Справа № 0317/895/2012
Провадження № 2/0317/110/2012
Шацький районний суд Волинської області
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
12 грудня 2012 року смт. Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Матвійчука С.П.,
при секретарі - Копитко І.О.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника третьої особи Служби у справах дітей
Шацької районної державної адміністрації - Цевух Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Служба у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації та Служба у справах дітей Шацької районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей за місцем проживання матері та відібрання дитини, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Шацької районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей за місцем проживання батька та відібрання дітей,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей за місцем проживання матері та відібрання дитини. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що рішенням Рожищенського районного суду від 28.02.2012 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а рішенням Рожищенського районного суду від 25.04.2012 року було вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 по 400 грн. на кожну дитину. Малолітні діти проживали разом з позивачем в м. Рожище. 30.05.2012 року ОСОБА_3 викрав малолітнього ОСОБА_6, та без її згоди змінив місце проживання дитини на смт. Шацьк. ОСОБА_1 зазначає, що роз'єднання дітей негативно впливає на їх психічний та духовний стан, оскільки з часу народження вони проживали спільно та разом відвідували дитячий садочок.
Після цього позивач звернулася до Рожищенського РВ УМВС України у Волинській області про порушення кримінальної справи відносно відповідача, однак у порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 було відмовлено у зв'язку з тим, що при розірванні шлюбу суд не визначив місце проживання дітей. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернулась до служби у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей, однак зазначене питання так і не було вирішене. Тому позивач просила визначити місце проживання малолітніх дітей з нею та стягнути з відповідача судові витрати по справі. Рішення в частині відібрання малолітньої дитини та повернення її матері допустити до негайного виконання.
Ухвалою суду до участі у справі залучено Службу у справах дітей Шацької районної державної адміністрації як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник, кожен зокрема, первісний позов підтримали із зазначених у заяві підстав, просили позовні вимоги задовольнити повністю та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Відповідач ОСОБА_3 не погоджуючись з позовом ОСОБА_1, до початку розгляду справи по суті, подав зустрічний позов, в якому просив суд визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 з ним. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що від шлюбу з ОСОБА_1 вони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу він з ОСОБА_1 почали проживати окремо та не можуть досягти згоди щодо місця проживання їхніх малолітніх дітей. 30.05.2012 року він з дозволу ОСОБА_1 та згоди сина ОСОБА_6 забрав останнього в смт. Шацьк, а старший син - ОСОБА_5 залишився з матір'ю. На даний час ОСОБА_6 виявив бажання проживати разом з ним та навчається в першому класі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня смт. Шацьк.
ОСОБА_3 зазначає, що у нього є всі належні умови для розвитку дітей, в той час як ОСОБА_1 немає власного житла та самостійного заробітку, зловживає спиртними напоями, у звязку з чим свою аморальною поведінкою може зашкодити розвитку дітей. З огляду на викладене просив суд визначити місце проживання малолітніх дітей разом з ним.
Ухвалою суду від 01 листопада 2012 року зустрічний позов ОСОБА_3 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та об'єднано їх в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_3 просив його позов задовольнити, а в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Шацької районної державної адміністрації позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, заперечувала проти їх задоволення та просила задовольнити зустрічний позов.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, на минулому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила їх задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, проаналізувавши обставини справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізитчної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно ч. 2 ст. 154 СК України, батьки мають право звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Згідно ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитини, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 161 СК України встановлено, що орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
При вирішенні питань, що торкаються дітей, згідно Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., суд має виходити з принципу максимального забезпечення інтересів дитини, його захисту і забезпечення турботи про нього. При вирішенні такого спору суди повинні виходити не з формальних міркувань, а з фактичних інтересів дітей та умов їх нормального виховання.
Судом встановлено, що згідно рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 28 лютого 2012 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Від шлюбу є малолітні діти: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с. 69-71). Після розірвання шлюбу діти залишились проживати разом з матір'ю в м. Рожище, де відвідували дошкільний заклад.
Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 25 квітня 2012 року вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі по 400 грн. на кожну дитину до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 6).
В судовому засіданні встановлено, що 30 травня 2012 року ОСОБА_3 забрав ОСОБА_6 в смт. Шацьк, а ОСОБА_5 залишився з матір'ю в м. Рожище.
Згідно ч. 1 ст. 162 СК України, якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Судом встановлено, що на даний час ОСОБА_6 навчається в І класі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня смт. Шацьк, що підтверджується довідкою № 229 від 03 вересня 2012 року (а.с. 74), а ОСОБА_5 навчається в ІІ-В класі Рожищенського НВК № 4, що підтверджується довідкою № 324 від 08 листопада 2012 року (а.с. 120).
В судовому засіданні встановлено, що сторони у справі, як мати так і батько малолітніх дітей є підприємцями, мають можливість на належному рівні утримувати дітей та створювати їм необхідні умови для проживання, виховання та розвитку, що також підтвердили представники третіх осіб. Однак, з пояснень сторін встановлено, що з часу прийняття рішення про стягнення аліментів, ОСОБА_3 жодного разу аліменти не сплачував.
Службами у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації та Шацької районної державної адміністрації складені акти обстеження умов проживання з яких встановлено, що як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6 мають належні умови для проживання та виховання дітей (а.с. 89, 116). Разом з тим, службами у справах дітей була з'ясована думка малолітніх дітей щодо визначення їх місця проживання, та було встановлено, що ОСОБА_6 виявив бажання проживати разом з батьком, а ОСОБА_5 -з матір'ю (а.с. 83, 88).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір'ю.
Конвенція про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, виходячи з рівності прав матері та батька, у п. 1 ст. 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.
Отже, вищезазначені норми Декларації та Конвенції вказують на наявність виключних обставин для розлучення малолітніх дітей з матір'ю у разі коли батьки проживають окремо, а таких обставин у судовому засіданні не встановлено.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Твердження ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями та своєю аморальною поведінкою негативно впливає на малолітніх дітей не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Крім того, допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суду показали, що ОСОБА_1 алкогольними напоями не зловживає і вони ніколи не бачили її в стані алкогольного сп'яніння.
Суд критично відноситься до акту обстеження умов проживання від 01 березня 2012 року, складеного працівниками Служби у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації, в якому зазначено, що по місцю проживання ОСОБА_1 було встановлено, що в будинку брудно, посуд не митий та не наварено їсти, оскільки цей факт є поодиноким. Крім того, на момент обстеження ОСОБА_1 та дітей не було вдома, а був тільки дід малолітніх дітей. Також представник Служби у справах дітей пояснила, що дійсно такий факт мав місце лише один раз, після того випадку вони декілька разів провідували ОСОБА_1 по місцю її проживання, і кожен раз в будинку було прибрано та наварено їсти, а діти були забезпечені всім необхідним для проживання та розвитку.
При вирішенні питання про визначення місця проживання малолітніх дітей, судом враховано також той факт, що ОСОБА_3 не сплачує аліменти на утримання малолітніх дітей, хоча має можливість їх сплачувати.
На підставі ст.ст. 15, 16, 29 ЦК України, ст.ст. 141, 154, 157, 160-162 СК України, Закону України «Про охорону дитинства», Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Служба у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації та Служба у справах дітей Шацької районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей за місцем проживання матері та відібрання дитини задовольнити повністю.
Визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 -ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю -ОСОБА_1.
Відібрати малолітнього ОСОБА_6, -ІНФОРМАЦІЯ_2 від ОСОБА_3 та повернути його ОСОБА_1.
Рішення в частині відібрання малолітнього ОСОБА_6 та повернення його ОСОБА_1 підлягає до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 107,30 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Шацької районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей за місцем проживання батька та відібрання дітей -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Шацький районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 17.12.2012 року
Головуючий /підпис/ С.П. Матвійчук
З оригіналом згідно
Суддя Шацького районного суду Волинської області С.П. Матвійчук