Справа №11-2802 2006 р.

Головуючий у 1 інстанції Кушнарьова В.А.

Доповідач Самойленко АЛ.

УХВАЛА

Іменем України

17 жовтня 2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленко А.І. суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.

з участю прокурора Каушана І.В. захисника ОСОБА_1 засудженого ОСОБА_2 розглянув  у  відкритому  судовому  засіданні   в  місті  Донецьку  справу  за апеляціями засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2006 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця с.Новолуганське       Артемівського        району донецької    області,    раніше    судимого:    1) 30.05.2001 р. за ст.ст.140 ч.2 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі 2) 3.06.2005 р. за ст.185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі засуджено за ст.185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.198 КК України - на 6 місяців позбавлення волі, за ст.357 ч.З КК України на 1 рік обмеження волі, за ст.317 ч.І КК України - на 3 роки позбавлення волі, за ст.307 ч.2 КК України - на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого, за ст.315 ч.2 КК України - на 6 років позбавлення волі. За сукупністю злочинів на підставі ст.70 ч.І  КК України шляхом часткового складання покарань призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна  засудженого.   Відповідно  до  вимог  ст.70  ч.4  КК  України  шляхом поглинення цим покаранням покарання, призначеного його вироком цього ж суду від 3 червня 2005 року остаточно призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Світлодарське Дебальцевського району Донецької області, мешканця с.Новолуганське Артемівського району Донецької області, не судимого засуджено за ст.185 ч.І КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст.317 ч.2 КК України - на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого, за ст.307 ч.І КК України - на 3 роки позбавлення волі. За сукупністю злочинів на підставі ст.70 ч.І КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна засудженого.

Постановлено стягнути:

з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1685 гривень на відшкодування матеріальної шкоди і 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди;

з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 по 94 гривні 15 копійок судових витрат.

ОСОБА_3 і ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні таких злочинів.

25 грудня 2004 року приблизно о 22-й годині ОСОБА_3, діючи повторно, з метою крадіжки чужого майна проник в квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_5 на суму 170 гривень.

Там же ОСОБА_3 викрав важливі особисті документи на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7.

В період з середини листопада 2004 року по 18 травня 2005 року ОСОБА_3, тимчасово проживаючи в квартирі АДРЕСА_2, надавав приміщення цієї квартири своїм знайомим і друзям (ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10) для вживання наркотичних засобів шляхом куріння.

Він же, в останній декаді лютого 2005 року, перебуваючи у вищевказаній квартирі, незаконно, не маючи відповідного дозволу, повторно з метою схиляння до вживання наркотичних засобів ОСОБА_8 запропонував останньому покурити особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс, переконавши його, що він від цього відчує задоволення. ОСОБА_8 піддався на умовляння ОСОБА_3 і вжив зазначений наркотичний засіб шляхом куріння.

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_3 у першій декаді березня 2005 року повторно, аналогічним способом схилив до вживання цього ж наркотичного засобу ОСОБА_9

Приблизно з кінця лютого 2005 року ОСОБА_3 незаконно, не маючи відповідного дозволу, з метою збуту наркотичних засобів рейсовим автобусом привозив із селища Гольмовське Микитівського району міста Горлівки у вищевказану квартиру в селищі Новолуганське речовину рослинного походження, висушену, мілко подріблену, із запахом коноплі, яку збував мешканцям селища.

Приблизно в останній декаді лютого 2005 року він пригостив цією речовиною рослинного походження ОСОБА_8, а у першій декаді березня 2005 року - ОСОБА_9

Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконне придбання, зберігання і перевезення наркотичних засобів з метою збуту, ОСОБА_3 17 травня 2005 року приблизно о 13 годині у невстановлених осіб в селищі Гольмовське Микитівського району міста Горлівки придбав за 10 гривень речовину рослинного походження, висушену, мілко подріблену, із запахом коноплі, перевіз її в селище Новолуганське і зберігав в квартирі АДРЕСА_2.

У цей же день приблизно о 19 годині, перебуваючи у вищевказаній квартирі, ОСОБА_3 пригостив сигаретою, заповненою речовиною рослинного походження, висушеною, мілко подрібленою, із запахом коноплі свого знайомого ОСОБА_10.

