УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

№412/15342/2012

Пр.№2/412/5612/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 рокум. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Федоріщева С.С.

при секретарі Ковальській Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2012 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частку нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 30 січня 2012 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого вона передала у власність ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8 000,00 доларів США, що на момент передачі було еквівалентно 64 264,00 гривень. ОСОБА_2 за умовами даного договору зобов'язався повернути ОСОБА_1 позику до 01 серпня 2012 року. Доказом передачі грошових коштів є розписка відповідача по справі про отримання ним особисто вказаної вище суми. Для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед ОСОБА_1 за вказаним вище договором позики, 30 січня 2012 року, між Позивачем та Відповідачем було укладено договір іпотеки. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки Відповідач передав Позивачу у іпотеку належну йому на праві приватної власності 1/2 частку квартири АДРЕСА_1

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила розгляд справи провести без її участі, зазначивши в своїх письмових поясненнях, що договір позики було складено в простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення, через брак коштів на таке посвідчення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов визнав у повному обсязі, зазначивши в своїх письмових поясненнях, що договір позики було складено в простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення, через брак коштів на таке посвідчення.

Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, обмежившись дослідженням письмових доказів, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст.197 ч.2 ЦПК України.

Судом встановлено, що 30 січня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передала у власність грошові кошти в сумі 8 000,00 доларів США, що еквівалентно 64 264,00 гривні на день укладення договору. за умовами вказаного договору Відповідач зобов'язався перед позивачем повернути позику 01 серпня 2012 року. Доказом передачі грошових коштів є розписка Відповідача про отримання ним особисто вказаної вище суми позики.

Пунктом 6 Договору позики від 30 січня 2012 року передбачено, що у разі прострочення повернення позики Позикодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок передачі йому позичальником майна, а саме 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, шляхом передачі від позикодавця - позичальнику вказаного вище майна за актом приймання -передавання. В забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед Позивачем за вказаним вище договором позики, того ж дня, між Позивачем та Відповідачем було укладено договір іпотеки. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки Відповідач передав Позивачу у іпотеку належну йому на праві приватної власності 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

Предмет іпотеки -1/2 частка квартири АДРЕСА_1, що належить Відповідачу на підставі дублікату свідоцтва про право власності б/н від 29 грудня 2003 року, виданого управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради, що також підтверджується копією витягу КП «ДМБТІ»№2817677 від 12 лютого 2004 року.

Пунктом 3 договору іпотеки встановлено, що вартість предмета іпотеки складає 64 264, 00 (шістдесят чотири двісті шістдесят чотири) гривні, 00 копійок, що на момент укладання договору іпотеки за середнім курсом продажу доларів США приватним особам комерційними банками міста Дніпропетровська є еквівалентом суми у 8 000, 00 (вісім тисяч) доларів США.

Пунктом 4 вказаного договору іпотеки встановлений строк дії договору іпотеки, а саме: до виконання «Відповідачем»обов'язків за Договором позики. Строк повернення позики відповідно до договору позики від 30 січня 2012 року -01 серпня 2012 року. Однак, у вказаний термін Відповідач суму боргу не повернув ані частково, ані у повному обсязі. Згідно пункту 5.1 договору позики повернення позики (її частини) підтверджується розпискою Позикодавця (Позивача). Таким чином, на підтвердження повернення грошових коштів, Відповідач має надати суду тільки розписки Позивача про отримання ним грошових коштів, які Позивачем Відповідачу не надавалися.

Пунктом 7.10 Договору іпотеки, укладеного між Позивачем та Відповідачем, передбачено, що у разі порушення Відповідачем обов'язків щодо повернення позики Позивач має право задовольнити свою вимогу за Договором позики у повному обсязі або у відповідній частині, яка визначається сумою боргу за Договором позики на час настання строку виконання зобов'язань за рахунок предмета іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом переходу права власності на предмет іпотеки у власність Позивача в рахунок погашення заборгованості за основним зобов'язанням, а саме за договором позики від 30 січня 2012 року укладеного між Позивачем та Відповідачем, У разі звернення стягнення на предмет іпотеки Відповідач зобов'язаний передати предмет іпотеки за актом приймання -передавання Позивачу.

Відповідно до умов договору позики та договору іпотеки, зазначених вище, між Позивачем та Відповідачем 05 листопада 2012 року складено акт приймання і передавання відповідно до якого Відповідач передав, а Позивач прийняв 1/2 частку квартири АДРЕСА_2, яка належить Відповідачу на підставі дублікату свідоцтва про право власності б/н від 29 грудня 2003 року, виданого управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 30 січня 2012 року.

Таким чином, Відповідач порушив права Позивача не повернувши грошові кошти (борг) у строк визначений договором позики від 30 січня 2012 року, що є підставою для звернення Позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі - визнання права.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання воно має бути виконане в цей строк.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Відповідно до статті 1047 договір позики укладається у письмовій формі.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися у тому числі заставою. Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

На підставі статті 572 Цивільного кодексу України кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Статтею 575 Цивільного кодексу України встановлено, що іпотека є видом застави в силу якої нерухоме майно передається в заставу, але залишається у володінні заставодавця.

Частиною 2 статті 582 встановлено, що оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

З наданих суду документів не вбачається порушень інтересів сторін, або третіх осіб в разі визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1.

Встановлені судом факти і обставини підтверджуються:

- копією договору позики від 30 січня 2012 року (а.с. 8);

- копією розписки ОСОБА_2 від 30 січня 2012 року (а.с.10);

- копією договору іпотеки від 30 січня 2012 року (а.с. 11-13);

- копією акту приймання-передавання від 05 листопада 2012 року (а.с.14);

- копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ДМБТІ»від 12 лютого 2004 року №2817677 (а.с. 15);

- заявою ОСОБА_1 (а.с. 18);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 19-20);

- заявою ОСОБА_2 (а.с. 21);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 23).

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обґрунтованість позовної заяви ОСОБА_3, наданих ОСОБА_2 письмових пояснень, в яких він позовні вимоги визнав в повному обсязі, з ними згоден, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст15, 16, 526, 546, 572, 582, 1046,1047,1049 ЦК України, ст.ст. 1, 33, 37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 1, 3, 4, 118, 119, 120 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності -задовольнити.

Визнати право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний №4720903, витяг про реєстрацію права власності №2187677 від 12 лютого 2004 року) за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_4).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, втім не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набрало законної сили:

Суддя: С.С. Федоріщев