УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 -4970\2006 Головуючий в 1 -й інстанції -суддя
Швець В.М Суддя- доповідач- Доценко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
· головуючого - судді - Доценко Л.І
· суддів - Оверіної О.В., Мартинової К.П.
· за участю секретаря - Карнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про заміну неякісного товару і стягнення неустойки та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
07.02.2006року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому вказувала, що 05 листопада 2005 року вона придбала у приватного підприємцяОСОБА_1. чоботи артікулу 5394 тридцять дев'ятого розміру за 520грн. 09 листопада 2005 ро;;у при взутті в чоботах зламався каблук, тому позивачка звернулася до продавця для заміни товару або його ремонту. Але після ремонту каблук в чоботах знову зламався й тому 18 грудня 2005 року позивачка їх повернула. Після цього вона неодноразово зверталася до продавця за заміною неякісного товару, але цього зроблено не було.
Посилаючись на викладене, позивачка просила зобов"язати продавця-відповідача замінити неякісні чоботи, стягнути з нього неустойку та моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях внаслідок відсутності зимового взуття та відмови продавця замінити товар в сумі 10 000грн.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що чоботи прийшли у непридатність для використання внаслідок не правильної їх експлуатації, при цьому відповідач послався на висновок експерта.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2006 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про заміну неякісного товару і стягнення неустойки та моральної шкоди задоволений частково. Суд вирішив зобов"язати ОСОБА_1 замінити ОСОБА_2 чоботи артікулу 5394 тридцять дев"ятого розміру на аналогічні якісні чоботи вартістю не
менш 520грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 696,80грн. неустойки та 1000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 1696грн. 80коп. та на користь держави судовий збір в сумі 68грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30грн.
В апеляційній скарзі відповідач просив рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2006 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2., оскільки вважає, що це рішення суду є не обгрунтованим та постановленим з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив з того, що позивачка 05 листопада 2005року придбала у приватного підприємцяОСОБА_1. чоботи артікулу 5394 39 розміру за 520 гривень, що підтверджено товарним чеком від 05.11.2005року. 09.11.2005року ОСОБА_2. звернулася до продавця із скаргою на неякісний товар. Продавец зобов;язався відремонтувати чоботи. Враховуючи, що відремонтувати чоботи протягом 14 діб не вдалося, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на підставі Закону України « Про захист прав споживачів» відповідач повинен замінити дефектний товар, а також сплатити неустойку в розмірі 696 грн. Оскільки ОСОБА_2. була заподіяна моральна шкода тим, що відповідач продав їй неякісний товар, суд стягнув моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що ОСОБА_2. не с споживачем, оскільки саме ОСОБА_2. придбала у ОСОБА_1. чоботи, за свої гроші, для потреб своєї неповнолітньої дочки. Тому права ОСОБА_2. як споживача були порушені продажем їй неякісного товару.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що згідно висновку експерта, товар був пошкоджений внаслідок неправильної експлуатації, оскільки додаткове дослідження чобіт на міцність каблука не проводилось. Крім того, заключения експерта № НОМЕР_1 стосується чобіт артикулу МД 512-102-2, а ОСОБА_2. продали чоботи артикулу 5394( а.с.4).
Посилання апеляційної скарги нате, що суд першої інстанції зобов;язав відповідача провести заміну неякісного товару, однак Законом України « Про захист прав споживачів» це не передбачено, не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення. Правовідносини між сторонами виникли 05.11.2005року, тому суд першої інстанції обгрунтовано виходив з положень Закону України « Про захист прав споживачів» в редакції, яка діяла до 01.12.2005року. Згідно ст.14 Закону України « Про захист прав споживачів» від 15.12.1993року споживач мас право за своїм вибором вимагати від продавця заміни на товар аналогічної марки належної якості та на стягнення неустойки в розмірі одного відсотка вартості товару.
Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а
наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись СТ.307 ч. 1 п. 1, ст.308,ст.315,ст.319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.