18 травня 2005 року приблизно о 18 годині 15 хвилин працівниками міліції у вищевказаній квартирі були виявлені і вилучені: паперовий згорток з речовиною рослинного походження темного коричнувато-сіро-зеленого кольору із запахом коноплі вагою 10 г; цигарка, наповнена речовиною з такими ж ознаками вагою 0,1 г; дві частини і 5 пробок від поліетиленових пляшок для вживання наркотичних засобів.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи усі речовини, вилучені 18 травня 2005 року у ОСОБА_3 є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом (висушеною маріхуаною) вагою 10,6 г і 0,1 г.

17 вересня 2005 року ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2 вчинив крадіжку мобільного телефону "Моторолла С-350" у мешканця селища Новолуганське ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливою метою допоміг ОСОБА_2 збути викрадений телефон невстановленій особі на Центральному ринку м.Горлівки, отримавши за це 250 гривень.

ОСОБА_2 16 вересня 2004 року біля будинку АДРЕСА_3 із автомобіля ВАЗ-21013 державний НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, таємно викрав шкіряну барсетку вартістю 60 гривень, мобільний телефон "Моторолла С-350" вартістю 705 гривень і гроші в сумі 920 гривень, а всього викрав майно потерпілого на суму 1685 гривень.

20 вересня 2005 року ОСОБА_2 на пустирі біля селища Новолуганське з метою збуту зірвав 2 кущі коноплі, приніс у квартиру АДРЕСА_2 зазначеного селища, відокремив листя і суцвіття, подрібив їх і виготовив речовину рослинного походження, висушену, мілко подріблену, сіро-зеленого кольору із запахом коноплі, періодично пригощаючи нею мешканців вказаного селища, маючи умисел на продовжуваний злочин, протягом з 24 по 29 вересня 2005 року, приблизно о 17 годині він, перебуваючи у зазначеній квартирі пригощав вищезазначеною речовиною рослинного походження своїх знайомих ОСОБА_10 і ОСОБА_11..

29 вересня 2005 року приблизно о 23 годині 30 хвилин при проведенні огляду житла ОСОБА_2 за вищевказаною адресою працівниками міліції було виявлено і вилучено поліетиленовий пакет, наповнений речовиною рослинного походження, висушеною, мілко подрібленою, сіро-зеленого кольору із запахом коноплі вагою 216, 8 г.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи речовина, вилучена у ОСОБА_2 є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом (висушеною маріхуаною).

ОСОБА_2 у період з 24 по 29 жовтня 2005 року незаконно надавав приміщення своєї квартири АДРЕСА_2 в селищі Новолуганське з метою вживання наркотичних засобів своїм знайомим ОСОБА_10 і ОСОБА_11 і разом з ними вживав наркотичний засіб каннабіс (висушену маріхуану) шляхом куріння.

В апеляціях і доповненнях до них:

засуджений ОСОБА_2 посилається на безпідставність засудження його за ст.ст.307 ч.І і 317 ч.2 КК України, стверджуючи, що ці злочини він не вчиняв, а докази, на які послався суд у вироку отримані незаконним шляхом. За змістом апеляції просить скасувати вирок у цій частині;

засуджений ОСОБА_3 просить скасувати вирок щодо нього, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що суд обгрунтував свої висновки про його винуватість доказами, які були отримані незаконним шляхом, що суд безпідставно визнав його винним у допомозі ОСОБА_2 збути викрадене майно 17 вересня 2005 року, оскільки у цей час він утримувався під вартою у слідчому ізоляторі.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, захисника ОСОБА_3, яка підтримала апеляцію засудженого ОСОБА_3, прокурора, який висловився про необхідність відхилити апеляції і залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, апеляційний суд вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.ст.64, 334 КПК України при розгляді справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину, а при постановленні обвинувального вироку його мотивувальна частина повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, доказів вини та мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Визнавши засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчиненні збуту наркотичних засобів і викладаючи у вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд вказав, що вони у різний час придбавали, перевозили і збували не відповідний наркотичний засіб, а речовину рослинного походження, висушену, мілко подріблену, із запахом коноплі. У цій же частині вироку судом наведені не дії засуджених, а працівників міліції, які виявляли і вилучали у засуджених речовину рослинного походження, яка за висновками експертиз визнана наркотичним засобом - каннабісом (висушеною маріхуаною). Чи саме цей наркотичний засіб збували засуджені, у вироку безпосередньо не вказано, через що можна лише припускати, що суд мав на увазі, що засуджені збували саме цей наркотичний засіб.

