№ 2- 5582/15248/12

РІШЕННЯ

іменем України

03 грудня 2012 р. м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Федоріщева С.С.,

при секретарі - Ковальській Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визначення частки в спільному майні подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровська міська рада про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, та просила встановити, що домоволодіння АДРЕСА_2, загальною площею 138,3 кв.м., житловою площею 74,4 кв.м., та квартира АДРЕСА_1, житловою площею 85,9 кв.м., загальною площею 142,7 кв.м., належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі права спільної сумісної власності подружжя, та визнати, що частки подружжя в спільному сумісному майні є рівними та складають ? частина.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

13.09.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Дніпропетровська. За період шлюбу подружжям було спільно набуте майно, що складається з домоволодіння АДРЕСА_2, яке складається з А-2 житлового будинку, загальною площею 138,3 кв.м., житловою площею 74,4 кв.м., Б-погрібу, Ж-гаражу, №№ 1-3, І споруд, а також квартири АДРЕСА_1, житловою площею 85,9 кв.м., загальною площею 142,7 кв.м.

Зі слів відповідача позивачу стало відомо, що він бажає продати зазначене майно, яке було набуте в шлюбі, але через те, що право власності на дане нерухоме майно було зареєстроване за відповідачем, вона зрозуміла, що розпорядитися спільним майном відповідач може без її відома, крім того всі правовстановлюючі документи відповідач ховає від неї і не дає з ними ознайомитися.

Просила встановити, що домоволодіння АДРЕСА_2, загальною площею 138,3 кв.м., житловою площею 74,4 кв.м., та квартира АДРЕСА_1, житловою площею 85,9 кв.м., загальною площею 142,7 кв.м., належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі права спільної сумісної власності подружжя, та визнати, що частки подружжя в спільному сумісному майні є рівними та складають ? частина.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи -«Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровська міська рада, в якому просили відмовити в задоволені первісного позову та визнати за позивачем за зустрічним позовом право власності на самочинно збудоване нерухоме майно в домоволодінні АДРЕСА_2: житлове приміщення - мансардний поверх, житловою площею 28,9 кв.м., загальною площею 28,9 кв.м. (після чого рахувати по літ А-2 житлову площа 74,4 кв.м., загальну площа 138,3 кв.м.), самовільно побудований гараж літ. Ж, без додаткових актів введення в експлуатацію.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом та його представник посилалися на те, що 13.08.2003 р. між ним та з відповідачем за зустрічним позовом відділом РАГСУ Ленінського району м. Дніпропетровська був зареєстрований шлюб. До укладення шлюбу в його власності перебував житловий будинок АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці, площею 304 кв.м., на якій був розташований житловий будинок А-1, житловою площею 58,7 кв.м.; Б-погріб, В-літня кухня, Г-гараж, Д-сарай, Е-вбиральня, №№ 1-4, огородження, споруди, який належав йому на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому нотаріально 13 вересня 1997 року, зареєстрованим Дніпропетровським БТІ 16 грудня 1997 року в реєстрову книгу № 539 за реєстровим номером № 190. Через те, що дане нерухоме майно було ним придбано ще до укладення шлюбу з Позивачем за первісним позовом, воно є йог особистою власністю, і не може вважатися об'єктом права спільної власності подружжя. Тому вважає, що вимоги Позивача за первісним позовом, щодо визначення частки в праві спільної власності подружжя є необґрунтованими та безпідставними. Що стосується квартири АДРЕСА_1, житловою площею 85,9 кв.м., загальною площею 142,7 кв.м., пояснив, що дана квартира не належить йому і не перебуває в його власності. Позивач за первісним позовом бачила документи на дану квартиру, але власник цієї квартири не він, а він лише допомагав оформлювати документи на неї.

