Придніпровський районний суд м.Черкаси
11 грудня 2012 року Справа № 2314/8172/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2314/8172/12
Провадження № 4/2314/596/12
П О С Т А Н О В А
11 грудня 2012 року суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Степаненко О.М., при секретарі -Озеран К.О.,
з участю: прокурора - Тітко А.А. ,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову від 27.12.2011 року в.о. прокурора м.Черкаси старшого радника юстиції Ю.І. Заплотинського про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 по факту шахрайства відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною скаргою, в якій просить скасувати постанову 27.12.2011 року в.о. прокурора м.Черкаси старшого радника юстиції Ю.І. Заплотинського про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 по факту шахрайства відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, обґрунтовуючи її тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та відсутністю достатніх приводів щодо її порушення, без існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, зокрема, ОСОБА_1 заперечує наявність ознак шахрайства, вказує на відсутність, крім пояснень зацікавлених осіб, будь-яких доказів одержання ним коштів від ОСОБА_3
На думку скаржника, висновки, які містяться в постанові про порушення кримінальної справи необґрунтовані. При винесенні оскаржуваної постанови були відсутні будь-які дані про наявність в його діях таких ознак вказаного злочину як заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
Крім цього, скаржник в скарзі посилається на незаконність джерел одержання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. Зазначає, що в ході проведення перевірки він не був опитаний працівниками міліції. Заперечує наявність у нього умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману. Написану ОСОБА_3 заяву пояснює виниклими між ними неприязними стосунками.
Представник прокуратури м. Черкаси доводи, викладені у скарзі, не визнав, вважає, що скарга на зазначену постанову є безпідставною, оскільки дана кримінальна справа порушена з додержанням вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України (в ред. 1960 року) за наявності на те підстав, а тому просили залишити її без задоволення.
Суд, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, матеріали скарги, заслухавши думку прокурора, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
За змістом ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які спонукали повноважну особу на винесення її, ї не вправі вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Стаття 94 КПК України містить вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи. До них зокрема відносяться: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо особи може бути подана до суду особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником чи законним представником.
Оскільки справу порушено проти конкретної особи, а саме ОСОБА_1, він є належним суб'єктом оскарження даного процесуального документу.
З наданих до суду матеріалів, які стали підставою для порушення кримінальної справи вбачається, що 27.12.2011 року в.о. прокурора м.Черкаси старший радник юстиції Заплотинський Ю.І. виніс постанову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 по факту шахрайства відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України.
В оскаржуваній постанові мова йде про те, що ОСОБА_1, в листопаді 2008 року зловживаючи довірою, шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 2800 грн., яке виразилося в тому, що ОСОБА_1, перебуваючи у довірливих стосунках із останньою попросив у неї позичити гроші на створення бізнесу, однак наміру повертати гроші він не мав та на даний час борг не повернув, а від зустрічей всіляко ухиляється, чим спричинив ОСОБА_3 збитків на вказану суму.
Приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_3, яка, на думку суду, відповідає вимогам ч.1 ст. 94 КПК України.
Підставою до порушення кримінальної справи, як зазначено в постанові, є матеріали дослідчої перевірки.
Кримінальна відповідальність за шахрайство, стаття 190 КК України, передбачає заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, що становить об'єктивну сторону даного виду злочину, обов'язкову для встановлення при вирішенні питання про порушення кримінальної справи.
Ознаки, що складають об'єктивну сторону, повинні свідчити про протиправний злочинний характер дії (бездіяльності) та про можливе настання кримінальної відповідальності.
Для визнання діяння кримінально караним шахрайством, в ньому повинно бути присутнім три основних ознаки: по-перше, особа повинна діяти нечесно (шляхом обману), по-друге, особа повинна діяти з метою одержати вигоду для себе або третьої особи або заподіяти шкоду іншій особі, третім обов'язковим елементом являються гроші або інше майно, яке може бути отримане злочинцем або якому може бути заподіяно шкоду.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, при наявності приводів і підстав прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи.
Перевіряючи наявність приводів і підстав для винесення оскаржуваної постанови відповідно до ч.13 ст.236-8 КПК України, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не вдаючись до оцінки доказів, які були зібрані, суд прийшов до висновку, що у матеріалах, які надані прокуратурою м. Черкаси на вимогу суду, містяться документи, які можливо оцінити як підстави до порушення кримінальної справи, і які заслуговують на перевірку шляхом виконання слідчих дій в ході досудового слідства, зокрема, колективна заява ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших, заява та пояснення ОСОБА_3, відомості, викладені в поясненні ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтверджують події зазначені в постанові.
Виходячи із змісту цього закону та ст. 236-8 КПК України на стадії судового контролю за законністю порушення кримінальної справи перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину, і закон не вимагає надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини, на що в свою чергу посилається скаржник ОСОБА_1 в зверненні до суду, доводячи свою невинуватість та непричетність до описаних в постанові подій.
Відповідно до ст. 64 КПК України достовірність пояснень зазначених осіб може бути встановлена лише при провадженні досудового слідства в умовах, визначеної законом кримінально-процесуальної процедури після порушення кримінальної справи. Відповідно до ст. 65 КПК в ході проведення слідчих дій можуть бути встановлені докази по справі.
На підставі досліджених матеріалів, суд приходить до позитивних висновків, про те, що кримінальна справа порушена компетентною особою, а матеріали містять достатньо підстав вважати, що описані фактичні обставини, які зазначені у зверненні ОСОБА_3 та інших заявників, місять ознаки конкретного злочину.
Суд також вважає, що питання щодо наявності та доведеності вини, зокрема, ОСОБА_1, кваліфікація інкримінуємого останньому злочину, збирання та оцінка доказів щодо наявності або відсутності вини обвинуваченого, повинно вирішуватись під час досудового слідства.
Тому вважаю, що постанова про порушення кримінальної справи від 27.12.2011 року винесена відповідно до вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України (в ред. 1960 року), є законною та обґрунтованою, на момент її порушення у в.о. прокурора м. Черкаси Заплотинського Ю.І. було достатньо приводів та підстав для її винесення, - а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 94, 98, 236-8 КПК України ( в ред. 1960 року), суддя, -
п о с т а н о в и в :
Скаргу ОСОБА_1 на постанову від 27.12.2011 року в.о. прокурора м.Черкаси старшого радника юстиції Ю.І. Заплотинського про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 по факту шахрайства відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, - залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області.
Суддя О.М. Степаненко
Суддя: О. М. Степаненко