У той же час, згідно вимог ст.327 КПК України обвинувальний вирок не може грунтуватись на припущеннях.

Наведені обставини свідчать про порушення судом вимог ст.ст.64, 334, 327 КПК України при постановленні вироку.

Визнавши ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України, суд вказав у вироку, що ОСОБА_3 допоміг ОСОБА_2 збути викрадений телефон невстановленій особі на Центральному ринку м.Горлівки, отримавши за це 250 гривень. З такого формулювання обвинувачення не можливо дійти висновку, які саме дії вчинив ОСОБА_3 при цьому, чи був він співвиконавцем збуту спільно з ОСОБА_2, тобто, безпосередньо вчинив збут викраденого, чи якимось чином сприяв діям останнього. Крім цього, суд встановив у вироку, що цей збут мав місце 17 вересня 2005 року, тоді як обвинувачення ОСОБА_2 було пред'явлено у вчиненні цих дій 17 вересня 2004 року.

Таким чином, подія злочину, а саме, конкретні дії ОСОБА_3 при збуті викраденого майна судом у вироку не встановлені і при цьому суд істотно змінив обвинувачення ОСОБА_3 за фактичними обставинами (час вчинення злочину), чим порушив вимоги ст.ст.64, 275, 277 КПК України.

Навівши у вироку доводи ОСОБА_3 про те, що він мав умисел лише на викрадання сумки потерпілої ОСОБА_5 і не мав умислу на викрадання особистих важливих документів, які в ній знаходились на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, суд, визнавши ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.357 ч.З КК України, всупереч вимог ст.334 КПК України не мотивував свої висновки про те, чому він не взяв до уваги ці доводи засудженого, а також доказів, які спростовують ці доводи і свідчать про наявність умислу засудженого на викрадання документів, а навів докази, які підтверджують лише факт викрадання засудженим сумки з документами потерпілої, про що і стверджував ОСОБА_3.

Згідно вимог ст.26 КПК України в одному провадженні можуть бути об'єднані справи по обвинуваченню декількох осіб - співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів. Правила цієї статті можуть бути застосовані і у випадках притягнення до кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяні переховування злочинця і приховання злочинів, а також недонесення про злочин.

Ні органами слідства, ні судом не встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 є співучасниками будь-якого злочину, які їм поставлені у вину і за які їх засуджено судом. Не притягнуті ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяні переховування злочинця і приховання злочинів, а також недонесення про злочин.

За таких обставин підстав для об'єднання справ щодо кожного з засуджених в одне провадження не малось ні у органу досудового слідства ні у суду.

Однак, не зважаючи на це, органами досудового слідства були об'єднані справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.І КК України і по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.198 КК України, а судом у свою чергу були об'єднані ця справа зі справою по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.307 ч.І, 317 ч.2 КК України, а також зі справою по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.З, 357 ч.З, 307 ч.2, 317 ч.І, 315 ч.2 КК України. При цьому, об'єднаня зазначених справ суд здійснив під час розгляду ним останньої справи щодо ОСОБА_3, коли вже проводилось судове слідство, без з'ясування думок учасників судового розгляду і прийняття в судовому засіданні відповідного рішення з цього приводу.

Наведені обставини свідчать про порушення судом вимог ст.26, 273 КПК України при розгляді справ щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2.

Таким чином, під час розгляду справ судом і постановленні вироку судом були допущені порушення вимог ст.ст.26, 64, 334, 273, 275, 277, 327 КПК України, тобто, такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановления вироку, що згідно положень ст.374 ч.2 КПК України є підставою для скасування вироку з поверненням справи на новий судовий розгляд.

Під час судового розгляду необхідно розглянути справи щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства, усунути зазначені порушення вимог КПК України і прийняти рішення про їх винуватість чи невинуватість.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляції засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2006 року щодо них скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_2 залишити без зміни у виді взяття їх під варту.