Станом на 18.03.2011 р., згідно із технічним паспортом, виготовленим КП «ДМБТІ», домоволодіння АДРЕСА_2 складається з: житлового будинку літ. А-2, який в свою чергу складається з підвалу, загальною площею 34,7 кв.м.; 1-го поверху, загальною площею 74,7 кв.м.; житловою площею 45,5 кв.м.; мансардного поверху, житловою та загальною площею 28,9 кв.м., а всього житловий будинок А-2 загальною площею 138,3 кв.м., житловою площею 74,4 кв.м.; а також Б-погрібу; самовільно побудованого гаражу літ. Ж; №№ 1-3, І -споруд. Мансарда, площею 28,9 кв.м., була ним побудована на підставі рішення № 932 виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради від 21.11.2008 р., яким було дозволено переобладнати горище будинку літ. А-1 в будинку АДРЕСА_2 в мансарду по АДРЕСА_3, а також було зобов'язано внести зміни в технічний паспорт на належне заявнику домоволодіння. Але крім переобладнання мансарди він в домоволодінні, яке йому належить, самовільно збудував гараж літ. Ж, який в технічному паспорті на житловий будинок зазначений як самовільно збудований.

Просить визнати за ним право власності на збудоване нерухоме майно в домоволодінні АДРЕСА_2: житлове приміщення - мансардний поверх, житловою площею 28,9 кв.м., загальною площею 28,9 кв.м. (після чого рахувати по літ А-2 житлову площа 74,4 кв.м., загальну площа 138,3 кв.м.), самовільно побудований гараж літ. Ж, без додаткових актів введення в експлуатацію, так як дане нерухоме майно не порушує прав інших власників, а також збудоване на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети та вказане нерухоме майно побудоване без порушень будівельних норм і правил. Відповідність технічного стану мансардного поверху, житловою площею 28,9 кв.м. та гаражу літ. Ж в домоволодінні АДРЕСА_2 будівельним нормам та стандартам підтверджується Звітом про проведення технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку (літера А-2) з мансардним поверхом (м/с), гаражу літ. Ж за адресою АДРЕСА_2, виготовленим 23.09.2012 р. ТОВ «Інститут проектування та експертизи будівництва» (ліцензія міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ № 588433 від 10.11.2011 р. на будівельну діяльність, діє до 10.11.2016 р.), відповідно до якого встановлено, що конструкції житлового будинку (літера А-2) з мансардним поверхом (м/с), гаражу (літера Ж) за адресою АДРЕСА_3 в м. Дніпропетровську, мають необхідні запаси міцності й характеристики, що забезпечують твердість і просторову стійкість. Реалізовані на будівлі конструктивні й архітектурно-планувальні рішення відповідають вимогам діючих нормативних документів. Згідно з нормативною класифікацією технічний стан конструкції житлового будинку (літера А-2) з мансардним поверхом (м/с), гаражу (літера Ж) за адресою АДРЕСА_3 в м. Дніпропетровську належить до категорії К-1 та К-ІІ.

Позивач за перівісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) до судового засідання не з'явився, надав листа, яким просив розглядати справу за його відсутності, зустрічні позовні вимоги визнає, первісний позов просить залишити без розгляду.

Треті особи - Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради та Дніпропетровська міська рада в судове засідання своїх представників не направили, про день та час слухання справи повідомлена належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази надані сторонами до початку розгляду справи по суті, приходить до висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом мають бути задоволені в повному обсязі. При цьому суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог ч. 1. ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Позивачу за зустрічним позовом на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому нотаріально 13 вересня 1997 року, зареєстрованим Дніпропетровським БТІ 16 грудня 1997 року в реєстрову книгу № 539 за реєстровим номером № 190 належить домоволодіння АДРЕСА_2, яке станом на 18.03.2011 р., згідно із технічним паспортом, виготовленим КП «ДМБТІ», складається з наступних споруд: житлового будинку літ. А-2, який в свою чергу складається з підвалу, загальною площею 34,7 кв.м.; 1-го поверху, загальною площею 74,7 кв.м.; житловою площею 45,5 кв.м.; мансардного поверху, житловою та загальною площею 28,9 кв.м., а всього житловий будинок А-2 загальною площею 138,3 кв.м., житловою площею 74,4 кв.м.; а також Б-погрібу; самовільно побудованого гаражу літ. Ж; №№ 1-3, І -споруд.

