. Перукарня «Лонда»відкрита 09 травня 1997р. у приміщенні, яке перебуває в комунальній власності.

Згідно рішення № 86 від 27 лютого 2002р. Виконавчого комітету Здолбунівської міської ради Позивачу було надано в оренду нежитлове приміщення за адресою м.Здолбунів, вул.Л.Українки,9 та укладено договір оренди. Розпорядженням міського голови м.Здолбунів від 08 жовтня 2002р. №276-р, Позивачу було надано дозвіл на відкриття перукарні «Лонда»за вищевказаної адресою та погоджено режим роботи перукарні. На даний час зазначене нежитлове приміщення перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1, та ОСОБА_4

 Перукарня під назвою «Лонда»зазначалась Позивачем в усіх документах, пов'язаних з підприємницькою діяльністю, у податковій звітності у господарських угодах тощо.

Восени 2006 року Позивачу стало відомо, що Відповідач-підприємець ОСОБА_2 відкрила перукарню під назвою "Londa+" (англійськими літерами) за адресою м.Здолбунів, вул.Шкільна, 23. Фактично, обидві перукарні розташовані на сусідніх вулицях, причому перукарня Відповідача має більш зручне транспортне сполучення.

З огляду на вищевикладене Позивач вважає, що в нього виникло право інтелектуальної власності на комер-ційне найменування перукарні «Лонда»з моменту його першого офіційного використання у жовтні 2002 року. Від-криття Відповідачем салону з такою ж назвою на сусідній вулиці не дає можливості відрізнити одну перукарню від іншої і вводить в оману споживачів послуг. Вважає, що має пріоритет на використання комерційного найменування «Лонда», оскільки почала його використовувати на законних підставах на дев'ять років раніше, ніж Відповідач.

Покликаючись на положення статтей 432, 489, 490 ЦК України, Позивач заявляє про належне майнове право інтелектуальної власності на комерційне найменування, захист якого полягає у перешкоджанні іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання.

Перемовини щодо зміни Відповідачем назви не дали результатів, порушення права продовжується, що зумо-вило звернення до суду за захистом своїх законних інтересів.(арк.справи 2-4, 53-54).

Відповідач-СПД ОСОБА_2 заперечила проти позову з підстав, зазначених у відзиві, просила в позові відмовити, покликаючись, зокрема, на таке.

Відповідач вважає, що Підприємцем ОСОБА_1 не надано достовірних та належних доказів того, що най-менування «Лонда»є комерційним найменуванням як об'єкт права інтелектуальної власності в розумінні ч.1 ст.420 ЦК України; не надано доказів належності їй права власності на зазначене найменування.

Крім того, Позивач безпідставно зазначає правовою підставою своїх вимог ст.489 ЦК України, котрою вста-новлено правову охорону комерційного найменування, оскільки згідно ч.1 даної статті правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності, у відповідності з ч.4 цієї статті особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо послуг, які ними надаються.

Відповідач також вважає безпідставним застосування ст.33 ГК України, оскільки не встановлено факту неправомірного використання, чужого найменування. Не доведено необхідності надання дозволу на таке використання, не встановлено уповноваженої особи, яка може давати дозвіл на таке використання.

Наявність у сторін в справі найменувань перукарень "Londa+" та «Лонда»не вводить і не може вводити в оману споживачів перукарських послуг. А тому підстави для правової охорони комерційного найменування відсутні.

Використання назви перукарні "Londa+" Відповідач вважає правомірним, таким, що випливає з рішення виконавчого комітету Здолбунівської міської ради від 27 грудня 2006р. № 476 «Про дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_2 на відкриття перукарні onda»по вул.Шкільній, 23 м.Здолбунів».(арк.справи 24-26).

Заявою від 28.07.2008р. Відповідач просив припинити провадження у справі через відсутність предмету спору, оскільки, відповідно до ст.90 ЦК України та п.4 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. -суб'єкти підприємницької діяльності не є підприємницькими товариствами і не можуть бути носіями права на комерційне (фірмове) найменування.(арк.справи 36).

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд 

                                                                 ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності розпорядженням Здолбунівської районної державної адміністрації від 13.04.1997р.(арк.справи 5).

ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності розпорядженням Здолбунівської районної державної адміністрації від 20.08.1993р.(арк.справи 30).

Згідно рішення Виконавчого комітету Здолбунівської міської ради від 27 лютого 2002р. №86 підприємцю ОСОБА_1 надано в оренду приміщення за адресою м.Здолбунів, вул.Л.Українки,9. Комунальне підприємство “Міське будинкоуправління“ №3 уклало з підприємцем ОСОБА_1 договір оренди вказаного нежитлового при-міщення.(арк.справи 7).

Розпорядженням міського голови м.Здолбунів від 08 жовтня 2002р. №276-р, дозволено ОСОБА_1 відкрити перукарню «Лонда»по вул.Л.Українки,9 в у м.Здолбунів, та погоджено режим роботи перукарні «Лонда». (арк.справи 6).

Рішенням виконавчого комітету Здолбунівської міської ради від 27 грудня 2006р. №476, дозволено підприємцю ОСОБА_2 відкрити перукарню "Londa" по вул.Шкільній, 23 у м.Здолбунів, та погоджено режим роботи перукарні. (арк.справи 31).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною спору в даній справі є питання щодо наявності в діях Відповідача порушень прав інтелектуальної власності Позивача та правових підстав для стягнення з Відповідача компенсації за завдану таким порушенням мораль-ну шкоду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, крім того, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. 

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, система-тична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суб'єктами господарювання відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, зокрема, є: 1) гос-подарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Межі здійснення цивільних прав врегульовано ст.13 ЦК України. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 489 ЦК України, правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. …Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Водночас відповідно до абзацу першого частини другої статті 90 Цивільного кодексу України комерційне (фір-мове) найменування може мати юридична особа, що є підприємницьким товариством. А стаття 491 ЦК передбачає припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування у разі ліквідації юридичної особи.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважаєти, що законодавець наділяє правом на комерційне (фірмо-ве) найменування лише юридичні особи, зокрема підприємницькі товариства.

Встановлено, що і Позивач і Відповідач є приватними підприємцями -зареєстрованими відповідно до закону суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

З огляду на зазначені обставини у сукупності, господарський суд не вбачає порушення Відповідачем прав і охоронюваних законом інтересів Позивача -суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки не будучи підприємниць-ким товариством - останній не є суб'єктом права інтелектуальної власності на комерційне найменування.

Як вбачається, із змісту частини 1 статті  1167 ЦК України, моральна шкода, завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Господарський суд не виявив доказів наявності вини в завданні моральної шкоди Позивачу зі сторони СПД ОСОБА_2 і підстав для стягнення компенсації за моральну шкоду не вбачає.

Враховуючи зазначене, з підстав ст.33 ГПК України -в  задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

          Керуючись стст. 33, 36, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                      В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "21" серпня 2008 р..