УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Короткова В.Д. суддів Комаровської Н.В., Шейко Л.М.
при секретарі Таратіної О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 19 квітня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника \<Арнаутське» про забов*язання поновити водопостачання, відшкодування моральної шкоди та по зустрічному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про забов*язання знесення самовільних прибудов, усунення перешкод в користуванні приміщенням, відшкодування матеріальної та моральної шкоди -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він проживає зі своєю родиною в квартирі №АДРЕСА_1 в м.Одесі. 10 лютого 2003 року його сусід ОСОБА_2., який мешкає в квартирі №НОМЕР_1 самочинно обрізав водопровідну трубу в своїй квартирі, через яку надавалося водопостачання до квартири позивача. Комунальне підприємство «Дирекція єдиного замовника «Арнаутське» належним чином не відреагувало на звернення позивача про його підключення до водопостачання Позивач просив забов*язати відповідачів поновити водопостачання до його-квартири; стягнути заподіяну моральну шкоду з ОСОБА_2. в сумі 7000 гри. з комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Арнаутське» в сумі 3000 грн. В подальшому позивач відмовився від позовних вимог до комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Арнаутське» в частині стягнення моральної шкоди, провадження по справі в цієї частині позову закрито ухвалою суду від 2 червня 2004 року.
В липні 2003 року ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. звернулися до суду с позовом до ОСОБА_1 та Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про забов*язання знесення самовільних прибудов, усунення перешкод в користуванні приміщенням, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позивачі посилались на те, що ОСОБА_1 самочинно збудував над їх квартирою прибудову, внаслідок чого в їх квартирі були пошкоджені стіни та стеля. Позивачі просили забов*язати ОСОБА_1 знести самовільну прибудову, усунути перешкоди в користуванні їх жилим приміщенням, відшкодувати матеріальну школу в сумі 10000 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Справа №22-3558/2006р. Категорія 23
Головуючий у першій інстанції Борівська B.I.
Доповідач Короткое В.Д.
Судом дані позовні заяви об'єднані в одне провадження.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 19 квітня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, позов ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. задоволено частково.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови йому в позові про відшкодування моральної шкоди скасувати в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та постановити нове рішення про задоволення його позову в частині стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1. в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що водопостачання в квартирі ОСОБА_1 поновлено.
Проте, з такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 лютого 2003 року відповідач ОСОБА_2. самочинно обрізав водопровідну трубу в своїй квартирі, через яку надавалося централізоване холодне водопостачання до квартири ОСОБА_1 Після звернення ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Арнаутське» ОСОБА_2. 7 квітня 2003 року поновив водопостачання. Вказані обставини підтвердили відповідачі ОСОБА_2. та комунальне підприємство «Дирекція єдиного замовника «Арнаутське» (а.с. 23, 28-29). В засіданні колегії суддів відповідач ОСОБА_2. також не заперечував проти цього.
Колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_2. порушив п.34 Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року №1497, який передбачає, що споживач не має права самочинно, з порушенням проектних рішень переобладнувати і використовувати не за призначенням та псувати санітарне-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень. Відповідно до п.40 Правил споживач несе відповідальність за збитки, завдані з його вини іншим споживачам згідно з законодавством.
Протиправними діями відповідача ОСОБА_2. позивачу заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню на підставі ст.440-1 ЦК України (в редакції 1963 року).
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров*я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що діями відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних, психічних стражданнях, внаслідок порушення його прав споживача централізованого холодного водопостачання. Він та члени його родини були позбавлені можливості в зимовий та весінній сезон користуватися водопостачанням, позивач був вимушений звертатися за захистом своїх прав до комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Арнаутське», Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, прокуратури Приморського району м.Одеси (а.с. 14,15, 23), до суду, що привело до вимушених змін у його життєвих стосунках та- значної витрати часу та зусиль для відновлення попереднього стану.
Враховуючи вказані обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та
справедливості, колегія суддів вважає можливим частково задовольнити позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн. Рішення суду в цієї частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди на підставі пл.З,4 чЛ ст. 309 ЦГОС України.
Керуючись ст. ст. 218, 307 ч. 1 п.2, 309 ч.1 п.п. З, 4, 314 ч.2, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 квітня 2005 року в частині відмови ОСОБА_1. в позові про відшкодування моральної шкоди скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 (одну тисячу) гривень.
В решті позову про стягнення моральної шкоди відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.