Згідно Звіту про проведення технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку (літера А-2) з мансардним поверхом (м/с), гаражу літ. Ж за адресою АДРЕСА_2, виготовленим 23.09.2012 р. ТОВ «Інститут проектування та експертизи будівництва» (ліцензія міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ № 588433 від 10.11.2011 р. на будівельну діяльність, діє до 10.11.2016 р.), встановлено, що конструкції житлового будинку (літера А-2) з мансардним поверхом (м/с), гаражу (літера Ж) за адресою АДРЕСА_3 в м. Дніпропетровську, мають необхідні запаси міцності й характеристики, що забезпечують твердість і просторову стійкість. Реалізовані на будівлі конструктивні й архітектурно-планувальні рішення відповідають вимогам діючих нормативних документів. Згідно з нормативною класифікацією технічний стан конструкції житлового будинку (літера А-2) з мансардним поверхом (м/с), гаражу (літера Ж) за адресою АДРЕСА_3 в м. Дніпропетровську належить до категорії К-1 та К-ІІ.

Позивач за первісним позовом, в якому просила встановити, що домоволодіння АДРЕСА_2, загальною площею 138,3 кв.м., житловою площею 74,4 кв.м., та квартира АДРЕСА_1, житловою площею 85,9 кв.м., загальною площею 142,7 кв.м., належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі права спільної сумісної власності подружжя, та визнати, що частки подружжя в спільному сумісному майні є рівними та складають ? частина, подала до суду заяву, в якій просила залишити її позов без розгляду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається належним йому майном.

З урахування технічного висновку за результатами обстеження будівельних конструкцій, керуючись засадами аналогії права на підставі ч. 2 ст. 8 ЦК України, суд доходить висновку про те, що прийняття в експлуатацію об'єкта полягає у визначенні готовності об'єкта, закінченого будівництвом, будівельним і іншим нормам і правилам, необхідним при прийнятті в експлуатацію. Готовність належного позивачу за зустрічним позовом нерухомого майна до експлуатації визначена будівельно-технічним висновком. Крім того, на час розгляду справи судом претензій щодо порушення прав інших осіб даним будівництвом до суду не надходило, що підтверджує їх відсутність.

Так, у зв'язку з тим, що земельна ділянка, на якій розміщений вказаний житловий будинок, перебуває правомірно в користуванні позивача, то згідно із статтею 376 ЦК України, позивач має право визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, тому як земельна ділянка безпосередньо відводилася для цієї мети.

Вичерпний перелік категорій земель за цільовим призначенням визначений ст. 19 Земельного кодексу України, на підставі якої вищевказана земельна ділянка у м. Дніпропетровську по вулиці Лабораторній, 50 в м. Дніпропетровську, на якій розміщуються Об'єкти відноситься до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Відповідно до роз'яснень, наданих Державним комітетом України по земельних ресурсах (лист № 14-17-7/9942 від 27.12.2006 р.), якщо земельна ділянка була надана для розміщення об'єкту чи для використання в межах будь-якої категорії відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, але через якийсь час там було розташовано інший об'єкт чи вона використовується по-іншому, але в межах тієї категорії, що була першочергово надана, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в цьому випадку відсутнє. Житлова будівля та інші споруди біля будинку є будівлею громадського призначення в розумінні ДБН В.2.2-9-99 "Будинки та споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення", затверджених наказом Держбуду України № 187 від 04.08.1999 р.

Таким чином, розміщення як жилих будинків з господарськими будівлями та спорудами, так і побудованої на їх місці іншої будівлі на вищевказаній земельній ділянці відбувається у межах однієї і тієї ж категорії цільового призначення земель, визначеної ст. 19 Земельного кодексу України, а саме: земель житлової та громадської забудови, і це означає, що вищезазначене будівництво об'єктів не порушило вимоги закону щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Крім того, вищезазначене будівництво було здійснено в межах цієї земельної ділянки, що підтверджується технічним паспортом на вищезазначені об'єкти.

Відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445), рішення суду про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради без додаткових актів введення в експлуатацію.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи керуючись ст. ст. 316, 328, 331, 392, 526, 530 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та п. 10 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно в домоволодінні АДРЕСА_2: житлове приміщення - мансардний поверх, житловою площею 28,9 кв.м., загальною площею 28,9 кв.м. (після чого рахувати по літ А-2 житлову площа 74,4 кв.м., загальну площа 138,3 кв.м.), самовільно побудований гараж літ. Ж, без додаткових актів введення в експлуатацію.

На рішення суду протягом десяти днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.С. Федоріщев